Найбільшими недоліками в цьогорічній вступній кампанії ректори університетів вважають надмірну кількість абітурієнтів-пільговиків, розтягнуту в часі процедуру опублікування результатів вступу та відмову від привілеїв медалістам.
Рецепт Києво-Могилянської академії – судитися
Кількість пільговиків затверджена законодавчо. Щоб її змінити, необхідно внести зміни до кількох законів. Тому ректори пропонують запровадити квотування тих, хто має привілеї при вступі, позаяк чимало абітурієнтів можуть підробити документи для отримання пільг.
Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт пропонує власний рецепт, як відсіяти липових пільговиків. «У нас на весь університет залишилось 25 осіб, кого б ми не зарахували за інших умов, окрім того, що вони є пільговиками, – каже він. – По-перше, ми підняли найвищі бали сертифікатів. І по-друге, коли я оголосив, що ми передали документи багатьох до СБУ, що приймальна комісія ретельно перевіряє всі документи, приблизно половина тих, що залишились, відразу забрали від нас документи».
Крім того, президент Києво-Могилянської академії закликає непільговиків не складати руки. «Найефективніший спосіб із так званими пільговими категоріями студентів, якщо наші абітурієнти, права яких порушуються, подаватимуть до суду, мотивуючи це своїми конституційними правами. У Конституції записано, що кожен має право стати студентом на конкурсній основі», – наголошує Сергій Квіт.
«Медалістам – пільги!»
Менш радикальний ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Володимир Шевченко не бачить сенсу у судовій тяганині. Він пропонує повернутись до привілеїв для медалістів, враховувати при вступі загальний рівень знань і здібностей абітурієнта.
«Проблемою є відірваність від успіхів у школі, – зазначає Володимир Шевченко. – Останній клас дуже багато школярів займались виключно з репетиторами, готуючись до тестування, і зовсім зневажали відвідування занять з інших дисциплін. Тому успіхи абітурієнта в школі обов’язково повинні бути враховані при вступі».
Як вступити, не маючи знань?
Не забули ректори і про корупцію у вищій освіті. За правилами, після того, як абітурієнт відмовляється від отриманого місця (а відмов було багато, бо вступали до багатьох закладів одночасно), приймальна комісія телефонує наступному у списку. За словами відповідального секретаря приймальної комісії Києво-Могилянської академії Андрія Мелешевича, перевірити, кому саме телефонують, практично неможливо.
Пану Мелешевичу відомо від батьків про практику підміни штрих-кодів, якими ідентифікують учасників тестування. «Вони кажуть, що десь (йдеться про Центр зовнішнього тестування) відбувається заміна штрих-кодів, – говорить Андрій Мелешевич. Тобто, якщо знати, до кого підійти і знати, яку суму заплатити, то, скажімо, два абітурієнти складають тестування, один із них гарно складає, а інший погано. Той, хто погано складає, приходить до того, хто ухвалює рішення, і просто змінюються штрих-коди».
Використання штрих-кодів запровадив Український Центр оцінювання якості освіти, зашифрувавши таким чином прізвище учасника, щоб ніхто не міг вплинути на результат у процесі обробки документів. Чи можливо поміняти штрих-коди, Радіо Свобода попросило прокоментувати директора Центру Ігора Лікарчука.
«Це неможливо ні теоретично, ні практично, – зазначає пан Лікарчук. Ми готові будь-якому слідчому з будь-якого правоохоронного органу подати всі ці роботи і доказати. Технологічна схема, яка використовується в Українському Центрі оцінювання якості освіти унеможливлює такі випадки».
Напередодні директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки Ярослав Болюбаш заявляв, що жодного звернення громадян із приводу хабарництва під час цьогорічної вступної кампанії до Міністерства не надходило.
(Київ – Прага)
Рецепт Києво-Могилянської академії – судитися
Кількість пільговиків затверджена законодавчо. Щоб її змінити, необхідно внести зміни до кількох законів. Тому ректори пропонують запровадити квотування тих, хто має привілеї при вступі, позаяк чимало абітурієнтів можуть підробити документи для отримання пільг.
Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт пропонує власний рецепт, як відсіяти липових пільговиків. «У нас на весь університет залишилось 25 осіб, кого б ми не зарахували за інших умов, окрім того, що вони є пільговиками, – каже він. – По-перше, ми підняли найвищі бали сертифікатів. І по-друге, коли я оголосив, що ми передали документи багатьох до СБУ, що приймальна комісія ретельно перевіряє всі документи, приблизно половина тих, що залишились, відразу забрали від нас документи».
Крім того, президент Києво-Могилянської академії закликає непільговиків не складати руки. «Найефективніший спосіб із так званими пільговими категоріями студентів, якщо наші абітурієнти, права яких порушуються, подаватимуть до суду, мотивуючи це своїми конституційними правами. У Конституції записано, що кожен має право стати студентом на конкурсній основі», – наголошує Сергій Квіт.
«Медалістам – пільги!»
Менш радикальний ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Володимир Шевченко не бачить сенсу у судовій тяганині. Він пропонує повернутись до привілеїв для медалістів, враховувати при вступі загальний рівень знань і здібностей абітурієнта.
«Проблемою є відірваність від успіхів у школі, – зазначає Володимир Шевченко. – Останній клас дуже багато школярів займались виключно з репетиторами, готуючись до тестування, і зовсім зневажали відвідування занять з інших дисциплін. Тому успіхи абітурієнта в школі обов’язково повинні бути враховані при вступі».
Як вступити, не маючи знань?
Не забули ректори і про корупцію у вищій освіті. За правилами, після того, як абітурієнт відмовляється від отриманого місця (а відмов було багато, бо вступали до багатьох закладів одночасно), приймальна комісія телефонує наступному у списку. За словами відповідального секретаря приймальної комісії Києво-Могилянської академії Андрія Мелешевича, перевірити, кому саме телефонують, практично неможливо.
Пану Мелешевичу відомо від батьків про практику підміни штрих-кодів, якими ідентифікують учасників тестування. «Вони кажуть, що десь (йдеться про Центр зовнішнього тестування) відбувається заміна штрих-кодів, – говорить Андрій Мелешевич. Тобто, якщо знати, до кого підійти і знати, яку суму заплатити, то, скажімо, два абітурієнти складають тестування, один із них гарно складає, а інший погано. Той, хто погано складає, приходить до того, хто ухвалює рішення, і просто змінюються штрих-коди».
Використання штрих-кодів запровадив Український Центр оцінювання якості освіти, зашифрувавши таким чином прізвище учасника, щоб ніхто не міг вплинути на результат у процесі обробки документів. Чи можливо поміняти штрих-коди, Радіо Свобода попросило прокоментувати директора Центру Ігора Лікарчука.
«Це неможливо ні теоретично, ні практично, – зазначає пан Лікарчук. Ми готові будь-якому слідчому з будь-якого правоохоронного органу подати всі ці роботи і доказати. Технологічна схема, яка використовується в Українському Центрі оцінювання якості освіти унеможливлює такі випадки».
Напередодні директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки Ярослав Болюбаш заявляв, що жодного звернення громадян із приводу хабарництва під час цьогорічної вступної кампанії до Міністерства не надходило.
(Київ – Прага)
