Вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку уже діяли в Україні. Це стосувалося, передовсім, Донецької області. Сприятливі умови у цьому регіоні мали металургійні та машинобудівні заводи, м’ясокомбінати, меблеві фабрики та глиняні кар’єри. Тоді на адресу влади лунало чимало звинувачень у зловживаннях. Йшлося про тіньові грошові потоки та контрабанду.
Ці податкові пільги були скасовані у 2005 році, після приходу до влади Президента Віктора Ющенка. Тепер же нинішня влада планує знову відновити спеціальні режими. І це, за словами заступника міністра економіки Анатолія Максюти, потрібно для збільшення інвестиційної привабливості України. Разом з тим, зазначає міністр, урядовці працюють над удосконаленням системи спеціальних економічних режимів.
«Ми працюємо над тим, щоб відновити такі інструменти, як бути СЕЗ (спеціальна економічна зона) та ТПР (територія пріоритетного розвитку). Але ми хочемо відновити їх у новому варіанті, у новому вигляді, який би не наносив тієї шкоди, яка була нанесена попереднім досвідом функціонування таких зон», – говорить урядовець.
Пільги для обраних?
Спеціальні режими, які планує відновити нинішня влада, нічим не відрізнятимуться від тих, що існували раніше, переконані представники опозиції. Таким чином будуть створюватися сприятливі умови для близьких Кабінету Міністрів підприємств, каже Радіо Свобода прем’єр-міністр опозиційного уряду, б'ютівець Сергій Соболєв.
«У нас тепер будуть привілейовані приватні підприємці, які будуть реєструватися, не без дозволу цього Кабінету Міністрів, у так званих вільних економічних зонах чи зонах пріоритетного розвитку. Головний зміст один: всі податки платять, а ті, хто зареєстрований у цих спеціальних зонах (йдеться про свої «кишенькові» фірми), нічого не платить. Ми знову повертаємося у часи азаровщини», – зазначає Соболєв.
Не бачить доцільності у відновленні спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку і директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин.
«На жаль, рівень державного правління, рівень перевірки, та й рівень корупції у нас залишається дуже високим, – говорить економіст. – Це, по суті, унеможливлює відпрацювання чітких механізмів, а ще більше реалізацію таких речей, які пов’язані зі спеціальними режимами, або покращеними умовами для діяльності бізнесу. Зазвичай, це стає деяким елементом кращих умов для окремих видів бізнесу».
А для створення сприятливого бізнес-клімату, зазначає Василь Юрчишин, влада мала б створити привабливі бізнес-умови на всій території України.
Ці податкові пільги були скасовані у 2005 році, після приходу до влади Президента Віктора Ющенка. Тепер же нинішня влада планує знову відновити спеціальні режими. І це, за словами заступника міністра економіки Анатолія Максюти, потрібно для збільшення інвестиційної привабливості України. Разом з тим, зазначає міністр, урядовці працюють над удосконаленням системи спеціальних економічних режимів.
«Ми працюємо над тим, щоб відновити такі інструменти, як бути СЕЗ (спеціальна економічна зона) та ТПР (територія пріоритетного розвитку). Але ми хочемо відновити їх у новому варіанті, у новому вигляді, який би не наносив тієї шкоди, яка була нанесена попереднім досвідом функціонування таких зон», – говорить урядовець.
Пільги для обраних?
Спеціальні режими, які планує відновити нинішня влада, нічим не відрізнятимуться від тих, що існували раніше, переконані представники опозиції. Таким чином будуть створюватися сприятливі умови для близьких Кабінету Міністрів підприємств, каже Радіо Свобода прем’єр-міністр опозиційного уряду, б'ютівець Сергій Соболєв.
«У нас тепер будуть привілейовані приватні підприємці, які будуть реєструватися, не без дозволу цього Кабінету Міністрів, у так званих вільних економічних зонах чи зонах пріоритетного розвитку. Головний зміст один: всі податки платять, а ті, хто зареєстрований у цих спеціальних зонах (йдеться про свої «кишенькові» фірми), нічого не платить. Ми знову повертаємося у часи азаровщини», – зазначає Соболєв.
Не бачить доцільності у відновленні спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку і директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин.
«На жаль, рівень державного правління, рівень перевірки, та й рівень корупції у нас залишається дуже високим, – говорить економіст. – Це, по суті, унеможливлює відпрацювання чітких механізмів, а ще більше реалізацію таких речей, які пов’язані зі спеціальними режимами, або покращеними умовами для діяльності бізнесу. Зазвичай, це стає деяким елементом кращих умов для окремих видів бізнесу».
А для створення сприятливого бізнес-клімату, зазначає Василь Юрчишин, влада мала б створити привабливі бізнес-умови на всій території України.
