У Національній атомній енергогенеруючій компанії «Енергоатом» стверджують, що атомна енергетика України виходить із кризи. У 2009 році компанія заробила 974 мільйони гривень, а цього року очікує на більшу суму.
Серед пріоритетних завдань «Енергоатому» – зокрема завершення будівництва і введення в експлуатацію третього й четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Рамкову українсько-російську угоду про співпрацю з добудови енергоблоків підписали ще на початку червня.
За словами президента компанії Юрія Недашковського, нині «Енергоатом» здійснює попередні розрахунки щодо вартості проекту. «Згідно з експертною оцінкою, вартість будівництва цих енергоблоків складає близько 30,1 мільярда гривень. Введення в експлуатацію третього енергоблоку заплановано на 2016 рік, четвертого – на 2017-й», – зазначає він.
До 2021 року Україна матиме власне ядерне паливо – Мінпалива
Водночас у Міністерстві палива та енергетики України серед пріоритетів в атомно-енергетичній галузі називають будівництво заводу з виробництва ядерного палива. За оцінками експертів, за розвіданими запасами урану Україна займає перше місце в Європі і шосте – у світі.
На думку заступника міністра палива й енергетики України Наталі Шумкової, така сировинна база зможе повністю забезпечувати завод. «В Україні є всі передумови для створення заводу з власного виробництва ядерного палива, і, перш за все, – це унікальна сировинна база урану і цирконію. Загалом, згідно з державною програмою, починаючи з 2021 року потреби українських АЕС в ядерному паливі повинні на 100 відсотків забезпечуватися за рахунок його виробництва на власному заводі», – додає вона.
Конкурс на відбір партнера для будівництва заводу оголосили 21 червня. Наразі в конкурсі беруть участь російська паливна компанія «ТВЕЛ» та американська «Westinghouse». Результатів очікують вже восени.
Розвиток гальмує енергетична стратегія?
Натомість голова парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, депутат від блоку НУНС Микола Мартиненко критикує «Енергетичну стратегію на період до 2030 року». Він вважає, що доки уряд не перегляне програму, втілити задуми щодо розвитку української атомно-енергетичної галузі буде дуже складно. «Однією з причин зриву термінів і завдань стратегії стала проблема із залученням інвестицій: ще в докризовий період реалізація стратегії вимагала до 40 мільярдів гривень щорічно. В цілому, залучення інвестицій вимагає від України зміни законодавства у цій сфері», – зазначає депутат.
«Енергетична стратегія на період до 2030 року» передбачає зокрема подвоєння потужностей українських АЕС, завершення усіх програм із їхньої модернізації, а також активну розробку родовищ уранових та цирконієвих руд.
Серед пріоритетних завдань «Енергоатому» – зокрема завершення будівництва і введення в експлуатацію третього й четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Рамкову українсько-російську угоду про співпрацю з добудови енергоблоків підписали ще на початку червня.
За словами президента компанії Юрія Недашковського, нині «Енергоатом» здійснює попередні розрахунки щодо вартості проекту. «Згідно з експертною оцінкою, вартість будівництва цих енергоблоків складає близько 30,1 мільярда гривень. Введення в експлуатацію третього енергоблоку заплановано на 2016 рік, четвертого – на 2017-й», – зазначає він.
До 2021 року Україна матиме власне ядерне паливо – Мінпалива
Водночас у Міністерстві палива та енергетики України серед пріоритетів в атомно-енергетичній галузі називають будівництво заводу з виробництва ядерного палива. За оцінками експертів, за розвіданими запасами урану Україна займає перше місце в Європі і шосте – у світі.
На думку заступника міністра палива й енергетики України Наталі Шумкової, така сировинна база зможе повністю забезпечувати завод. «В Україні є всі передумови для створення заводу з власного виробництва ядерного палива, і, перш за все, – це унікальна сировинна база урану і цирконію. Загалом, згідно з державною програмою, починаючи з 2021 року потреби українських АЕС в ядерному паливі повинні на 100 відсотків забезпечуватися за рахунок його виробництва на власному заводі», – додає вона.
Конкурс на відбір партнера для будівництва заводу оголосили 21 червня. Наразі в конкурсі беруть участь російська паливна компанія «ТВЕЛ» та американська «Westinghouse». Результатів очікують вже восени.
Розвиток гальмує енергетична стратегія?
Натомість голова парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, депутат від блоку НУНС Микола Мартиненко критикує «Енергетичну стратегію на період до 2030 року». Він вважає, що доки уряд не перегляне програму, втілити задуми щодо розвитку української атомно-енергетичної галузі буде дуже складно. «Однією з причин зриву термінів і завдань стратегії стала проблема із залученням інвестицій: ще в докризовий період реалізація стратегії вимагала до 40 мільярдів гривень щорічно. В цілому, залучення інвестицій вимагає від України зміни законодавства у цій сфері», – зазначає депутат.
«Енергетична стратегія на період до 2030 року» передбачає зокрема подвоєння потужностей українських АЕС, завершення усіх програм із їхньої модернізації, а також активну розробку родовищ уранових та цирконієвих руд.
