Українські вступники другий рік поспіль проходять зовнішнє незалежне оцінювання. Проте воно досі регламентується лише указами Президента й урядовими постановами.
Законопроект про запровадження оцінювання та кримінальну відповідальність за спроби його фальсифікації може так і не бути ухваленим: після першого читання він отримав негативний висновок юридичного управління Верховної Ради, зазначає народний депутат від НУНС, член парламентської комісії з питань науки та освіти Леся Оробець.
За її словами, це є цілеспрямованою спробою скасувати тестування в Україні.
«Станом на сьогодні майбутнє тестування залежить від доброї волі міністра освіти. Будь-який наступник Вакарчука може дати реформі задній хід – його змушуватимуть це зробити через політичний тиск. Тому закон про тестування необхідний, щоб ми були певні, що дороги назад не буде. Шкільні вчителі на кожній нараді запитують мене, коли буде цей закон», – говорить Леся Оробець.
Справедлива вступна кампанія невигідна чиновникам – експерти
Завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню всі випускники шкіл отримали рівні можливості для вступу, пояснює голова ради директорів шкіл при Кабміні Олена Онаць.
«Зовнішнє оцінювання дозволяє активніше оцінити рівень дитини. Завдяки ньому мають шанси вступити діти з віддалених сіл, із малозабезпечених сімей, бо не дзвінок вирішує питання, а знання дитини», – переконана Олена Онаць.
Саме неупередженість системи зовнішнього оцінювання й викликає спроби заблокувати її законодавче унормуванння, вважає експерт Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Володимир Ковтунець.
«Найлегше було б назвати лобістами ректорів вишів. Але в дійсності це впливові посадовці, які сьогодні втратили змогу прилаштовувати своїх дітей фактично без вступних іспитів!» – називає супротивників закону експерт.
Тестування принесло більше проблем, ніж переваг – представники Партії регіонів
За результатами першого читання закон не підтримують лише комуністи та частина Партії регіонів. Зокрема, законодавче закріплення зовнішнього незалежного оцінювання в нинішньому вигляді вважає неприпустимим народний депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий.
«Незалежне зовнішнє оцінювання не може бути обов’язковим, а радше допоміжним. Кожен виш має сам визначати правила прийому абітурієнтів, залежно від його специфіки. Коли тестування запроваджували, говорили, що воно подолає корупцію в освіті. Але воно викликало стільки проблем, що не відомо, коли ми їх вирішимо. І це не лише наплив пільговиків. Я, як історик, для інтересу спробував розв’язати тест із історії. І був шокований тим, як сформульовані питання, який маразм там написаний», – говорить депутат від Партії регіонів.
«Недоліки треба долати, ухваливши закон»
Із тим, що тестування має певні недоліки і його треба вдосконалювати, погоджується й ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Проте він вважає, що без його законодавчого закріплення подальші освітні реформи неможливі.
За словами Сергія Квіта, частина українських вишів виступає проти тестування, оскільки боїться напливу пільговиків і втрати коштів, які нелегально надходили під час вступної кампанії.
Він пропонує підвищувати вступний бал для пільговиків і перевіряти їхні документи. У його академії нинішнього року це фактично зняло проблему.
Тим часом Рада директорів шкіл при Кабінеті Міністрів та студентські громадські організації звернулися до всіх гілок влади з вимогою і далі розвивати систему незалежного оцінювання і не блокувати ухвалення потрібних для цього законів.
(Київ – Прага)
Законопроект про запровадження оцінювання та кримінальну відповідальність за спроби його фальсифікації може так і не бути ухваленим: після першого читання він отримав негативний висновок юридичного управління Верховної Ради, зазначає народний депутат від НУНС, член парламентської комісії з питань науки та освіти Леся Оробець.
За її словами, це є цілеспрямованою спробою скасувати тестування в Україні.
«Станом на сьогодні майбутнє тестування залежить від доброї волі міністра освіти. Будь-який наступник Вакарчука може дати реформі задній хід – його змушуватимуть це зробити через політичний тиск. Тому закон про тестування необхідний, щоб ми були певні, що дороги назад не буде. Шкільні вчителі на кожній нараді запитують мене, коли буде цей закон», – говорить Леся Оробець.
Справедлива вступна кампанія невигідна чиновникам – експерти
Завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню всі випускники шкіл отримали рівні можливості для вступу, пояснює голова ради директорів шкіл при Кабміні Олена Онаць.
«Зовнішнє оцінювання дозволяє активніше оцінити рівень дитини. Завдяки ньому мають шанси вступити діти з віддалених сіл, із малозабезпечених сімей, бо не дзвінок вирішує питання, а знання дитини», – переконана Олена Онаць.
Саме неупередженість системи зовнішнього оцінювання й викликає спроби заблокувати її законодавче унормуванння, вважає експерт Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Володимир Ковтунець.
«Найлегше було б назвати лобістами ректорів вишів. Але в дійсності це впливові посадовці, які сьогодні втратили змогу прилаштовувати своїх дітей фактично без вступних іспитів!» – називає супротивників закону експерт.
Тестування принесло більше проблем, ніж переваг – представники Партії регіонів
За результатами першого читання закон не підтримують лише комуністи та частина Партії регіонів. Зокрема, законодавче закріплення зовнішнього незалежного оцінювання в нинішньому вигляді вважає неприпустимим народний депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий.
«Незалежне зовнішнє оцінювання не може бути обов’язковим, а радше допоміжним. Кожен виш має сам визначати правила прийому абітурієнтів, залежно від його специфіки. Коли тестування запроваджували, говорили, що воно подолає корупцію в освіті. Але воно викликало стільки проблем, що не відомо, коли ми їх вирішимо. І це не лише наплив пільговиків. Я, як історик, для інтересу спробував розв’язати тест із історії. І був шокований тим, як сформульовані питання, який маразм там написаний», – говорить депутат від Партії регіонів.
«Недоліки треба долати, ухваливши закон»
Із тим, що тестування має певні недоліки і його треба вдосконалювати, погоджується й ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Проте він вважає, що без його законодавчого закріплення подальші освітні реформи неможливі.
За словами Сергія Квіта, частина українських вишів виступає проти тестування, оскільки боїться напливу пільговиків і втрати коштів, які нелегально надходили під час вступної кампанії.
Він пропонує підвищувати вступний бал для пільговиків і перевіряти їхні документи. У його академії нинішнього року це фактично зняло проблему.
Тим часом Рада директорів шкіл при Кабінеті Міністрів та студентські громадські організації звернулися до всіх гілок влади з вимогою і далі розвивати систему незалежного оцінювання і не блокувати ухвалення потрібних для цього законів.
(Київ – Прага)
