Цьогоріч на Львівщині за парти сядуть на тисячу першокласників більше, аніж торік. Така тенденція, особливо в містах, зберігається другий рік поспіль.
Водночас в області зачинили 9 сільських шкіл, де замість 100 дітей навчались двоє-троє. Дітлахів у школи в сусідні села доставлятиме автобус, а ось чимало вчителів залишились без роботи.
У селі Лешків Сокальського району громада вирішила утримувати приміщення школи: на випадок, якщо збільшиться кількість дітей, то знову відчинять сільську школу. Однак це радше добрий виняток, зазначає заступник начальника головного управління освіти на науки Львівської ОДА Богдана Біляк.
«У сільській місцевості складніше фінансувати заклади освіти. Значно дорожче коштує фінансувати маленьку школу, кількох учнів, аніж загальну середню школу. Але у сільській місцевості громада приділяє велику увагу школі і старається її зберегти, бо там розуміють, що школа чи не єдиний культурно-освітній центр, це перспектива села, – каже Богдана Біляк. – Громада може ініціювати повернення школи, якщо будуть дітки, це все у силах людей. Коли зупиняти роботу школи, це має бути дуже виважене рішення. Цього року в області маємо 1441 школу».
На Львівщині функціонує 554 дошкільні установи. Попри те, що їхня кількість цього року збільшилась на 22 заклади, майже половина дошкільнят 5-річного віку у містах не зможуть відвідувати дитячі заклади через їхню відсутність, а в селах лише 9% малюків охоплені дошкільною освітою.
Управління освіти планує при школах створити окремі групи, де досвідчені педагоги протягом 4 годин займатимуться з 5-річними дітками. Згідно з законом, відкриття додаткових груп для дошкільнят здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, і вже з січня наступного року (принаймні, це обіцяють керівники районних адміністрацій) усі п’ятилітні дітлахи зможуть займатись у дошкільних закладах.
«Вперше у вересні відкриються центри розвитку дитини, це нового типу дошкільні заклади для підтримки дошкільної освіти і таланту дітей. Ми маємо дати шанс дітям отримувати дошкільну освіту в сільській місцевості», – наголосила у розмові освітянин.
Історію у Львові викладатимуть не за новим підручником
Відсутність підручників і шкільної програми – це на сьогодні головний біль для вчителів, батьків та учнів. В область не надійшло жодного підручника для 1–2 і 10 класів, немає багатьох книжок і для інших класів.
Водночас чимало львівських педагогів негативно висловлюються про зміну програми з історії України, де з підручників для 5-го класу (цього підручника теж ще немає в області) вилучена інформація про героїв Крут, національно-визвольні змагання та Помаранчеву революцію. Вчителі історії на методичних об’єднаннях вирішуватимуть, як їм подавати матеріал. У міському управлінні освіти вважають неприпустимим викреслити важливі події з історії України.
Зміни в освіті, які так спішно запроваджує міністерство, сприяло тому, що майже половина випускників 9-х класів вступила у коледжі та училища, щоб уникнути зовнішнього тестування, експериментів уряду і бодай спершу здобути профільну освіту.
Дев’ятикласник, 15-річний Олег, розповів Радіо Свобода, що також планує продовжувати навчання не у школі, а в училищі. Хлопець не знає, які ще зміни запровадить міністерство.
«Принаймні, я здобуду фах. А далі буде видно. У школу готовий, є зошити, ручки, старий портфель. Підручників ще немає, але мені більше подобаються книжки, бо читати з комп’ютера не те», – каже львівський школяр.
Зрештою, потрібно ще мати вдома комп’ютер. Через відтік учнів кількість 10-х класів скоротиться, а відтак і вчителі матимуть менше навчальних годин і, відповідно, меншу зарплату.
Експерименти на дітях в галузі освіти тривають, а наслідки лякають передусім педагогів. Адже вони кажуть, що освіта деградує і рівень знань школярів дедалі нижчий.
Водночас в області зачинили 9 сільських шкіл, де замість 100 дітей навчались двоє-троє. Дітлахів у школи в сусідні села доставлятиме автобус, а ось чимало вчителів залишились без роботи.
У селі Лешків Сокальського району громада вирішила утримувати приміщення школи: на випадок, якщо збільшиться кількість дітей, то знову відчинять сільську школу. Однак це радше добрий виняток, зазначає заступник начальника головного управління освіти на науки Львівської ОДА Богдана Біляк.
«У сільській місцевості складніше фінансувати заклади освіти. Значно дорожче коштує фінансувати маленьку школу, кількох учнів, аніж загальну середню школу. Але у сільській місцевості громада приділяє велику увагу школі і старається її зберегти, бо там розуміють, що школа чи не єдиний культурно-освітній центр, це перспектива села, – каже Богдана Біляк. – Громада може ініціювати повернення школи, якщо будуть дітки, це все у силах людей. Коли зупиняти роботу школи, це має бути дуже виважене рішення. Цього року в області маємо 1441 школу».
На Львівщині функціонує 554 дошкільні установи. Попри те, що їхня кількість цього року збільшилась на 22 заклади, майже половина дошкільнят 5-річного віку у містах не зможуть відвідувати дитячі заклади через їхню відсутність, а в селах лише 9% малюків охоплені дошкільною освітою.
Управління освіти планує при школах створити окремі групи, де досвідчені педагоги протягом 4 годин займатимуться з 5-річними дітками. Згідно з законом, відкриття додаткових груп для дошкільнят здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, і вже з січня наступного року (принаймні, це обіцяють керівники районних адміністрацій) усі п’ятилітні дітлахи зможуть займатись у дошкільних закладах.
«Вперше у вересні відкриються центри розвитку дитини, це нового типу дошкільні заклади для підтримки дошкільної освіти і таланту дітей. Ми маємо дати шанс дітям отримувати дошкільну освіту в сільській місцевості», – наголосила у розмові освітянин.
Історію у Львові викладатимуть не за новим підручником
Відсутність підручників і шкільної програми – це на сьогодні головний біль для вчителів, батьків та учнів. В область не надійшло жодного підручника для 1–2 і 10 класів, немає багатьох книжок і для інших класів.
Водночас чимало львівських педагогів негативно висловлюються про зміну програми з історії України, де з підручників для 5-го класу (цього підручника теж ще немає в області) вилучена інформація про героїв Крут, національно-визвольні змагання та Помаранчеву революцію. Вчителі історії на методичних об’єднаннях вирішуватимуть, як їм подавати матеріал. У міському управлінні освіти вважають неприпустимим викреслити важливі події з історії України.
Зміни в освіті, які так спішно запроваджує міністерство, сприяло тому, що майже половина випускників 9-х класів вступила у коледжі та училища, щоб уникнути зовнішнього тестування, експериментів уряду і бодай спершу здобути профільну освіту.
Дев’ятикласник, 15-річний Олег, розповів Радіо Свобода, що також планує продовжувати навчання не у школі, а в училищі. Хлопець не знає, які ще зміни запровадить міністерство.
«Принаймні, я здобуду фах. А далі буде видно. У школу готовий, є зошити, ручки, старий портфель. Підручників ще немає, але мені більше подобаються книжки, бо читати з комп’ютера не те», – каже львівський школяр.
Зрештою, потрібно ще мати вдома комп’ютер. Через відтік учнів кількість 10-х класів скоротиться, а відтак і вчителі матимуть менше навчальних годин і, відповідно, меншу зарплату.
Експерименти на дітях в галузі освіти тривають, а наслідки лякають передусім педагогів. Адже вони кажуть, що освіта деградує і рівень знань школярів дедалі нижчий.
