– Газета «Ведомости» не зовсім коректно використала наші дані, адже, якщо дивитися на динаміку, то за липневими даними ми навпаки зафіксували певне підвищення рейтингів Путіна і Медведєва. Якщо порівнювати дані травневі і червневі, то там дійсно є зниження у чотири відсотки у Путіна і один у Медведєва, але липень ці дані відіграв назад. Протягом 11 років ми проводимо моніторинг діяльності Путіна і він коливається на рівні 40-50 відсотків, а коливання у 4 відсотки трохи вище, ніж статистична похибка. Тому не можна говорити про тенденцію до пониження, за нашими даними цього не видно.
– Ви проводили опитування довіри до російського керівництва ще до піку пожеж. Як вони можуть вплинути на позиції влади?
– Наше наступне опитування буде через тиждень, через два і мені здається, що драматичних змін точно не варто очікувати. Якщо ми подивимося, як тема пожеж подається в ЗМІ і як себе ведуть перші особи, то створюється враження, що становище надзвичайне, але влада тримається досить компетентно. Коли тонув підводний човен «Курськ», то Путін не переривав відпустки, а тепер він на полях, на передовій і створюється враження, що російська держава у надзвичайній ситуації працює набагато ефективніше, ніж у буденному житті. Від конкретних подій, від конкретних кроків рейтинги перших осіб не дуже залежать, лідерів сприймають як гарантів добробуту і люди дивляться на них як на символічні фігури.
– За вашими липневими дослідженнями, збільшується кількість росіян, які помічають становлення культу особи Путіна і водночас скорочується кількість прихильників режиму сильної руки. Із чим це пов’язано?
– Інтрига полягала в тому, що різні групи населення думають по-різному. Найбільше інформовані, наприклад, москвичі, які мають різні канали інформації, користуються інтернетом, вони не бачать культу особи, навпаки помічають умови для роздвоєння центру сили. І москвичі, навпаки, у червні (якщо я не помиляюся), вперше оцінили діяльність Медведєва вище, ніж Путіна, такого раніше не було. Але за рахунок периферії соціальної, географічної, мабуть, за інерцією, кажуть і про культ. Однозначно тут складно оцінювати.
– Якщо росіянам доведеться обирати між Медведєвим і Путіним, то хто нині має більше шансів?
– Ми бачимо, що Медведєв починає сприйматися більш незалежною фігурою. Він стає поруч із Путіним у сприйнятті громадської думки, я кажу не про розподіл сил всередині політичних угруповань, а про сприйняття. Стосовно виборів, то все залежить від того, як поставити запитання. Якщо вони йдуть удвох, то Путін автоматично лідирує. Якщо ми ставимо відкрите запитання, кого би ви хотіли бачити президентом, то розрив суттєво зменшується, він близько 10 відсотків.
– Ви проводили опитування довіри до російського керівництва ще до піку пожеж. Як вони можуть вплинути на позиції влади?
– Наше наступне опитування буде через тиждень, через два і мені здається, що драматичних змін точно не варто очікувати. Якщо ми подивимося, як тема пожеж подається в ЗМІ і як себе ведуть перші особи, то створюється враження, що становище надзвичайне, але влада тримається досить компетентно. Коли тонув підводний човен «Курськ», то Путін не переривав відпустки, а тепер він на полях, на передовій і створюється враження, що російська держава у надзвичайній ситуації працює набагато ефективніше, ніж у буденному житті. Від конкретних подій, від конкретних кроків рейтинги перших осіб не дуже залежать, лідерів сприймають як гарантів добробуту і люди дивляться на них як на символічні фігури.
– За вашими липневими дослідженнями, збільшується кількість росіян, які помічають становлення культу особи Путіна і водночас скорочується кількість прихильників режиму сильної руки. Із чим це пов’язано?
– Інтрига полягала в тому, що різні групи населення думають по-різному. Найбільше інформовані, наприклад, москвичі, які мають різні канали інформації, користуються інтернетом, вони не бачать культу особи, навпаки помічають умови для роздвоєння центру сили. І москвичі, навпаки, у червні (якщо я не помиляюся), вперше оцінили діяльність Медведєва вище, ніж Путіна, такого раніше не було. Але за рахунок периферії соціальної, географічної, мабуть, за інерцією, кажуть і про культ. Однозначно тут складно оцінювати.
– Якщо росіянам доведеться обирати між Медведєвим і Путіним, то хто нині має більше шансів?
– Ми бачимо, що Медведєв починає сприйматися більш незалежною фігурою. Він стає поруч із Путіним у сприйнятті громадської думки, я кажу не про розподіл сил всередині політичних угруповань, а про сприйняття. Стосовно виборів, то все залежить від того, як поставити запитання. Якщо вони йдуть удвох, то Путін автоматично лідирує. Якщо ми ставимо відкрите запитання, кого би ви хотіли бачити президентом, то розрив суттєво зменшується, він близько 10 відсотків.
