У Сараєві, під час зустрічі з членами державної президії Харісом Сілайджичем, Небойшою Радмановичем та Жельком Комшичем держсекретар США Гілларі Клінтон висловилася за інтеграцію Боснії і Герцеговини до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Вона зазначила, що це та поглиблення політичних і суспільних реформ – єдиний шлях, яким мала би йти Боснія і Герцеговина.
Відтак Гілларі Клінтон зустрілася з представниками студентів і закликала їх робити тиск на владу та вимагати від неї поліпшення загального стану. Вона наголосила: «Єдина Боснія і Герцеговина – набагато сильніша, здатніша й більш спроможна прямувати до європейського майбутнього, аніж тоді, коли вона роз’єднана. Тому ми не підтримуємо й не віримо, що хто-небудь підтримає розмови про поділ держави».
На завершення візиту Клінтон відкрила новий будинок посольства Сполучених Штатів у Сараєві, що знаходиться на місці, де свого часу була казарма імені колишнього президента Югославії Йосипа Броза Тіта. Місцеві оглядачі бачать у цьому певну символіку: гарантом стабільності Югославії свого часу був Тіто, а нині гарантом стабільності регіону є Сполучені Штати.
Напередодні, у неділю, у столиці Сербії сталися масові заворушення. Це не впливало на атмосферу в якій проходив візит Гілларі Клінтон до Белграда. В сербській столиці був запроваджений так званий перший ступінь, тобто найвищий рівень безпеки.
Уздовж бульварів та вулиць, якими проїжджала американська делегація та на дахах будинків були розташовані приблизно чотири тисячі поліцейських та жандармів. В охороні брали участь і двісті працівників американських служб безпеки. Все пройшло без інцидентів. Такі самі заходи безпеки були застосовані минулого року, коли в Белграді перебували американський віце-президент Байден та глава російської держави Медведєв.
Вашингтон вимагає діалогу між Белградом і Приштиною
Держсекретар США розмовляла з президентом Сербії Борисом Тадичем, прем’єр-міністром Мирком Цветковичем, міністрами закордонних, внутрішніх справ, оборони, з іншими урядовцями, а також із представниками неурядових організацій. Гілларі Клінтон ще напередодні візиту відмовилася від офіційної вечері, яку пропонували господарі.
Белградська газета «Бліц» трохи цинічно зазначила, що «Гілларі Клінтон прибула не для того, щоб слухати, а для того, щоб сказати те, що лідери в регіоні повинні почути й запроваджувати».
Держсекретар Сполучених Штатів під час розмов нагадала, що Вашингтон вимагає від Белграда якомога швидше розпочати діалог із Приштиною, заарештувати та видати Міжнародному трибуналові обвинувачених в скоєнні воєнних злочинів Ратка Младича й Ґорана Хаджича та прискорити реформи згідно з європейськими стандартами.
Сербії необхідна підтримка в процесі євроінтеграції; потрібне їй поліпшення двосторонніх відносин та, зокрема, інвестиції американських компаній. Белград наполягає на тому, щоб Вашингтон був гарантом безпеки сербської меншини у Косові. Поряд із цим, влада Сербії сподівається, що процес євроінтеграції країни не буде обумовлений сербським визнанням держави Косово.
Відтак Гілларі Клінтон зустрілася з представниками студентів і закликала їх робити тиск на владу та вимагати від неї поліпшення загального стану. Вона наголосила: «Єдина Боснія і Герцеговина – набагато сильніша, здатніша й більш спроможна прямувати до європейського майбутнього, аніж тоді, коли вона роз’єднана. Тому ми не підтримуємо й не віримо, що хто-небудь підтримає розмови про поділ держави».
На завершення візиту Клінтон відкрила новий будинок посольства Сполучених Штатів у Сараєві, що знаходиться на місці, де свого часу була казарма імені колишнього президента Югославії Йосипа Броза Тіта. Місцеві оглядачі бачать у цьому певну символіку: гарантом стабільності Югославії свого часу був Тіто, а нині гарантом стабільності регіону є Сполучені Штати.
Напередодні, у неділю, у столиці Сербії сталися масові заворушення. Це не впливало на атмосферу в якій проходив візит Гілларі Клінтон до Белграда. В сербській столиці був запроваджений так званий перший ступінь, тобто найвищий рівень безпеки.
Уздовж бульварів та вулиць, якими проїжджала американська делегація та на дахах будинків були розташовані приблизно чотири тисячі поліцейських та жандармів. В охороні брали участь і двісті працівників американських служб безпеки. Все пройшло без інцидентів. Такі самі заходи безпеки були застосовані минулого року, коли в Белграді перебували американський віце-президент Байден та глава російської держави Медведєв.
Вашингтон вимагає діалогу між Белградом і Приштиною
Держсекретар США розмовляла з президентом Сербії Борисом Тадичем, прем’єр-міністром Мирком Цветковичем, міністрами закордонних, внутрішніх справ, оборони, з іншими урядовцями, а також із представниками неурядових організацій. Гілларі Клінтон ще напередодні візиту відмовилася від офіційної вечері, яку пропонували господарі.
Белградська газета «Бліц» трохи цинічно зазначила, що «Гілларі Клінтон прибула не для того, щоб слухати, а для того, щоб сказати те, що лідери в регіоні повинні почути й запроваджувати».
Держсекретар Сполучених Штатів під час розмов нагадала, що Вашингтон вимагає від Белграда якомога швидше розпочати діалог із Приштиною, заарештувати та видати Міжнародному трибуналові обвинувачених в скоєнні воєнних злочинів Ратка Младича й Ґорана Хаджича та прискорити реформи згідно з європейськими стандартами.
Сербії необхідна підтримка в процесі євроінтеграції; потрібне їй поліпшення двосторонніх відносин та, зокрема, інвестиції американських компаній. Белград наполягає на тому, щоб Вашингтон був гарантом безпеки сербської меншини у Косові. Поряд із цим, влада Сербії сподівається, що процес євроінтеграції країни не буде обумовлений сербським визнанням держави Косово.
