Цього року зміни до вивчення історії стосувалися передовсім учнів 5-го класу. Підручник для них був змінений, і згодом він має надійти у школи. За словами автора підручника для п’ятикласників «Вступ до історії України» Віктора Мисана, із книги було викинуто тему про Помаранчеву революцію, битву під Крутами й скорочено розповіді про УПА та Січових стрільців. Натомість у підручнику з’явилися розділи «Вибори нового Президента» та «Чому Віктор Ющенко не став Президентом вдруге?».
Що ж до теми Голодомору 32-33 років, то нинішній міністр освіти Дмитро Табачник неодноразово декларував свою думку, що він не був геноцидом українського народу, як це записано у законі.
«Вимирали українські села, російські, молдовські, грецькі і так далі. Тобто, голод був політичним руйнуванням селянства, як соціального прошарку, як соціального класу, але він не мав етнічних характеристик», – заявив Дмитро Табачник напередодні 1 вересня.
Подача залежатиме від учителя
Відтак, вважають багато експертів, зміна трактування Голодомору в підручниках історії у разі продовження політики нинішнього міністра освіти – питання часу. І, як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт громадської організації Центр освітнього моніторингу Павло Полянський, тепер багато що залежатиме від учителів.
«Цього я не радив би страшенно лякатися. У чому перевага (жарт буде зараз) для вчителів історії? Останні роки вчитель історії в океані інформації важко міг знайти, щось таке сказати учням, що не відображене у підручнику, а от в умовах авторитарних режимів вчитель завжди хизувався тим, що він був власником забороненої інформації. При такому підході вчитель буде знати те, чого не буде в підручнику: про Полуботка, про Голодомор як геноцид, про Помаранчеву революцію», – зазначив експерт.
Закриття українських класів – частина реформування?
Ще однієї тенденцією цього навчального року стало скорочення українських класів на сході України. Приміром, у Донецькій області, за даними товариства «Просвіта», їхня кількість скоротилася на 0,3 відсотка, тоді як впродовж останніх 20 років щороку їх ставало більше на 1-2 відсотка. Керівник Секретаріату Президента Сергій Льовочкін пообіцяв Радіо Свобода розібратися із цими фактами.
«Якщо ви володієте інформацією, що цей процес відбувається штучно, то ми готові розбиратися по кожному конкретному випадку, і відповідальні за це люди будуть притягнуті до відповідальності», – сказав голова Секретаріату Президента.
Сергій Льовочкін зазначив також, що у Криму, де є лише одна українська гімназія, планується відкриття нових українських шкіл.
Втім, як зазначає голова парламентського підкомітету з питань гуманітарної освіти, депутат від НУНС Олесь Доній, проблема закриття українських класів на Донбасі стоїть наразі надзвичайно гостро. І це, за його словами, частина освітньої концепції нинішньої влади.
«У Міністерстві освіти зайняті переписуванням підручників з історії, з яких видаляються абзаци про боротьбу за незалежність України, про окрему українську історію. Із програми світової літератури вилучаються великі твори із німецької, французької, британської літератури, щоб українські діти знали лише більше матеріалу з російської літератури, і таким чином відокремити українських дітей від європейських ровесників», – вважає Доній.
За даними опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, більшість батьків оцінюють якість освіти в Україні як «задовільну». Найпоширенішими проблемами у школах вони називають збирання грошей на подарунки вчителям, придбання підручників та ремонт класів за власні кошти.
Що ж до теми Голодомору 32-33 років, то нинішній міністр освіти Дмитро Табачник неодноразово декларував свою думку, що він не був геноцидом українського народу, як це записано у законі.
«Вимирали українські села, російські, молдовські, грецькі і так далі. Тобто, голод був політичним руйнуванням селянства, як соціального прошарку, як соціального класу, але він не мав етнічних характеристик», – заявив Дмитро Табачник напередодні 1 вересня.
Подача залежатиме від учителя
Відтак, вважають багато експертів, зміна трактування Голодомору в підручниках історії у разі продовження політики нинішнього міністра освіти – питання часу. І, як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт громадської організації Центр освітнього моніторингу Павло Полянський, тепер багато що залежатиме від учителів.
«Цього я не радив би страшенно лякатися. У чому перевага (жарт буде зараз) для вчителів історії? Останні роки вчитель історії в океані інформації важко міг знайти, щось таке сказати учням, що не відображене у підручнику, а от в умовах авторитарних режимів вчитель завжди хизувався тим, що він був власником забороненої інформації. При такому підході вчитель буде знати те, чого не буде в підручнику: про Полуботка, про Голодомор як геноцид, про Помаранчеву революцію», – зазначив експерт.
Закриття українських класів – частина реформування?
Ще однієї тенденцією цього навчального року стало скорочення українських класів на сході України. Приміром, у Донецькій області, за даними товариства «Просвіта», їхня кількість скоротилася на 0,3 відсотка, тоді як впродовж останніх 20 років щороку їх ставало більше на 1-2 відсотка. Керівник Секретаріату Президента Сергій Льовочкін пообіцяв Радіо Свобода розібратися із цими фактами.
«Якщо ви володієте інформацією, що цей процес відбувається штучно, то ми готові розбиратися по кожному конкретному випадку, і відповідальні за це люди будуть притягнуті до відповідальності», – сказав голова Секретаріату Президента.
Сергій Льовочкін зазначив також, що у Криму, де є лише одна українська гімназія, планується відкриття нових українських шкіл.
Втім, як зазначає голова парламентського підкомітету з питань гуманітарної освіти, депутат від НУНС Олесь Доній, проблема закриття українських класів на Донбасі стоїть наразі надзвичайно гостро. І це, за його словами, частина освітньої концепції нинішньої влади.
«У Міністерстві освіти зайняті переписуванням підручників з історії, з яких видаляються абзаци про боротьбу за незалежність України, про окрему українську історію. Із програми світової літератури вилучаються великі твори із німецької, французької, британської літератури, щоб українські діти знали лише більше матеріалу з російської літератури, і таким чином відокремити українських дітей від європейських ровесників», – вважає Доній.
За даними опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, більшість батьків оцінюють якість освіти в Україні як «задовільну». Найпоширенішими проблемами у школах вони називають збирання грошей на подарунки вчителям, придбання підручників та ремонт класів за власні кошти.
