Колишній прем’єр-міністр Канади Кім Кемпбелл розповідає, що в її країні на телебаченні дуже популярним є жанр політичної сатири. Такі телепрограми можна зустріти й на каналах громадського мовлення.
«Я знаю, що у багатьох країнах політики дуже чутливі до такого жанру, як сатира. У Канаді, якщо ви є політиком, але ніхто не робить на вас пародії, це привід перейматися: можливо, ви нікому не цікаві і ваша діяльність не є важливою. Якщо вас обирають для чергової програми, отже, вас визнають гравцем на політичній арені», – каже вона.
На думку Кім Кемпбелл, політики повинні стриманіше реагувати на критику, особливо у засобах масової інформації.
«Політики у демократичній країні керують тому, що їх обрали громадяни цієї країни. Водночас керівники демократичних країн мають право на помилку. Але критика на адресу політика не означає, що він має негайно відмовитися від своєї посади. Важливим є діалог, який проводить громадськість із тим, кого обрала для влади», – додає колишня глава канадського уряду.
У Росії хочуть свободу без відповідальності
Російський журналіст Володимир Познер припускає, що у Росії ситуація зі свободою слова проблематична з двох причин: одна полягає у політичній системі, друга – у розумінні росіянами поняття «свобода слова».
«Нинішня політична система розглядає свободу мас-медіа дуже цинічно. У російському медіа-просторі панує принцип: чим менша аудиторія, тим більше свободи. У Росії свободу слова розуміють як щось необмежене: мовляв, що хочу, те й кажу. Але ЗМІ мають бути відповідальними. Вони мають писати правду, але в їхніх текстах не повинно бути чогось, що провокує паніку. Без такої відповідальності не може бути свободи», – зазначає Володимир Познер.
А от колишній прес-секретар американського президента Біла Клінтона Джо Локхарт рекомендує українським журналістам дотримуватися стандартів і вимагати належного захисту. «Найважливіше – журналісти мають бути захищеними. Окрім того, Україні бракує по-справжньому незалежного ЗМІ. Не менш важливо, щоб журналісти керувалися якимись стандартами. І зрештою, робота ЗМІ має бути прозорою», – наголошує він.
«Я знаю, що у багатьох країнах політики дуже чутливі до такого жанру, як сатира. У Канаді, якщо ви є політиком, але ніхто не робить на вас пародії, це привід перейматися: можливо, ви нікому не цікаві і ваша діяльність не є важливою. Якщо вас обирають для чергової програми, отже, вас визнають гравцем на політичній арені», – каже вона.
На думку Кім Кемпбелл, політики повинні стриманіше реагувати на критику, особливо у засобах масової інформації.
«Політики у демократичній країні керують тому, що їх обрали громадяни цієї країни. Водночас керівники демократичних країн мають право на помилку. Але критика на адресу політика не означає, що він має негайно відмовитися від своєї посади. Важливим є діалог, який проводить громадськість із тим, кого обрала для влади», – додає колишня глава канадського уряду.
У Росії хочуть свободу без відповідальності
Російський журналіст Володимир Познер припускає, що у Росії ситуація зі свободою слова проблематична з двох причин: одна полягає у політичній системі, друга – у розумінні росіянами поняття «свобода слова».
«Нинішня політична система розглядає свободу мас-медіа дуже цинічно. У російському медіа-просторі панує принцип: чим менша аудиторія, тим більше свободи. У Росії свободу слова розуміють як щось необмежене: мовляв, що хочу, те й кажу. Але ЗМІ мають бути відповідальними. Вони мають писати правду, але в їхніх текстах не повинно бути чогось, що провокує паніку. Без такої відповідальності не може бути свободи», – зазначає Володимир Познер.
А от колишній прес-секретар американського президента Біла Клінтона Джо Локхарт рекомендує українським журналістам дотримуватися стандартів і вимагати належного захисту. «Найважливіше – журналісти мають бути захищеними. Окрім того, Україні бракує по-справжньому незалежного ЗМІ. Не менш важливо, щоб журналісти керувалися якимись стандартами. І зрештою, робота ЗМІ має бути прозорою», – наголошує він.
