Київ – Міністерство освіти України сьогодні продовжило термін вступу до вишів на 5 днів. Таким чином відомство відреагувало на заклик Прем’єр-міністра Миколи Азарова, який напередодні на засіданні уряду закликав продовжити цей термін, щоправда, аж на два тижні. Водночас представники громадської організації «Опора» стурбовані тим, що розпорядження Міністерства освіти не матиме юридичної сили, бо оформлене у формі не наказу, а листа.
У Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка абітурієнти та батьки через «затори» на вході до навчального закладу виламали дубові двері. І це не єдиний випадок хаосу, який спричинило скорочення цьогорічної вступної кампанії удвічі порівняно з минулим роком.
Громадянська мережа «Опора», яка здійснює моніторинг вступної кампанії у 30 вищих навчальних закладах України, не погоджується з думкою Міністерства освіти, що величезні черги до вишів сформувалися саме через неорганізованість батьків та абітурієнтів. Проблема в неякісній організаційно-технічній підготовці вишів, вважає голова «Опори» Ольга Айвазовська.
«Станом на 20 липня черга біля Київського національного торгово-економічного університету становила майже вісім тисяч осіб, які записалися до списку, – розповідає очільниця громадянської мережі –Якщо порахувати, що пропускна спроможність приймальної комісії за день коливається від 500 до 700 осіб, то потрібно працювати 16 днів».
Вона переконана, що проблеми вступної кампанії – «це не проблема батьків та дітей, а прорахунок Міністерства освіти та науки, яке не очікувало, що буде такий наплив».
Громадські спостерігачі констатують, що батькам довелось утворювати черги на вулиці та самостійно контролювати дисципліну в них. Враховуючи тропічну температуру, можна уявити, які тортури терпіли батьки та діти.
У деяких вишах батьки, однак, перестаралися. Голова мережі «Опора» Ольга Айвазовська повідомляє про створення так званих «чорних черг». Наприклад, у Київському політехнічному інституті поза загальною чергою було прийнято документи від 300 осіб. А у Дніпропетровському національному університеті, за інформацією «Опори», працівники вишу за 100 гривень можуть постояти в черзі замість батьків та абітурієнтів.
У деяких, навіть дуже престижних, вищих навчальних закладах, зазначає Ольга Айвазовська, на чотирьох членів приймальної комісії був лише один комп’ютер. Тож враховуючи те, що сертифікат кожного абітурієнта повинен бути звірений з базою українського Центру якості освіти, можна було зрозуміти, чому у деяких вишах черги рухались дуже повільно.
«Конкурс» із дефектом
Також «Опора» фіксує збої в інформаційній системі «Конкурс», створеної для того, щоб абітурієнти могли слідкувати за своїм рейтингом та рейтингом інших вступників. Але через погану технічну підготовку, розповідає Айвазовська, інформація з приймальних комісій до інформаційної системи потрапляє з запізненням.
А деякі ВНЗ, за інформацією «Опори», з невідомих причин систему «Конкурс» бойкотують і не надсилають дані своїх приймальних комісій. Так роблять, зокрема, Національний авіаційний університет та Одеська національна юридична академія.
Однак самі представники Міністерства освіти називають цьогорічну вступну кампанію більш прозорою порівняно з минулим роком. Водночас багато проблем, зокрема, труднощі зі значною кількістю пільговиків, так і не було розв’язано, визнає Алла Рибалко, головний спеціаліст відділу моніторингу вищої освіти. Найбільша кількість скарг, яка надходить на гарячу лінію Міністерства, саме з цього приводу, зазначає вона.
Абітурієнтів закликають писати заяви на вступ он-лайн
Через скарги абітурієнтів на черги цього року вступну кампанію продовжили ще на майже на тиждень. Проте директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Ярослав Болюбаш вважає такі заходи зайвими, оскільки, на його думку, виші і так встигали приймати документи.
«Вища школа не може пізніше, ніж 1 вересня, розпочати навчальний рік, – зазначає Болюбаш. – Тобто посуватись далі 20 серпня не можна, тому що треба підготувати сам навчальний заклад до початку навчального року. Бо вже 27–28 серпня розпочнуться засідання вченої ради».
Виходом із ситуації, що склалася, урядовець бачить в обов’язковому переході на електронний спосіб прийому заяв. Деякі вищі навчальні заклади вже запровадили попередню реєстрацію он-лайн, зокрема, це зробив київський Університет імені Шевченка. Подати документи там можна було за 15 хвилин, тоді як у живій черзі треба було вистояти більше доби.
Міносвіти – про чергові нововведення щодо ЗНО
Стосовно ж незалежного оцінювання Міністерство заспокоїло майбутніх абітурієнтів, заявивши, що з впровадженням наступного року дворівневих тестів, для випускників звичайних і «профільних» шкіл, воно зачекає.
Однак представники Міносвіти зазначили, що розглядають можливість впровадити новий різновид тестів, що оцінювали б так звану «загальну навчальну компетенцію», тобто здатність абітурієнта до навчання у виші.
