Дональд Туск свою програмну промову виголосив 23 листопада 2007 року. В історії польських урядів це була рекордно довга доповідь, вона тривала три години. У цій доповіді Туск головний наголос зробив на економіці. Він обіцяв низку фундаментальних реформ, і водночас наголошував на тому, що будуватиме уряд довіри. Слово «довіра» була найчастіше вживаним у його промові.
Нині проурядові та опозиційні політики одностайні в одному – Тускові довелося стати на чолі уряду в дуже непростий період.
Підсумовуючи пройдений урядом шлях, віце-прем’єр Вадьдемар Павляк сказав: «Наприкінці 2007 року, коли ми розпочинали, було велике економічне зростання, багато оптимізму. Тоді здавалося, що Польща, Європа та світ розвиватимуться дуже динамічно, та в середині 2008 року прийшла криза і все змінилося. А як до цього додамо події цього року – смоленську катастрофу і повінь, то видно, що нам довелося діяти й брати участь у суспільно-політичних процесах за дуже складних обставин».
Опозиція картає за недотримання обіцянок
Проте опозиція вважає, що складний період – це не виправдання для урядової коаліції. Польські ліві критикують уряд відносно помірковано. Вони хвалять Туска за виведення польських військ із Іраку, за потепління стосунків з Росією, натомість критикують за зростання безробіття та невдалу, на їхню думку, фінансову політику.
Боґуслав Ліберацкий, депутат Європейського парламенту від Союзу лівих демократів наголосив: «З точки зору Європи надзвичайно важливе те, що відбувається у стосунках між Польщею та Росією. Польщу сприймають як державу-ключ до розуміння російської душі».
Натомість сухої нитки на уряді Туска не залишає опозиційна партія «Право і справедливість», очолювана Ярославом Качинським. Маріуш Блащак, лідер фракції «Право і справедливість» у Сеймі, тисячу днів уряду Туска називає «низкою невиконаних обіцянок». Він наголошує на тому, що навіть своєї фундаментальної обіцянки не підвищувати податків Дональд Туск не дотримав.
«Ще декілька днів томи ми начебто жили на зеленому острові, – іронізує Блащак, – а сьогодні уряд простягає руки до наших кишень».
Опозиція звинувачує уряд Туска за ситуацію, що склалася навколо так званого «смоленського хреста». Пам’ятний знак встановлений перед президентським палацом став кісткою незгоди, що поділила польське суспільство.
За словами Збіґнєва Ґіжинського, політика з партії «Право і справедливість», справа смоленського хреста – «це відвертання уваги громадської думки від невдалого правління «Громадянської платформи», від того, що уряд не справляється з такими справами, як повінь, що старається скидати відповідальність на самоврядування, що країна влізла у борги». «Це перший уряд, який вперше за ті 18 років, відколи введено податок ПДВ, цей податок збільшує», – зауважив Ґіжинський.
Павел Коваль, депутат Європейського парламенту від партії «Право і справедливість» каже, що за теперішнього кабміну відбулося руйнування незалежної енергетичної політики Польщі. Крім того цей політик як вкрай невдалу оцінює закордонну політику уряду Туска, зокрема щодо східних сусідів Польщі.
Партія влади пишається «капітаном»
Речник уряду Павел Ґрась визнає, що недавнє рішення про підвищення податків для уряду Туска було вельми непростим. Та на думку речника, це свідчить про відповідальність теперішнього польського уряду. Мовляв, у складних ситуаціях кабмін Туска готовий рятувати економіку країни, навіть ціною виборчих обіцянок. Водночас Ґрась наголошує на досягеннні польського уряду, що було винятковим у масштабах цілої Європи.
«Ми провели країну крізь економічну кризу як єдина країна, що зберегла в цей складний час економічне зростання», – зазначив політик. Ґрась порівнює Польщу з кораблем на неспокійному морі, що впевнено йде вперед завдяки вправному керманичу Тускові.
Ярослав Валенса, депутат Європейського парламенту від проурядової «Громадянської платформи» звертає увагу на нову розстановку політичних сил у Польщі. Після того, як президентом Польщі та головою парламенту стали однопартійці Туска, очолювана ним «Громадянська платформа» стала польською партією влади у повному значенні цього слова. Валенса каже, що за теперішньої повноти влади цієї партії у Польщі більше не вдасться перекладати відповідальність на когось іншого. Річ у тім, що раніше уряд Туска певні невдачі списував на часті президентські вето Леха Качинського.
За словами Ярослава Валенси, період до наступних парламентських виборів для команди Туска буде значно важливішим, аніж попередня тисяча днів.
