Доступність посилання

ТОП новини

Трагедія з українським автобусом – найбільша у Європі (європейська преса)


Прага – Більшість європейських видань інформують про трагічну транспорту негоду в Дніпропетровський області України і оголошення Президентом України 13 жовтня днем жалоби за 42 загиблими під час зіткнення автобуса і локомотива. Європейські енергетичні чільники переконують, що українська ГТС ще довго служитиме європейцям. У пресі також висвітлюють наростання настроїв протесту серед українського студентства.

Чи не всі чеські газети повідомили про трагічну загибель близько сорока українських громадян під час зіткнення у вівторок рейсового автобуса Марганець-Нікополь із залізничним маневровим локомотивом. Так, чеська «Днес» інформує, що, за попередньою версією, водій автобуса зупинився на сигнал світлофора і звуковий сигнал локомотива, але потім раптом знову поїхав і прямо на колії перед локомотивом у автобуса заглух двигун. Газета також інформує, що ця українська трагедія з автобусом є однією з наймасовіших за кількістю загиблих у Європі за останні роки. Також зауважено, що локомотив тягнув розбитий автобус з людьми по колії ще упродовж 300 метрів, поки врешті не зупинився. Чеська преса також інформує про оголошення Президентом Януковичем, який у цей час перебував із робочим візитом у регіоні, одноденної загальнодержавної жалоби за загиблими у середу, 13 жовтня. Преса також повідомляє, що уряд України виплатить родинам загиблих у цій катастрофі понад 9 тисяч євро за кожну загиблу особу. У чеських газетах також інформують, що остання найбільша трагедія з автобусом у Європі сталася 8 квітня 2003 року поблизу угорського летовища Сіофок, біля озера Балатон, коли після зіткнення автобуса з німецькими туристами із поїздом загинуло 33 особи.

Московська «Нєзавісімая газета» прогнозує, що суто економічні протести студентів в Україні, які розпочалися у вівторок у більшості обласних центрів, можуть перерости у дещо серйозніше – політичні страйки. Видання цитує заяву організаторів студентських виступів, студентської профспілки «Пряма дія», у яких владу України обвинувачують у спробах «перекласти фінансування освіти на плечі студентів». Студенти не лише протестують проти введення урядом платні за окремі види послуг у вузах, але й проти численних негласних поборів. «Нєзавісімая газета» також наводить факти скорочення кількості студентів в Україні. Так, на перші курси ще кілька років тому набирали до 500 тисяч студентів, у 2009 – менше ніж 400 тисяч, а цього року трохи більше ніж 200 тисяч. Газета наводить думки експертів про ймовірні дії влади та її реакції на студентські виступи, і ті не виключають, що чим сильніший буде опір влади, тим сильнішими стануть протести студентів, які вже у вівторок десятками тисяч вийшли на вулиці

Ще одна чеська газета – «Лідове новіни» – опублікувала інтерв’ю з одним із шефів німецького енергетичного гіганта RWE Energy Томасом Клеєфусом, який не лише інформує про початок будівництва на чеських теренах відрізку транзитного газогону «Ґазель», що не лише подаватиме російський газ із «Північного потоку» через Польщу і північ та захід Чехії на південь Німеччини, але й стане частиною нової транзитної лінії європейського газогону «Набукко», до проекту якого Чехія вже приєдналася. Томас Клеєфус наголосив, що «Набукко» та російський проект «Південний потік» суперечать один одному і, на його думку, в реальності «є місце лише для одного з цих проектів». Томас Клеєфус також наголосив: «Росіяни останнім часом проявляють більше економічного реалізму, і я вірю в успіх тристоронніх переговорів між ЄС, Росією та Україною, та думаю, що транзитні газогони і великі сховища газу в Україні довго служитимуть європейцям».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG