Київ – Новий закон про судоустрій розширив повноваження українських працівників судового апарату, тож постала необхідність у розробці для них спеціальних навчальних програм. Представники судів із Харкова, Києва, Одеси та Львова взяли участь у проекті Європейського Союзу «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України». За два роки діяльності проекту тренінги пройшло майже півтори тисячі фахівців. Багато це чи мало? Очевидно, що мало. Однак експерти констатують: подальше навчання судових працівників потребує коштів, яких держава традиційно не має.
На працівників судового апарату покладене завдання організувати роботу всієї установи суду, тож навчання такого співробітника є доволі важливим питанням, вважає заступник голови Ради Суддів Василь Гуменюк. Проект Євросоюзу дав можливість працівникам апарату суду ще раз оцінити свою професію, адже, відповідно до нового закону про судоустрій, суддівський апарат отримує широкі повноваження, а отже, й багато нових обов’язків, зазначає суддя.
«У нас, в основному, працювали люди, які хотіли або піти в судді (тож ішли керівниками апарату), або зайняти вищу посаду в суді, – зауважує Гуменюк. – Нині ми говоримо, що це фігура, що має важливе значення в судовій системі, і на цій посаді можна працювати все життя».
Програма ЄС вирішує організаційні, а не правові питання
Навчальна програма проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України» поширювалась на персонал апеляційних та адміністративних судів, однак додаткові семінари проводились і для працівників Верховного Суду та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
Навчання мало на меті дати учасникам тренінгів навички управління, які вони зможуть використовувати у своїй щоденній роботі, зазначає керівник проекту Еді Фракассіні. «Ми не торкалися правових аспектів роботи суддів. Наша робота стосувалась, швидше, організаційних питань суддівської роботи», – наголошує вона.
До кінця вересня керівники проекту планують випустити 8 посібників із питань управління судами, які поширять серед співробітників суду, щоб ті закріпили отримані на тренінгах знання. Окрім того, у червні цього року керівники проекту впровадили пілотний курс дистанційного навчання і створили віртуальну спільноту судових працівників, де сьогодні зареєструвалось майже 400 учасників. Таким чином, помічники суддів зможуть обмінюватись досвідом щодо ведення судових справ і консультуватися з тих чи інших спірних питань, зазначають організатори проекту.
За що навчати в Україні судових працівників, відповіді нема – депутат
Навчання судових працівників завершується у грудні цього року, як, власне, і гроші ЄС, на нього виділені. Однак для того, щоб підготувати фахівця, гроші потрібні, а з ними в системі, що фінансується з держбюджету за залишковим принципом, не густо, зауважує Ірина Войтюк, ректор Академії суддів України.
«На навчання одного судді і одного працівника апарату суду йде у 12 разів менше коштів, ніж на працівника прокуратури, і в 20 разів менше, ніж на працівника СБУ», – зауважує Ірина Войтюк.
Додаткових бюджетних коштів на навчання судових співробітників цього року Верховна Рада не передбачила, говорить Андрій Сенченко, голова парламентського підкомітету з питань фінансового забезпечення та розвитку матеріально-технічної бази судової системи України. За його словами, грошей не вистачає на елементарне забезпечення проведення судових процесів: на конверти, на марки, на те, щоб відправити людині повістку або рішення суду.
А оскільки, за новим законом, кожен суд є самостійним розпорядником бюджетних коштів, це створює додаткові видатки, вважає Андрій Сенченко.
На працівників судового апарату покладене завдання організувати роботу всієї установи суду, тож навчання такого співробітника є доволі важливим питанням, вважає заступник голови Ради Суддів Василь Гуменюк. Проект Євросоюзу дав можливість працівникам апарату суду ще раз оцінити свою професію, адже, відповідно до нового закону про судоустрій, суддівський апарат отримує широкі повноваження, а отже, й багато нових обов’язків, зазначає суддя.
«У нас, в основному, працювали люди, які хотіли або піти в судді (тож ішли керівниками апарату), або зайняти вищу посаду в суді, – зауважує Гуменюк. – Нині ми говоримо, що це фігура, що має важливе значення в судовій системі, і на цій посаді можна працювати все життя».
Програма ЄС вирішує організаційні, а не правові питання
Навчальна програма проекту ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України» поширювалась на персонал апеляційних та адміністративних судів, однак додаткові семінари проводились і для працівників Верховного Суду та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
Навчання мало на меті дати учасникам тренінгів навички управління, які вони зможуть використовувати у своїй щоденній роботі, зазначає керівник проекту Еді Фракассіні. «Ми не торкалися правових аспектів роботи суддів. Наша робота стосувалась, швидше, організаційних питань суддівської роботи», – наголошує вона.
До кінця вересня керівники проекту планують випустити 8 посібників із питань управління судами, які поширять серед співробітників суду, щоб ті закріпили отримані на тренінгах знання. Окрім того, у червні цього року керівники проекту впровадили пілотний курс дистанційного навчання і створили віртуальну спільноту судових працівників, де сьогодні зареєструвалось майже 400 учасників. Таким чином, помічники суддів зможуть обмінюватись досвідом щодо ведення судових справ і консультуватися з тих чи інших спірних питань, зазначають організатори проекту.
За що навчати в Україні судових працівників, відповіді нема – депутат
Навчання судових працівників завершується у грудні цього року, як, власне, і гроші ЄС, на нього виділені. Однак для того, щоб підготувати фахівця, гроші потрібні, а з ними в системі, що фінансується з держбюджету за залишковим принципом, не густо, зауважує Ірина Войтюк, ректор Академії суддів України.
«На навчання одного судді і одного працівника апарату суду йде у 12 разів менше коштів, ніж на працівника прокуратури, і в 20 разів менше, ніж на працівника СБУ», – зауважує Ірина Войтюк.
Додаткових бюджетних коштів на навчання судових співробітників цього року Верховна Рада не передбачила, говорить Андрій Сенченко, голова парламентського підкомітету з питань фінансового забезпечення та розвитку матеріально-технічної бази судової системи України. За його словами, грошей не вистачає на елементарне забезпечення проведення судових процесів: на конверти, на марки, на те, щоб відправити людині повістку або рішення суду.
А оскільки, за новим законом, кожен суд є самостійним розпорядником бюджетних коштів, це створює додаткові видатки, вважає Андрій Сенченко.
