Якщо зловмиснику надумалося почистити банківську касу в Італії, йому не треба мати автомат Калашникова чи банду співучасників. Досить погрозливого крику, швидкої реакції – і перелякані службовці в стані шоку, а в кишені кілька тисяч євро. Значна доля крадіжок відбувається саме у такий спосіб, розповів Радіо Свобода керівник відділу з безпеки Асоціації італійських банків Марко Іяконіс.
Щодо першості Італії у статистиці банківських грабунків посадовець відразу зауважив, що враховували усі види нападів, тому і показник виявився високим. Наприклад, у Франції, пояснив пан Іяконіс, реєструють тільки збройні грабунки банків, а в Італії таких випадків налічують трохи більше 20 відсотків. За даними Міністерства внутрішніх справ, останніми роками крадіжок помітно меншає.
Забагато готівки
І попри це як банкіри, так і поліція визнають: банки грабують часто. Перша причина елементарна: велика наявність готівкової валюти. «У банках Італії зберігається багато грошей у готівці. Клієнти рідко користуються кредитними картками, хоча власників карток чимало. Тож значить, що в обігу переважно готівка, і наше завдання протидіяти цій тенденції», – пояснив Марко Іяконіс.
Минулого року 90 відсотків фінансових операцій італійські клієнти здійснювали готівкою. У Німеччині цей показник був майже 80, а у Франції – 60 відсотків.
Тож готівки в обігу забагато, але й багато малих банківських відділень. Без належної безпеки вони розкидані часто у віддалених районах чи провінціях, що грабіжникам додає адреналіну спробувати влаштувати напад.
Всі сили на підвищення безпеки
Щороку банки витрачають 750 мільйонів євро на заходи безпеки. Завдяки сучасним телекамерам і системам контролю злочинців виявляють і затримують швидко. Їм загрожує від 4 з половиною до 20 років в’язниці.
«Ми створили спільну так звану лабораторію за участю підприємців, які найбільше піддаються грабункам, – зауважує керівник відділу з безпеки Марко Іяконіс. – Це асоціації фармацевтів, супермаркетів, торговельних центрів та пошти. Так, ми обмінюємося практичним досвідом і корисною інформацією з однією метою: покращити рівень безпеки у цих установах по всій країні».
Профспілкові організації вважають, що цих заходів не достатньо. Вони також нарікають на неувагу банків до психологічного стану своїх працівників – жертв грабіжницьких нападів. Нерідко після інциденту службовці змушені частково сплачувати збитки, терпіти насмішки колег або бути підозрілими у змові з бандитами.
Щодо першості Італії у статистиці банківських грабунків посадовець відразу зауважив, що враховували усі види нападів, тому і показник виявився високим. Наприклад, у Франції, пояснив пан Іяконіс, реєструють тільки збройні грабунки банків, а в Італії таких випадків налічують трохи більше 20 відсотків. За даними Міністерства внутрішніх справ, останніми роками крадіжок помітно меншає.
Забагато готівки
І попри це як банкіри, так і поліція визнають: банки грабують часто. Перша причина елементарна: велика наявність готівкової валюти. «У банках Італії зберігається багато грошей у готівці. Клієнти рідко користуються кредитними картками, хоча власників карток чимало. Тож значить, що в обігу переважно готівка, і наше завдання протидіяти цій тенденції», – пояснив Марко Іяконіс.
Минулого року 90 відсотків фінансових операцій італійські клієнти здійснювали готівкою. У Німеччині цей показник був майже 80, а у Франції – 60 відсотків.
Тож готівки в обігу забагато, але й багато малих банківських відділень. Без належної безпеки вони розкидані часто у віддалених районах чи провінціях, що грабіжникам додає адреналіну спробувати влаштувати напад.
Всі сили на підвищення безпеки
Щороку банки витрачають 750 мільйонів євро на заходи безпеки. Завдяки сучасним телекамерам і системам контролю злочинців виявляють і затримують швидко. Їм загрожує від 4 з половиною до 20 років в’язниці.
«Ми створили спільну так звану лабораторію за участю підприємців, які найбільше піддаються грабункам, – зауважує керівник відділу з безпеки Марко Іяконіс. – Це асоціації фармацевтів, супермаркетів, торговельних центрів та пошти. Так, ми обмінюємося практичним досвідом і корисною інформацією з однією метою: покращити рівень безпеки у цих установах по всій країні».
Профспілкові організації вважають, що цих заходів не достатньо. Вони також нарікають на неувагу банків до психологічного стану своїх працівників – жертв грабіжницьких нападів. Нерідко після інциденту службовці змушені частково сплачувати збитки, терпіти насмішки колег або бути підозрілими у змові з бандитами.
