Виступаючи в друге з трибуни ООН за час свого президентства, президент США Барак Обама окреслив принципи, якими керуватиметься зовнішня політика США.
«Ідея проста – що свобода, справедливість та мир у світі повинні початися зі свободи, справедливості та миру в житті окремих людей. Для Сполучених Штатів це є питанням моральної та прагматичної необхідності», – зазначив американський президент.
Подібні тези пролунали і в середу під час виступу Барака Обами на саміті Цілей розвитку тисячоліття, де він заявив, що «США змінюють спосіб, яким вони ведуть бізнес» щодо надання закордонної допомоги.
У цій промові Обама сказав, що США перестануть вимірювати закордонну допомогу в доларах, які використовують на закупівлю продуктів харчування та ліків. Замість цього США будуть шукати партнерів, які зможуть працювати самостійно та допомагати власному народу.
На початку свого президентства Барак Обама мало наголошував на важливості захисту прав людини та демократії як основ його зовнішньої політики. Тоді він більше зосереджувався на «спільних інтересах» країн, щоб просувати цілі американської економічної політики та політики безпеки.
Нові акценти в політиці означатимуть більшу сфокусованість американської адміністрації на відповідальності за права людини урядів конкретних країн світу.
Нову політику потрібно випробувати на практиці – експерти
Виступ Барака Обами під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, Нью Йорк, 22 вересня 2010 року
Хоча президент США не назвав жодну країну, яка б мала, на його думку, репресивний режим, він все ж розкритикував за утиски громадянського суспільства уряди таких держав, як Венесуела, Єгипет та Іран.
Та критики говорять, що нову політику потрібно випробувати на практиці. І можливість першого випробування з’явиться уже сьогодні, коли президент Обама зустрічатиметься за президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом Киргизстану Розою Отунбаєвою.
На думку міжнародних правозахисних організацій, режим Алієва є серед тих, які не мають особливої поваги до прав людини та громадянських свобод. Опозиційні активісти та журналісти часто зазнають переслідування та арештів. Щодо Киргизстану, то правозахисники сумніваються в бажанні керівництва країни розслідувати етнічні сутички, які призвели до десятків смертей цього літа.
Міжнародні правозахисники вітають новий підхід Барака Обами і сподіваються на те, що цей підхід не залишиться тільки заявою з високої трибуни ООН.
«Ідея проста – що свобода, справедливість та мир у світі повинні початися зі свободи, справедливості та миру в житті окремих людей. Для Сполучених Штатів це є питанням моральної та прагматичної необхідності», – зазначив американський президент.
Подібні тези пролунали і в середу під час виступу Барака Обами на саміті Цілей розвитку тисячоліття, де він заявив, що «США змінюють спосіб, яким вони ведуть бізнес» щодо надання закордонної допомоги.
У цій промові Обама сказав, що США перестануть вимірювати закордонну допомогу в доларах, які використовують на закупівлю продуктів харчування та ліків. Замість цього США будуть шукати партнерів, які зможуть працювати самостійно та допомагати власному народу.
На початку свого президентства Барак Обама мало наголошував на важливості захисту прав людини та демократії як основ його зовнішньої політики. Тоді він більше зосереджувався на «спільних інтересах» країн, щоб просувати цілі американської економічної політики та політики безпеки.
Нові акценти в політиці означатимуть більшу сфокусованість американської адміністрації на відповідальності за права людини урядів конкретних країн світу.
Нову політику потрібно випробувати на практиці – експерти
Хоча президент США не назвав жодну країну, яка б мала, на його думку, репресивний режим, він все ж розкритикував за утиски громадянського суспільства уряди таких держав, як Венесуела, Єгипет та Іран.
Та критики говорять, що нову політику потрібно випробувати на практиці. І можливість першого випробування з’явиться уже сьогодні, коли президент Обама зустрічатиметься за президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом Киргизстану Розою Отунбаєвою.
На думку міжнародних правозахисних організацій, режим Алієва є серед тих, які не мають особливої поваги до прав людини та громадянських свобод. Опозиційні активісти та журналісти часто зазнають переслідування та арештів. Щодо Киргизстану, то правозахисники сумніваються в бажанні керівництва країни розслідувати етнічні сутички, які призвели до десятків смертей цього літа.
Міжнародні правозахисники вітають новий підхід Барака Обами і сподіваються на те, що цей підхід не залишиться тільки заявою з високої трибуни ООН.
