Київ – Зона вільної торгівлі та угода про асоціацію, на думку експертів, будуть ключовими темами на саміті Україна – ЄС у листопаді. За словами голови представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануеля Пінту Тешейри, Брюссель чекатиме від Києва доказів прозорості та передбачуваності євроінтеграційної політики. Проте, на переконання деяких українських аналітиків, Європейський Союз не бачить перспективи в тому, щоб прийняти Україну до свого складу, тож політична асоціація – все, на що може розраховувати Київ.
Українсько-європейські відносини сьогодні розвиваються у двох напрямках – до політичної асоціації та економічної інтеграції, зазначає заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін. Єдиним викликом, на його думку, є перспектива членства в ЄС, тож на саміті Україна прагнутиме переходу цього питання зі сфери абстрактної риторики у практичну площину.
«Українська сторона є більш амбітною у прагненні більш комплексної адаптації законодавства, ніж ЄС, прекрасно розуміючи, що інтеграція або є повномасштабною, або ми будемо мати проблеми, оскільки створюючи більшу адаптацію у певних сферах, ми будемо впливати, звичайно, на економічну модель, яку ми маємо», – зауважив заступник міністра.
Не всі галузі української економіки витримають створення декларованої «всеосяжної зони вільної торгівлі» з Євросоюзом, вважає посол Польщі в Україні Яцек Ключковський. За його словами, Польща угоду про створення зони вільної торгівлі підписала у 1992 році, однак до спільного з ЄС ринку промислових товарів прийшла тільки у 1999-му. Україні не вистачає балансу між користю та складнощами, які обов’язково виникнуть зі створенням зони вільної торгівлі, зазначає посол.
«Важливо, коли Україна досягне такого перетворення своєї економіки, щоб вона була конкурентноспроможною, щоб вона перемагала на європейських ринках, – говорить він. – Це має бути пов’язано з реформами в країні».
Політика ЄС щодо України ще не визначена – експерт
В Україні збільшується різниця між проголошеними цілями і реальними кроками на шляху до євроінтеграції, вважає екс-голова Секретаріату Президента Олег Рибачук. За його словами, коли політики говорять про зону вільної торгівлі, асоціацію та безвізовий режим, український виборець це розуміє як крок до вступу в ЄС, однак безвізовий режим можуть мати і ті країни, які на вступ ніколи і не претендували, наприклад, Австралія чи Японія. А насправді реальна євроінтеграція – не в інтересах ні колишньої, ані нинішньої владної команди, наголошує Олег Рибачук.
«У відповідь на таку правильну, «проєвропейську» риторику з боку української влади, продовжується така «гра» і з боку Брюсселя, – зауважує він. – Тобто тема того, що двері для України не зачинені, чомусь не зникає, хоча ми розуміємо, що насправді цих дверей не існує в природі, бо нема політичного рішення про те, якою буде політика відносно України і чим вона завершиться».
Саміт Україна – ЄС запланований на 23 листопада. На початку жовтня в Україну має приїхати член Європейської комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Філе, щоб обговорити з українськими Президентом та міністром закордонних справ, зокрема, ключові питання українсько-європейських відносин в контексті підготовки до майбутнього саміту.
Українсько-європейські відносини сьогодні розвиваються у двох напрямках – до політичної асоціації та економічної інтеграції, зазначає заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін. Єдиним викликом, на його думку, є перспектива членства в ЄС, тож на саміті Україна прагнутиме переходу цього питання зі сфери абстрактної риторики у практичну площину.
«Українська сторона є більш амбітною у прагненні більш комплексної адаптації законодавства, ніж ЄС, прекрасно розуміючи, що інтеграція або є повномасштабною, або ми будемо мати проблеми, оскільки створюючи більшу адаптацію у певних сферах, ми будемо впливати, звичайно, на економічну модель, яку ми маємо», – зауважив заступник міністра.
Не всі галузі української економіки витримають створення декларованої «всеосяжної зони вільної торгівлі» з Євросоюзом, вважає посол Польщі в Україні Яцек Ключковський. За його словами, Польща угоду про створення зони вільної торгівлі підписала у 1992 році, однак до спільного з ЄС ринку промислових товарів прийшла тільки у 1999-му. Україні не вистачає балансу між користю та складнощами, які обов’язково виникнуть зі створенням зони вільної торгівлі, зазначає посол.
«Важливо, коли Україна досягне такого перетворення своєї економіки, щоб вона була конкурентноспроможною, щоб вона перемагала на європейських ринках, – говорить він. – Це має бути пов’язано з реформами в країні».
Політика ЄС щодо України ще не визначена – експерт
В Україні збільшується різниця між проголошеними цілями і реальними кроками на шляху до євроінтеграції, вважає екс-голова Секретаріату Президента Олег Рибачук. За його словами, коли політики говорять про зону вільної торгівлі, асоціацію та безвізовий режим, український виборець це розуміє як крок до вступу в ЄС, однак безвізовий режим можуть мати і ті країни, які на вступ ніколи і не претендували, наприклад, Австралія чи Японія. А насправді реальна євроінтеграція – не в інтересах ні колишньої, ані нинішньої владної команди, наголошує Олег Рибачук.
«У відповідь на таку правильну, «проєвропейську» риторику з боку української влади, продовжується така «гра» і з боку Брюсселя, – зауважує він. – Тобто тема того, що двері для України не зачинені, чомусь не зникає, хоча ми розуміємо, що насправді цих дверей не існує в природі, бо нема політичного рішення про те, якою буде політика відносно України і чим вона завершиться».
Саміт Україна – ЄС запланований на 23 листопада. На початку жовтня в Україну має приїхати член Європейської комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Філе, щоб обговорити з українськими Президентом та міністром закордонних справ, зокрема, ключові питання українсько-європейських відносин в контексті підготовки до майбутнього саміту.
