Мусульманська ліга Республіки Польщі ініціювала спорудження у польській столиці Центру мусульманської культури, при якому діятиме друга в місті мечеть. Спорудження центру розпочалося навесні, а вже восени його мають віддати в експлуатацію. Коли про цей проект стало відомо широким колам громадськості, думки поляків розділися. Представники консервативних середовищ незадоволені тим, що над мечеттю, яка споруджується в центральній частині міста, височітиме 18-метрова вежа-мінарет. Чимало гострих оцінок мусульманської ініціативи було пов’язано з тим, що мечеть спонсорується з Саудівської Аравії, тобто з країни, де християнство фактично поза законом. У Варшаві навіть відбулися дві демонстрації: одна проти спорудження мусульманського центру, друга – на його підтримку.
Марек Кубіцкі, популяризатор арабської культури, голова товариства Arabia.pl, коментуючи суперечки навколо Центру мусульманської культури, зауважив: «У Варшаві, і взагалі у Польщі, бракує таких місць. Потрібно щиро визнати, що Польща стає країною багатьох культур. Поляки сприймають такі аспекти багатокультурності, як ресторани, кухню, усі ми любимо орієнтальні страви. Але ж чужа культура – це не тільки туризм і кухня, це також культура, звичаї та релігія».
Публічне телебачення TVP-info, яке присвятило темі мусульманського центру низку телесюжетів, провело смс-опитування телеглядачів. Поляків запитали, чи вони згодилися б на спорудження мечеті неподалік свого помешкання. У 91 відсотку надісланих смс-повідомлень була негативна відповідь.
Солідарні зі скривдженими
Ще не вляглися пристрасті навколо варшавської мечеті, як проблема імміграції з неєвропейських країн знову стала предметом гарячих дискусій. 23 травня під час контрольної акції поліції на найбільшому варшавському базарі відбулася сутичка між правоохоронцями та іммігрантами з Африки. Один із поліцейських застрелив 36-літнього Максвелла Ітойю – іммігранта з Нігерії. Дружина загиблого, полька, залишилась із трьома дітьми-сиротами. Ця трагедія обурила низку громадських організацій, що організували широку інформаційну кампанію «Солідарні з Максом». Ще триває слідство, та організатори цієї кампанії вважають, що трагедія на базарі – це кульмінаційний вияв зневажливого ставлення правоохоронців до чорношкірих іммігрантів. «Солідарні з Максом» провели у Варшаві демонстрацію під гаслом «Стоп расизму». Діячі польських неурядових організацій у заявах та на інтернет-форумах присоромлюють тих своїх краян, які, коментуючи подію, висловлюють расистські погляди.
Експерти вважають, що реакція поляків на будівництво мечеті та на смерть нігерійця стали своєрідним тестом для польського суспільства на ставлення до іммігрантів з Азії та з Африки. Поки що прибульці з так званих екзотичних країн у Польщі є новим явищем, тож пересічні поляки не звикли мати сусідів з іншим кольором шкіри.
Катажина Кубін, яка в неурядовій організації «Форум різноманітності» спеціалізується з африканської міграції, каже: «На мою думку, поляки не вельми прихильні до іноземців, та це міняється, і це видно з досліджень, які ми проводимо. Все залежить від контексту, від конкретної ситуації. Я не хочу узагальнювати, не хочу сказати, що поляки погані, що не люблять іноземців. Люди різні. Та все ж є певна проблема з тим, як прибульці почувають себе в Польщі. Дуже часто іноземці скаржаться, що відчувають себе відкинутими, що мають поганий досвід у стосунках із поляками».
На думку Катажини Кубін, польські дискусії про мігрантів не є винятком із загальноєвропейських тенденцій. Мовляв, часто несприйняття прибульців із Азії та з Африки зумовлене відсутністю знань на елементарні теми. Скажімо, чимало поляків зовсім не розрізняють таких понять як араб та мусульманин.
