За законодавством Казахстану, таким чином офіційно оприлюднений законодавчий акт набуває чинності.
Його ухвалили в травні обидві палати парламенту країни. Але сам президент Нурсултан Назарбаєв оприлюднив заяву, що не підпише цей закон, бо вважає, що такий статус не варто зафіксовувати законодавчо.
Та при цьому він і не наклав на нього вето. Законодавство Казахстану передбачає, що в такому разі законодавчий акт вважається підписаним і офіційно публікується за підписами інших чільних керівників країни.
Недоторканність із усіх боків
Запровадження для Назарбаєва особливого персонального статусу лідера нації і пов’язані з цим зміни інших законів, зокрема, передбачають гарантії недоторканності для нього особисто і для членів його родини, «які живуть разом із ним».
Ця недоторканність стосується не тільки самих цих осіб, а й їхнього майна, банківських рахунків тощо, а її порушення карається обмеженням чи позбавленням волі, визначає новий закон.
Замах на життя Назарбаєва прирівняний до тероризму: за нього передбачено від 15 років ув’язнення до кари смерті, яка в Казахстані досі зберігається для особливо тяжких злочинів, скоєних у воєнний час, і для актів тероризму, що спричинили втрату життя.
І «всього лише» трьома роками в’язниці можна обійтися за образу честі і гідності лідера нації, серед того й за «паплюження зображень» Назарбаєва.
Опозиція критикує нові привілеї на додачу до старих
Казахстанська опозиція, яка давно звинувачує Нурсултана Назарбаєва в авторитаризмі й запровадженні культу особи, звернула увагу, що бюрократичний викрутас із набуттям чинності законом без підпису президента був використаний уперше. Таким чином сам Назарбаєв на словах ніби й виступив проти нового звеличення його особи, але нічого не зробив, щоб зупинити це, і свій надзвичайний статус таки отримав.
Дехто, щоправда, висловлює сумнів у законності такого кроку. Критики звертають увагу, що така можливість передбачена законами, але про неї не згадано в Конституції Казахстану.
Тим часом і без нового закону статус Назарбаєва як «Першого президента Казахстану», запроваджений раніше, вже особливий. Серед іншого, він має право балотуватися на найвищу державну посаду необмежену кількість разів, а також залишитися провідним державним діячем і в разі відходу з президентської посади зі значним впливом і навіть правом звернень до народу. Нове звання «лідера нації» ще розширює ці й так значні привілеї.
Нурсултан Назарбаєв став президентом Казахстану ще перед розпадом Радянського Союзу, в 1990-му, а до того два роки керував Казахською РСР як перший секретар ЦК Комуністичної партії Казахстану. Відтоді він незмінно очолює державу, кілька разів переобравшись і одного разу продовживши свої повноваження без виборів через референдум.
У липні цього року йому виповниться 70 років.
Його ухвалили в травні обидві палати парламенту країни. Але сам президент Нурсултан Назарбаєв оприлюднив заяву, що не підпише цей закон, бо вважає, що такий статус не варто зафіксовувати законодавчо.
Та при цьому він і не наклав на нього вето. Законодавство Казахстану передбачає, що в такому разі законодавчий акт вважається підписаним і офіційно публікується за підписами інших чільних керівників країни.
Недоторканність із усіх боків
Запровадження для Назарбаєва особливого персонального статусу лідера нації і пов’язані з цим зміни інших законів, зокрема, передбачають гарантії недоторканності для нього особисто і для членів його родини, «які живуть разом із ним».
Ця недоторканність стосується не тільки самих цих осіб, а й їхнього майна, банківських рахунків тощо, а її порушення карається обмеженням чи позбавленням волі, визначає новий закон.
Замах на життя Назарбаєва прирівняний до тероризму: за нього передбачено від 15 років ув’язнення до кари смерті, яка в Казахстані досі зберігається для особливо тяжких злочинів, скоєних у воєнний час, і для актів тероризму, що спричинили втрату життя.
І «всього лише» трьома роками в’язниці можна обійтися за образу честі і гідності лідера нації, серед того й за «паплюження зображень» Назарбаєва.
Опозиція критикує нові привілеї на додачу до старих
Казахстанська опозиція, яка давно звинувачує Нурсултана Назарбаєва в авторитаризмі й запровадженні культу особи, звернула увагу, що бюрократичний викрутас із набуттям чинності законом без підпису президента був використаний уперше. Таким чином сам Назарбаєв на словах ніби й виступив проти нового звеличення його особи, але нічого не зробив, щоб зупинити це, і свій надзвичайний статус таки отримав.
Дехто, щоправда, висловлює сумнів у законності такого кроку. Критики звертають увагу, що така можливість передбачена законами, але про неї не згадано в Конституції Казахстану.
Тим часом і без нового закону статус Назарбаєва як «Першого президента Казахстану», запроваджений раніше, вже особливий. Серед іншого, він має право балотуватися на найвищу державну посаду необмежену кількість разів, а також залишитися провідним державним діячем і в разі відходу з президентської посади зі значним впливом і навіть правом звернень до народу. Нове звання «лідера нації» ще розширює ці й так значні привілеї.
Нурсултан Назарбаєв став президентом Казахстану ще перед розпадом Радянського Союзу, в 1990-му, а до того два роки керував Казахською РСР як перший секретар ЦК Комуністичної партії Казахстану. Відтоді він незмінно очолює державу, кілька разів переобравшись і одного разу продовживши свої повноваження без виборів через референдум.
У липні цього року йому виповниться 70 років.
