– Ви вже тиждень офіційно є міським головою Харкова. Яких змін передусім чекати в місті і які рішення та в яких сферах життя ви, можливо, вже ухвалили?
– Під час вступу на посаду я казав, що ми будемо продовжувати ті традиції, які має Харків, а також створювати нові умови для позитивних змін. Благоустрій, комфортні умови для проживання – над цим необхідно працювати, а дещо – створювати майже спочатку. До кінця року ми повинні завершити ті програми, які були розпочаті раніше і перебувають у стадії реалізації. Також ми сьогодні готуємось до розгляду на сесії нових програм і підходів. У нас є 2011 рік – це останній рік для виконання зобов'язань, узятих містом до Євро-2012.
Ще одне, чи не найважливіше завдання – щоб інфраструктура Харкова була по-новому засвоєна для подальшого розвитку. Я вже можу сказати, що зроблений перший крок на рівні призначення заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства. Це Кадигроб Сергій Володимирович, який керував до цього часу комунальним підприємством «Вода», фахівець, професіонал високого рівня. Корінько Іван Васильович призначений на місце директора КП «Вода», тому що в нас є багато питань до цього підприємства. Не з точки зору керівництва, а щодо формування собівартості, тарифу. Все це ми повинні сьогодні розглянути для покращення економічних показників самого підприємства і його надійності.
Ще одне – будівництво метро. У нас завдання – здати станцію «Олексіївська» 20 грудня. Плануємо і подальше будівництво, в бік тридцятої станції «Проспект Перемоги», там має буди не тільки станція, але й депо. На стадії реалізації також транспортна реформа: ми не тільки закуповуємо новий транспорт, але й повністю переглядаємо транспортну схему в місті. Повинна бути доступність, безпека і зручність для пасажирів, і, звісно, економічна доцільність для перевізників.
– На установчій сесії міськради ви оголосили прізвища нових голів районних адміністрацій Харкова, які будуть підпорядковані виконкому. Для вирішення яких завдань йде концентрація влади?
– По-перше, це не концентрація влади, а централізація. По-друге, я думаю, що для вирішення тих проблем, які накопичувалися десятиліттями. Треба було давно підійти до реорганізації управління містом. Та система, яка існувала до шостої каденції, включала в себе районні ради і адміністративний територіальний розподіл, існувало 9 районів, тому 9 районних рад ухвалювали рішення, які при цьому не кореспондувалися з рішеннями міської ради. Будь яке питання, яке виникало у харків'янина, він все одне адресував міській владі. Виявляється, районна влада тут не учасник. Проаналізувавши все, ми зробили реформу, і через певний проміжок часу чекаємо на ефект. Районні адміністрації отримали необхідні повноваження, і, як наслідок – відповідальність.
– Вже відома сума економії на ліквідації райрад?
– З точки зору фінансування і утримання ми говоримо про ті суми, які були затверджені в бюджеті на 2010 рік. Про якісь нові цифри не йдеться. За підсумками зустрічей із виборцями під час виборчої кампанії, ми з'ясували, що кошти треба направити перш за все на роз'яснювальну роботу, на доступність влади людям. Тобто сьогодні ми переглядаємо структуру адміністрацій районів у місті Харкові, і, відповідно, наближаємо владу до людей, для того, щоб на місцях ці районні адміністрації могли вирішити проблеми. Від цього і будуть сформовані і бюджетні потреби на 2011 рік.
– Ви заявляли, що опікуватиметеся якістю інформаційного простору Харкова, оскільки вважаєте певні ЗМІ необ’єктивними, і такими, що розпалюють у місті ворожнечу і протистояння. Про яку саме опіку йдеться?
– Ми вже сьогодні реорганізували нашу прес-службу і створили управління. Цим підняли статус прес-служби і ведемо роботу із кадрового забезпечення для того, щоб можна було широко висвітлювати питання життєзабезпечення міста, стосунки городян і влади. Як приклад, згідно з моїм дорученням, сьогодні в метро проводиться опитування пасажирів, щодо того, яким вони хочуть бачити метрополітен. Відповідно, перед тим, як ухвалювати будь-яке рішення, ми будемо спочатку аналізувати його наслідки. Комунальні підприємства вкрай важливі для нас. Оскільки ми говоримо про ціну послуги, а влада послуг не надає, надають конкретні суб'єкти господарської діяльності. Тому вони повинні працювати і захищати ті свої пропозиції, які тягнуть за собою витрати родинного бюджету. Адже ми маємо говорити не лише про тарифи, а казати в цілому про безпеку міської інфраструктури.