За словами професора Нью-Йоркського університету Говарда Еверсона, який консультував цього року розробників тестів для вступників, така практика широко поширена у світі – тільки у США «загальну навчальну компетенцію» оцінюють уже понад 20 років.
У Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка абітурієнти та батьки через «затори» на вході до навчального закладу виламали дубові двері. І це не єдиний випадок хаосу, який спричинило скорочення цьогорічної вступної кампанії удвічі порівняно з минулим роком.
Громадянська мережа «Опора», яка здійснює моніторинг вступної кампанії у 30 вищих навчальних закладах України, не погоджується з думкою Міністерства освіти, що величезні черги до вишів сформувалися саме через неорганізованість батьків та абітурієнтів. Проблема в неякісній організаційно-технічній підготовці вишів, вважає голова «Опори» Ольга Айвазовська.
«Станом на 20 липня черга біля Київського національного торгово-економічного університету становила майже вісім тисяч осіб, які записалися до списку, – розповідає очільниця громадянської мережі –Якщо порахувати, що пропускна спроможність приймальної комісії за день коливається від 500 до 700 осіб, то потрібно працювати 16 днів».
Вона переконана, що проблеми вступної кампанії – «це не проблема батьків та дітей, а прорахунок Міністерства освіти та науки, яке не очікувало, що буде такий наплив».
Громадські спостерігачі констатують, що батькам довелось утворювати черги на вулиці та самостійно контролювати дисципліну в них. Враховуючи тропічну температуру, можна уявити, які тортури терпіли батьки та діти.
У деяких вишах батьки, однак, перестаралися. Голова мережі «Опора» Ольга Айвазовська повідомляє про створення так званих «чорних черг». Наприклад, у Київському політехнічному інституті поза загальною чергою було прийнято документи від 300 осіб. А у Дніпропетровському національному університеті, за інформацією «Опори», працівники вишу за 100 гривень можуть постояти в черзі замість батьків та абітурієнтів.
У деяких, навіть дуже престижних, вищих навчальних закладах, зазначає Ольга Айвазовська, на чотирьох членів приймальної комісії був лише один комп’ютер. Тож враховуючи те, що сертифікат кожного абітурієнта повинен бути звірений з базою українського Центру якості освіти, можна було зрозуміти, чому у деяких вишах черги рухались дуже повільно.
«Конкурс» із дефектом
Також «Опора» фіксує збої в інформаційній системі «Конкурс», створеної для того, щоб абітурієнти могли слідкувати за своїм рейтингом та рейтингом інших вступників. Але через погану технічну підготовку, розповідає Айвазовська, інформація з приймальних комісій до інформаційної системи потрапляє з запізненням.
А деякі ВНЗ, за інформацією «Опори», з невідомих причин систему «Конкурс» бойкотують і не надсилають дані своїх приймальних комісій. Так роблять, зокрема, Національний авіаційний університет та Одеська національна юридична академія.
Однак самі представники Міністерства освіти називають цьогорічну вступну кампанію більш прозорою порівняно з минулим роком. Водночас багато проблем, зокрема, труднощі зі значною кількістю пільговиків, так і не було розв’язано, визнає Алла Рибалко, головний спеціаліст відділу моніторингу вищої освіти. Найбільша кількість скарг, яка надходить на гарячу лінію Міністерства, саме з цього приводу, зазначає вона.
Абітурієнтів закликають писати заяви на вступ он-лайн
Через скарги абітурієнтів на черги цього року вступну кампанію продовжили ще на майже на тиждень. Проте директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Ярослав Болюбаш вважає такі заходи зайвими, оскільки, на його думку, виші і так встигали приймати документи.
«Вища школа не може пізніше, ніж 1 вересня, розпочати навчальний рік, – зазначає Болюбаш. – Тобто посуватись далі 20 серпня не можна, тому що треба підготувати сам навчальний заклад до початку навчального року. Бо вже 27–28 серпня розпочнуться засідання вченої ради».
Виходом із ситуації, що склалася, урядовець бачить в обов’язковому переході на електронний спосіб прийому заяв. Деякі вищі навчальні заклади вже запровадили попередню реєстрацію он-лайн, зокрема, це зробив київський Університет імені Шевченка. Подати документи там можна було за 15 хвилин, тоді як у живій черзі треба було вистояти більше доби.
Міносвіти – про чергові нововведення щодо ЗНО
Стосовно ж незалежного оцінювання Міністерство заспокоїло майбутніх абітурієнтів, заявивши, що з впровадженням наступного року дворівневих тестів, для випускників звичайних і «профільних» шкіл, воно зачекає.
Однак представники Міносвіти зазначили, що розглядають можливість впровадити новий різновид тестів, що оцінювали б так звану «загальну навчальну компетенцію», тобто здатність абітурієнта до навчання у виші.
За словами професора Нью-Йоркського університету Говарда Еверсона, який консультував цього року розробників тестів для вступників, така практика широко поширена у світі – тільки у США «загальну навчальну компетенцію» оцінюють уже понад 20 років.