До речі, саме цими днями Рада Європи оприлюднила четвертий звіт Європейської комісії у справах боротьби з расизмом і нетолерантністю, в якому Польщі дісталося на горіхи. Комісія, зазначивши, що в Польщі спостерігається певний прогрес у питаннях толерантності, водночас наголошує на низці істотних проблем. Зокрема, вона закидає офіційній Варшаві толерування мови ненависті у медіа та в інтернеті, недосконале антидискримінаційне законодавство та відсутність незалежного органу з питань протидії расизму і дискримінації.
Марек Кубіцкі, популяризатор арабської культури, голова товариства Arabia.pl, коментуючи суперечки навколо Центру мусульманської культури, зауважив: «У Варшаві, і взагалі у Польщі, бракує таких місць. Потрібно щиро визнати, що Польща стає країною багатьох культур. Поляки сприймають такі аспекти багатокультурності, як ресторани, кухню, усі ми любимо орієнтальні страви. Але ж чужа культура – це не тільки туризм і кухня, це також культура, звичаї та релігія».
Публічне телебачення TVP-info, яке присвятило темі мусульманського центру низку телесюжетів, провело смс-опитування телеглядачів. Поляків запитали, чи вони згодилися б на спорудження мечеті неподалік свого помешкання. У 91 відсотку надісланих смс-повідомлень була негативна відповідь.
Солідарні зі скривдженими
Ще не вляглися пристрасті навколо варшавської мечеті, як проблема імміграції з неєвропейських країн знову стала предметом гарячих дискусій. 23 травня під час контрольної акції поліції на найбільшому варшавському базарі відбулася сутичка між правоохоронцями та іммігрантами з Африки. Один із поліцейських застрелив 36-літнього Максвелла Ітойю – іммігранта з Нігерії. Дружина загиблого, полька, залишилась із трьома дітьми-сиротами. Ця трагедія обурила низку громадських організацій, що організували широку інформаційну кампанію «Солідарні з Максом». Ще триває слідство, та організатори цієї кампанії вважають, що трагедія на базарі – це кульмінаційний вияв зневажливого ставлення правоохоронців до чорношкірих іммігрантів. «Солідарні з Максом» провели у Варшаві демонстрацію під гаслом «Стоп расизму». Діячі польських неурядових організацій у заявах та на інтернет-форумах присоромлюють тих своїх краян, які, коментуючи подію, висловлюють расистські погляди.
Експерти вважають, що реакція поляків на будівництво мечеті та на смерть нігерійця стали своєрідним тестом для польського суспільства на ставлення до іммігрантів з Азії та з Африки. Поки що прибульці з так званих екзотичних країн у Польщі є новим явищем, тож пересічні поляки не звикли мати сусідів з іншим кольором шкіри.
Катажина Кубін, яка в неурядовій організації «Форум різноманітності» спеціалізується з африканської міграції, каже: «На мою думку, поляки не вельми прихильні до іноземців, та це міняється, і це видно з досліджень, які ми проводимо. Все залежить від контексту, від конкретної ситуації. Я не хочу узагальнювати, не хочу сказати, що поляки погані, що не люблять іноземців. Люди різні. Та все ж є певна проблема з тим, як прибульці почувають себе в Польщі. Дуже часто іноземці скаржаться, що відчувають себе відкинутими, що мають поганий досвід у стосунках із поляками».
На думку Катажини Кубін, польські дискусії про мігрантів не є винятком із загальноєвропейських тенденцій. Мовляв, часто несприйняття прибульців із Азії та з Африки зумовлене відсутністю знань на елементарні теми. Скажімо, чимало поляків зовсім не розрізняють таких понять як араб та мусульманин.
До речі, саме цими днями Рада Європи оприлюднила четвертий звіт Європейської комісії у справах боротьби з расизмом і нетолерантністю, в якому Польщі дісталося на горіхи. Комісія, зазначивши, що в Польщі спостерігається певний прогрес у питаннях толерантності, водночас наголошує на низці істотних проблем. Зокрема, вона закидає офіційній Варшаві толерування мови ненависті у медіа та в інтернеті, недосконале антидискримінаційне законодавство та відсутність незалежного органу з питань протидії расизму і дискримінації.
