Штучне запліднення як польська політична проблема

Упродовж кількох останніх років на розгляд до польського Сейму надійшло кілька законопроектів про фінансування з державного бюджету методу штучного запліднення, або, як його ще називають, «ін вітро».

Згідно з поміркованішими законопроектами, держава відшкодовуватиме лише частину коштів, витрачених бездітними парами на цей метод.

Натомість ліві польські політики пропонують стовідсоткове відшкодування, причому не тільки для тих пар, які свій шлюб узаконили, але й для тих, які живуть у так званому громадянському шлюбі.

Серед ліберальних законодавчих ініціатив є навіть пропозиції про фінансування штучного запліднення для самотніх жінок.

Не слухати єпископів?

Ідеї штучного запліднення категорично не поділяє Католицька церква та польські консервативні політичні сили. Мовляв, на різних етапах процедури штучного запліднення відбувається знищення людських ембріонів. Крім того, наголошують церковні достойники і деякі праві політики, природні батьки не завжди мають вплив на подальшу долю ембріонів, частина яких зберігається у так званих банках ембріонів.

Прем’єр-міністр Дональд Туск ще два роки тому оголосив, що уряд знайде кошти для дофінансування з держбюджету штучного запліднення. Проте у польському парламенті дотепер не дійшло до розгляду та ухвалення жодного із запропонованих законопроектів. Не секрет, що причина – у тій твердій позиції щодо штучного запліднення, яку займає впливова у Польщі Римо-католицька церква.

Тож не дивно, що саме тема штучного запліднення стала однією з провідних у дискусіях під час нинішньої президентської кампанії. Найбільш критичний щодо позиції Церкви та правих сил лідер польських лівих Ґжеґож Напєральський.

«Праві роблять із Польщі відсталу країну. Це ідеологічна війна, – заявляє він. – Ми звертаємось до правлячої коаліції, щоб вона втілила в життя вимоги лівих, щоб вона не слухала єпископів, які не мають дітей і не матимуть, бо такий їхній вибір. Закликаємо дослухатися до тих, хто має дітей, а також до тих, які роблять усе для того, щоб дітей мати».

Напєральський, який здобув третю сходинку в першому турі президентських виборів, натякає, що в другому турі підтримає того кандидата на пост президента, який погодиться на низку його умов. Одна з його ключових вимог – згода майбутнього президента на фінансування державою штучного запліднення.

Однозначний сигнал польських лівих знайшов відгук у таборі кандидата на президента Броніслава Коморовського. Кілька днів тому польський міністр охорони здоров’я Єва Копач заявила, що її міністерство підтримує ідею повного відшкодування штучного запліднення з державного бюджету. Це вперше представник правлячої коаліції так однозначно заявив про підтримку суперечливої для поляків справи.

Хто ж більший католик?

За такого розкладу сил у складній ситуації опинився лідер партії «Право і справедливість», кандидат на пост президента Ярослав Качинський. Специфіка виборчої кампанії змушує його до не надто категоричних висловлювань, та він наголошує, що своєї думки про «ін вітро» не змінив. «Питання штучного запліднення потрібно вирішувати на засадах якогось компромісу, – каже він. – Я католик, тож навіть під впливом виборчої кампанії не змінюю своїх переконань».

На цю заяву Качинського його опонент Броніслав Коморовський відповів: «Я також католик, тож послідовно відстоюю життя, а отже, я за штучне запліднення, а також за дофінансування цього методу лікування безплідності, очевидно, в тих межах, на які може собі дозволити державний бюджет».

Польські оглядачі звертають увагу на те, що питання штучного запліднення перед президентськими виборами значно політизувалося. Це не сприяє змістовній дискусії стосовно того, як краще вирішувати проблему безплідності.

Та судячи з перебігу виборчої кампанії, саме перегони до президентського палацу можуть прискорити прийняття закону про фінансування польською державою штучного запліднення.