Президент Броніслав Коморовський говорив про сильну Польщу в Євросоюзі і НАТО, про партнерські стосунки Польщі із сусідніми країнами, наголошуючи при цьому на необхідності поглибити відносини з Росією.
Володимир Горбач, аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Але експерт українського Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач не вбачає у цьому великих ризиків для України: на його думку, при домінуванні західного вектору зовнішньої політики Польщі, східний вектор особливих змін не зазнає.
«Польща головуватиме в ЄС у другій половині наступного року (із 1 липня 2011-го). Але «Східне партнерство» – ідея польського міністра закордонних справ Радека Сікорського – також буде присутня. І ще одне цікаве питання виникає у трикутнику «Польща – Україна – Росія»: «перезавантаженням» відносин можуть стати президентські вибори у Білорусі. Чи вдасться трьом країнам вибудувати спільну позицію щодо уже четвертого обрання президента Лукашенка на посаду? Тож українсько-польські відносини чекають випробування прагматизмом», – зауважує експерт.
Політичний та економічний прагматизм Варшави
Олексій Гарань, політолог Про прагматизм в українсько-польських стосунках за нових президентів у двох сусідніх державах говорив і київський політолог Олексій Гарань. На його думку, бачення України для поляків не зміниться, як не зміниться і надія на проведення українцями реформ у своїй державі.
«Якщо говорити про базові речі, тобто, про стратегічне бачення Польщі для України, України для Польщі, то думаю, що ці речі не зміняться, – каже він. – Адже в інтересах поляків, щоб Україна була стабільною, демократичною та інтегрованою в Європу. Інша річ із обранням Коморовського та взагалі з курсом Польщі і курсом прем’єра Туска, можна говорити про те, що поляки зараз будуть підходити прагматичніше до українсько-польських стосунків».
Керівник Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Ростислав Павленко пропонує уважніше подивитись на економічну складову українсько-польських відносин. За його словами, старі енергетичні проекти за участю України і Польщі будуть піддані змінам – із урахуванням інтересів та нових пропозицій Росії. Натомість великий український капітал і надалі використовуватиме Польщу як плацдарм для просування на захід Європи.
«Можна очікувати пожвавлення питань, пов’язаних із прикордонним співробітництвом, оскільки Євросоюз звертає на це дуже велику увагу, – говорить Павленко. – Тому можна очікувати на прогрес у питаннях, пов’язаних із малим і середнім бізнесом, утворенням на прикордонні привабливого інвестиційного клімату, спрощенням митних правил. У питаннях великої економіки, на жаль, якихось особливих проривів очікувати не доводиться, тут кожна з фінансово-промислових груп дбає про свій інтерес».
«Польща головуватиме в ЄС у другій половині наступного року (із 1 липня 2011-го). Але «Східне партнерство» – ідея польського міністра закордонних справ Радека Сікорського – також буде присутня. І ще одне цікаве питання виникає у трикутнику «Польща – Україна – Росія»: «перезавантаженням» відносин можуть стати президентські вибори у Білорусі. Чи вдасться трьом країнам вибудувати спільну позицію щодо уже четвертого обрання президента Лукашенка на посаду? Тож українсько-польські відносини чекають випробування прагматизмом», – зауважує експерт.
Політичний та економічний прагматизм Варшави
«Якщо говорити про базові речі, тобто, про стратегічне бачення Польщі для України, України для Польщі, то думаю, що ці речі не зміняться, – каже він. – Адже в інтересах поляків, щоб Україна була стабільною, демократичною та інтегрованою в Європу. Інша річ із обранням Коморовського та взагалі з курсом Польщі і курсом прем’єра Туска, можна говорити про те, що поляки зараз будуть підходити прагматичніше до українсько-польських стосунків».
Керівник Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Ростислав Павленко пропонує уважніше подивитись на економічну складову українсько-польських відносин. За його словами, старі енергетичні проекти за участю України і Польщі будуть піддані змінам – із урахуванням інтересів та нових пропозицій Росії. Натомість великий український капітал і надалі використовуватиме Польщу як плацдарм для просування на захід Європи.
«Можна очікувати пожвавлення питань, пов’язаних із прикордонним співробітництвом, оскільки Євросоюз звертає на це дуже велику увагу, – говорить Павленко. – Тому можна очікувати на прогрес у питаннях, пов’язаних із малим і середнім бізнесом, утворенням на прикордонні привабливого інвестиційного клімату, спрощенням митних правил. У питаннях великої економіки, на жаль, якихось особливих проривів очікувати не доводиться, тут кожна з фінансово-промислових груп дбає про свій інтерес».