Тим часом, як виникає з даних опитувань громадської думки, Дональд Туск користується високою довірою співгромадян. За даними Центрального бюро опитувань громадської думки, в липні йому довіряли 58 відсотків поляків.
Нині проурядові та опозиційні політики одностайні в одному – Тускові довелося стати на чолі уряду в дуже непростий період.
Підсумовуючи пройдений урядом шлях, віце-прем’єр Вадьдемар Павляк сказав: «Наприкінці 2007 року, коли ми розпочинали, було велике економічне зростання, багато оптимізму. Тоді здавалося, що Польща, Європа та світ розвиватимуться дуже динамічно, та в середині 2008 року прийшла криза і все змінилося. А як до цього додамо події цього року – смоленську катастрофу і повінь, то видно, що нам довелося діяти й брати участь у суспільно-політичних процесах за дуже складних обставин».
Опозиція картає за недотримання обіцянок
Проте опозиція вважає, що складний період – це не виправдання для урядової коаліції. Польські ліві критикують уряд відносно помірковано. Вони хвалять Туска за виведення польських військ із Іраку, за потепління стосунків з Росією, натомість критикують за зростання безробіття та невдалу, на їхню думку, фінансову політику.
Боґуслав Ліберацкий, депутат Європейського парламенту від Союзу лівих демократів наголосив: «З точки зору Європи надзвичайно важливе те, що відбувається у стосунках між Польщею та Росією. Польщу сприймають як державу-ключ до розуміння російської душі».
Натомість сухої нитки на уряді Туска не залишає опозиційна партія «Право і справедливість», очолювана Ярославом Качинським. Маріуш Блащак, лідер фракції «Право і справедливість» у Сеймі, тисячу днів уряду Туска називає «низкою невиконаних обіцянок». Він наголошує на тому, що навіть своєї фундаментальної обіцянки не підвищувати податків Дональд Туск не дотримав.
«Ще декілька днів томи ми начебто жили на зеленому острові, – іронізує Блащак, – а сьогодні уряд простягає руки до наших кишень».
Опозиція звинувачує уряд Туска за ситуацію, що склалася навколо так званого «смоленського хреста». Пам’ятний знак встановлений перед президентським палацом став кісткою незгоди, що поділила польське суспільство.
За словами Збіґнєва Ґіжинського, політика з партії «Право і справедливість», справа смоленського хреста – «це відвертання уваги громадської думки від невдалого правління «Громадянської платформи», від того, що уряд не справляється з такими справами, як повінь, що старається скидати відповідальність на самоврядування, що країна влізла у борги». «Це перший уряд, який вперше за ті 18 років, відколи введено податок ПДВ, цей податок збільшує», – зауважив Ґіжинський.
Павел Коваль, депутат Європейського парламенту від партії «Право і справедливість» каже, що за теперішнього кабміну відбулося руйнування незалежної енергетичної політики Польщі. Крім того цей політик як вкрай невдалу оцінює закордонну політику уряду Туска, зокрема щодо східних сусідів Польщі.
Партія влади пишається «капітаном»
Речник уряду Павел Ґрась визнає, що недавнє рішення про підвищення податків для уряду Туска було вельми непростим. Та на думку речника, це свідчить про відповідальність теперішнього польського уряду. Мовляв, у складних ситуаціях кабмін Туска готовий рятувати економіку країни, навіть ціною виборчих обіцянок. Водночас Ґрась наголошує на досягеннні польського уряду, що було винятковим у масштабах цілої Європи.
«Ми провели країну крізь економічну кризу як єдина країна, що зберегла в цей складний час економічне зростання», – зазначив політик. Ґрась порівнює Польщу з кораблем на неспокійному морі, що впевнено йде вперед завдяки вправному керманичу Тускові.
Ярослав Валенса, депутат Європейського парламенту від проурядової «Громадянської платформи» звертає увагу на нову розстановку політичних сил у Польщі. Після того, як президентом Польщі та головою парламенту стали однопартійці Туска, очолювана ним «Громадянська платформа» стала польською партією влади у повному значенні цього слова. Валенса каже, що за теперішньої повноти влади цієї партії у Польщі більше не вдасться перекладати відповідальність на когось іншого. Річ у тім, що раніше уряд Туска певні невдачі списував на часті президентські вето Леха Качинського.
За словами Ярослава Валенси, період до наступних парламентських виборів для команди Туска буде значно важливішим, аніж попередня тисяча днів.
Тим часом, як виникає з даних опитувань громадської думки, Дональд Туск користується високою довірою співгромадян. За даними Центрального бюро опитувань громадської думки, в липні йому довіряли 58 відсотків поляків.