– Чи можна говорити, що влада буде більш відкритою за вашого головування?
– Ви знаєте, я вважаю, що сьогодні немає занепокоєння щодо цього. Тому що ми регулярно проводимо зустрічі із представниками засобів масової інформації, і я, і керівники департаментів. Інша справа, що деякі ЗМІ перекручують інформацію – це так, це сьогодні є. Але тут більше спрацьовує, мабуть, політичний чинник. Багато можна навести прикладів, коли необ’єктивно висвітлювалася ніби-то позиція міської влади, чи то ніби-то причетність міської влади до тих чи інших питань, які сьогодні турбують мешканців міста. Свобода слова – процес, у якому відповідальність ЗМІ не менш важлива, ніж відповідальність влади. А в нас говорять про свободу слова, маючи неперевірені, ангажовані факти, або просто брехню. «Степ бай степ» (крок за кроком) ми будемо цей стереотип змінювати. А ті журналісти, які задіяні в, скажімо так, інформаційних атаках, у пропаганді, у такий спосіб дискредитують навіть вже не владу, а дискредитують місто, і, звісно, – себе. І я думаю, їхні глядачі, для яких вони ніби це роблять, самі дадуть їм оцінку.
– Попереду новий бюджетний рік. Чим він особливий для Харкова?
– Я вже казав, що це рік, який передує проведенню Чемпіонату Європи з футболу. Тому всі зусилля ми спрямовуємо на це, а також на підвищення ефективності влади з урахуванням тієї адміністративної реорганізації, яка відбулася шляхом ліквідації районних рад. Тобто цей рік для всієї системи буде перевіркою амбіцій, які є у нових керівників.
– Імідж нової влади, який він буде?
– Ми хочемо довести до людей, до кожного будинку, до кожної оселі, що ми плануємо зробити. Ми повинні обов'язково повернути довіру, щоб була більшість людей, яка довіряє владі. Для всіх ніколи не будеш гарним. Але ми говоримо про загальні поняття і про ті проблеми, які є в місті.
– З якими саме проблемами сьогодні стикаються органи місцевого самоврядування?
– Напередодні я був обраний головою регіонального відділення Асоціації міст України, на засіданні якої були присутні мери міст Харківської області. І ми домовилися з ними, що найближчим часом зберемося, розглянемо питання щодо посилення ролі та можливостей органів місцевого самоврядування. Тому що закони, які були ухвалені і працюватимуть починаючи з 2011-2012 років, не враховують думку органів місцевих влад. На зустрічах із людьми я, наприклад, вислуховую їхні проблеми, і згоден, що потрібне негайне рішення. Але, працюючи відповідно до діючого законодавства, я обмежений в діях. Вірю, що президентський курс сьогодні спрямований на посилення ролі органів місцевого самоврядування і надання їм більших повноважень.
Також сьогодні є проблеми з формуванням бюджету. Той самий новий Податковий кодекс сьогодні позбавляє нас низки джерел дохідної частини міського бюджету, а замість цього дає нам інші джерела дохідної частини. Але є потреба в серйозних прорахунках, бо власних коштів і сьогодні катастрофічно не вистачає. В тому числі сьогодні немає спільного фінансування, система кредитування не працює, стоять на місці процеси, пов'язані із викупом, приватизацією. А це – джерела наповнення дохідної частини бюджету на спеціальні фонди, і брак коштів не дає реалізувати ті програми, які ми ухвалюємо. Тобто бажання є, нема можливості. Тому ми хочемо збалансувати і бажання, і можливості.
Це чергове інтерв’ю у проекті Радіо Свобода: «Нова місцева влада – розмови з мерами».
Брак політичної волі заважає розвитку місцевого самоврядування – мер Львова
«Хочу збудувати громадянське суспільство в Запоріжжі» – мер Сін
– Під час вступу на посаду я казав, що ми будемо продовжувати ті традиції, які має Харків, а також створювати нові умови для позитивних змін. Благоустрій, комфортні умови для проживання – над цим необхідно працювати, а дещо – створювати майже спочатку. До кінця року ми повинні завершити ті програми, які були розпочаті раніше і перебувають у стадії реалізації. Також ми сьогодні готуємось до розгляду на сесії нових програм і підходів. У нас є 2011 рік – це останній рік для виконання зобов'язань, узятих містом до Євро-2012.
Ще одне, чи не найважливіше завдання – щоб інфраструктура Харкова була по-новому засвоєна для подальшого розвитку. Я вже можу сказати, що зроблений перший крок на рівні призначення заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства. Це Кадигроб Сергій Володимирович, який керував до цього часу комунальним підприємством «Вода», фахівець, професіонал високого рівня. Корінько Іван Васильович призначений на місце директора КП «Вода», тому що в нас є багато питань до цього підприємства. Не з точки зору керівництва, а щодо формування собівартості, тарифу. Все це ми повинні сьогодні розглянути для покращення економічних показників самого підприємства і його надійності.
Ще одне – будівництво метро. У нас завдання – здати станцію «Олексіївська» 20 грудня. Плануємо і подальше будівництво, в бік тридцятої станції «Проспект Перемоги», там має буди не тільки станція, але й депо. На стадії реалізації також транспортна реформа: ми не тільки закуповуємо новий транспорт, але й повністю переглядаємо транспортну схему в місті. Повинна бути доступність, безпека і зручність для пасажирів, і, звісно, економічна доцільність для перевізників.
– На установчій сесії міськради ви оголосили прізвища нових голів районних адміністрацій Харкова, які будуть підпорядковані виконкому. Для вирішення яких завдань йде концентрація влади?
– По-перше, це не концентрація влади, а централізація. По-друге, я думаю, що для вирішення тих проблем, які накопичувалися десятиліттями. Треба було давно підійти до реорганізації управління містом. Та система, яка існувала до шостої каденції, включала в себе районні ради і адміністративний територіальний розподіл, існувало 9 районів, тому 9 районних рад ухвалювали рішення, які при цьому не кореспондувалися з рішеннями міської ради. Будь яке питання, яке виникало у харків'янина, він все одне адресував міській владі. Виявляється, районна влада тут не учасник. Проаналізувавши все, ми зробили реформу, і через певний проміжок часу чекаємо на ефект. Районні адміністрації отримали необхідні повноваження, і, як наслідок – відповідальність.
– Вже відома сума економії на ліквідації райрад?
– З точки зору фінансування і утримання ми говоримо про ті суми, які були затверджені в бюджеті на 2010 рік. Про якісь нові цифри не йдеться. За підсумками зустрічей із виборцями під час виборчої кампанії, ми з'ясували, що кошти треба направити перш за все на роз'яснювальну роботу, на доступність влади людям. Тобто сьогодні ми переглядаємо структуру адміністрацій районів у місті Харкові, і, відповідно, наближаємо владу до людей, для того, щоб на місцях ці районні адміністрації могли вирішити проблеми. Від цього і будуть сформовані і бюджетні потреби на 2011 рік.
– Ви заявляли, що опікуватиметеся якістю інформаційного простору Харкова, оскільки вважаєте певні ЗМІ необ’єктивними, і такими, що розпалюють у місті ворожнечу і протистояння. Про яку саме опіку йдеться?
– Ми вже сьогодні реорганізували нашу прес-службу і створили управління. Цим підняли статус прес-служби і ведемо роботу із кадрового забезпечення для того, щоб можна було широко висвітлювати питання життєзабезпечення міста, стосунки городян і влади. Як приклад, згідно з моїм дорученням, сьогодні в метро проводиться опитування пасажирів, щодо того, яким вони хочуть бачити метрополітен. Відповідно, перед тим, як ухвалювати будь-яке рішення, ми будемо спочатку аналізувати його наслідки. Комунальні підприємства вкрай важливі для нас. Оскільки ми говоримо про ціну послуги, а влада послуг не надає, надають конкретні суб'єкти господарської діяльності. Тому вони повинні працювати і захищати ті свої пропозиції, які тягнуть за собою витрати родинного бюджету. Адже ми маємо говорити не лише про тарифи, а казати в цілому про безпеку міської інфраструктури.
– Чи можна говорити, що влада буде більш відкритою за вашого головування?
– Ви знаєте, я вважаю, що сьогодні немає занепокоєння щодо цього. Тому що ми регулярно проводимо зустрічі із представниками засобів масової інформації, і я, і керівники департаментів. Інша справа, що деякі ЗМІ перекручують інформацію – це так, це сьогодні є. Але тут більше спрацьовує, мабуть, політичний чинник. Багато можна навести прикладів, коли необ’єктивно висвітлювалася ніби-то позиція міської влади, чи то ніби-то причетність міської влади до тих чи інших питань, які сьогодні турбують мешканців міста. Свобода слова – процес, у якому відповідальність ЗМІ не менш важлива, ніж відповідальність влади. А в нас говорять про свободу слова, маючи неперевірені, ангажовані факти, або просто брехню. «Степ бай степ» (крок за кроком) ми будемо цей стереотип змінювати. А ті журналісти, які задіяні в, скажімо так, інформаційних атаках, у пропаганді, у такий спосіб дискредитують навіть вже не владу, а дискредитують місто, і, звісно, – себе. І я думаю, їхні глядачі, для яких вони ніби це роблять, самі дадуть їм оцінку.
– Попереду новий бюджетний рік. Чим він особливий для Харкова?
– Я вже казав, що це рік, який передує проведенню Чемпіонату Європи з футболу. Тому всі зусилля ми спрямовуємо на це, а також на підвищення ефективності влади з урахуванням тієї адміністративної реорганізації, яка відбулася шляхом ліквідації районних рад. Тобто цей рік для всієї системи буде перевіркою амбіцій, які є у нових керівників.
– Імідж нової влади, який він буде?
– Ми хочемо довести до людей, до кожного будинку, до кожної оселі, що ми плануємо зробити. Ми повинні обов'язково повернути довіру, щоб була більшість людей, яка довіряє владі. Для всіх ніколи не будеш гарним. Але ми говоримо про загальні поняття і про ті проблеми, які є в місті.
– З якими саме проблемами сьогодні стикаються органи місцевого самоврядування?
– Напередодні я був обраний головою регіонального відділення Асоціації міст України, на засіданні якої були присутні мери міст Харківської області. І ми домовилися з ними, що найближчим часом зберемося, розглянемо питання щодо посилення ролі та можливостей органів місцевого самоврядування. Тому що закони, які були ухвалені і працюватимуть починаючи з 2011-2012 років, не враховують думку органів місцевих влад. На зустрічах із людьми я, наприклад, вислуховую їхні проблеми, і згоден, що потрібне негайне рішення. Але, працюючи відповідно до діючого законодавства, я обмежений в діях. Вірю, що президентський курс сьогодні спрямований на посилення ролі органів місцевого самоврядування і надання їм більших повноважень.
Також сьогодні є проблеми з формуванням бюджету. Той самий новий Податковий кодекс сьогодні позбавляє нас низки джерел дохідної частини міського бюджету, а замість цього дає нам інші джерела дохідної частини. Але є потреба в серйозних прорахунках, бо власних коштів і сьогодні катастрофічно не вистачає. В тому числі сьогодні немає спільного фінансування, система кредитування не працює, стоять на місці процеси, пов'язані із викупом, приватизацією. А це – джерела наповнення дохідної частини бюджету на спеціальні фонди, і брак коштів не дає реалізувати ті програми, які ми ухвалюємо. Тобто бажання є, нема можливості. Тому ми хочемо збалансувати і бажання, і можливості.
Це чергове інтерв’ю у проекті Радіо Свобода: «Нова місцева влада – розмови з мерами».
Брак політичної волі заважає розвитку місцевого самоврядування – мер Львова
«Хочу збудувати громадянське суспільство в Запоріжжі» – мер Сін
