Коли Україна долучилася до Кіотського протоколу, вона отримала право викидати шкідливих газів не більше, аніж у 1990 році. Сьогодні українські викиди складають лише половину від того обсягу.
Проте зменшувати свою квоту Україна не поспішає. На останньому раунді переговорів про зміни клімату, який тривав із 31 травня по 11 червня у Бонні, українська делегація запропонувала зберегти 80% від чинних квот держави.
Крім того, українські урядовці пропонують надати державам, які за рік не використали частину свого права на викиди, продати її у майбутньому, повідомила учасник переговорів у Бонні від громадськості, координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.
Перерозподілу квот замало – треба зменшувати реальні викиди
Останні дослідження експертної групи ІРСС при Організації Об’єднаних Націй свідчать, що коли температура на планеті підвищиться більш ніж на два градуси, екологічна катастрофа стане неминучою. При цьому, відзначають дослідники, за нинішніх обсягів забруднення довкілля за кілька років на планеті стане гарячіше на 3–4 градуси. А відтак, кажуть ці науковці, квоти, закладені в Кіотський протокол, є завеликими, їх потрібно терміново скорочувати.
Україна має найбільший у світі обсяг невикористаного права на викиди. Тому її небажання максимально скоротити квоти і прагнення продавати право на викиди, не використане в попередні роки, загрожує глобальній екологічній безпеці, заявляє координатор програм зі зміни клімату в Україні Ірина Ставчук.
«Українські квоти сьогодні практично не купують, тож їх хочуть перенести. Якщо це вдасться і розвинені країни куплять їх у майбутньому, світ не зможе втримати глобальне потепління в межах двох градусів. До того ж Україна викидає 8 тон парникових газів на одного громадянина на рік і за реальними обсягами викидів входить до десятки найбільших забрудників планети», – каже вона.
Експерт наголошує, що Україна теоретично може продавати своє право на річні викиди на суму 15 мільярдів євро, тоді як реально за останній рік продала лише на суму 300 мільйонів.
Україна як сумлінний виконавець
Позицію України на переговорах зі змін клімату представляє Національне агентство екологічних інвестицій. Проте прокоментувати українські пропозиції щодо обсягу викидів та резервування невикористаних квот на майбутнє представники агентства відмовилися.
Днями голова агентства Сергій Орленко заявив журналістам, що Україна сумлінно виконує вимоги Кіотського протоколу і ефективно використовує згадані в ньому механізми зменшення викидів, такі, як торгівля квотами та спільне впровадження проектів зі зменшення викидів та енергозбереження.
За його словами, найближчим часом на такі проекти будуть використані 300 мільйонів євро, отримані від останнього продажу квот.
Боротьба зі змінами клімату глибша за обсяги викидів
Проте згаданих заходів недостатньо для реального впливу на зміни клімату з боку України, переконаний колишній директор департаменту Національного агентства екологічних інвестицій, а нині незалежний експерт зі зміни клімату Тарас Бебешко.
«Нинішня позиція України залишається незмінною з 2007 року. Настав час потіснитися і погодитися зменшити свої квоти на 30%. Україна не дуже раціонально поводиться з цими надлишками. Але питання не лише в обсягах викидів. Держава має вести активнішу національну і міжнародну політику зі зміни клімату, а цього, на жаль, немає», – каже експерт.
Переговори у Бонні були підготовчим етапом до підписання нових угод із протидії глобальному потеплінню. Конкретні рішення щодо зменшення квот на викиди парникових газів та збільшення площі лісів мають бути ухвалені упродовж цього року.
Проте зменшувати свою квоту Україна не поспішає. На останньому раунді переговорів про зміни клімату, який тривав із 31 травня по 11 червня у Бонні, українська делегація запропонувала зберегти 80% від чинних квот держави.
Крім того, українські урядовці пропонують надати державам, які за рік не використали частину свого права на викиди, продати її у майбутньому, повідомила учасник переговорів у Бонні від громадськості, координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.
Перерозподілу квот замало – треба зменшувати реальні викиди
Останні дослідження експертної групи ІРСС при Організації Об’єднаних Націй свідчать, що коли температура на планеті підвищиться більш ніж на два градуси, екологічна катастрофа стане неминучою. При цьому, відзначають дослідники, за нинішніх обсягів забруднення довкілля за кілька років на планеті стане гарячіше на 3–4 градуси. А відтак, кажуть ці науковці, квоти, закладені в Кіотський протокол, є завеликими, їх потрібно терміново скорочувати.
Україна має найбільший у світі обсяг невикористаного права на викиди. Тому її небажання максимально скоротити квоти і прагнення продавати право на викиди, не використане в попередні роки, загрожує глобальній екологічній безпеці, заявляє координатор програм зі зміни клімату в Україні Ірина Ставчук.
«Українські квоти сьогодні практично не купують, тож їх хочуть перенести. Якщо це вдасться і розвинені країни куплять їх у майбутньому, світ не зможе втримати глобальне потепління в межах двох градусів. До того ж Україна викидає 8 тон парникових газів на одного громадянина на рік і за реальними обсягами викидів входить до десятки найбільших забрудників планети», – каже вона.
Експерт наголошує, що Україна теоретично може продавати своє право на річні викиди на суму 15 мільярдів євро, тоді як реально за останній рік продала лише на суму 300 мільйонів.
Україна як сумлінний виконавець
Позицію України на переговорах зі змін клімату представляє Національне агентство екологічних інвестицій. Проте прокоментувати українські пропозиції щодо обсягу викидів та резервування невикористаних квот на майбутнє представники агентства відмовилися.
Днями голова агентства Сергій Орленко заявив журналістам, що Україна сумлінно виконує вимоги Кіотського протоколу і ефективно використовує згадані в ньому механізми зменшення викидів, такі, як торгівля квотами та спільне впровадження проектів зі зменшення викидів та енергозбереження.
За його словами, найближчим часом на такі проекти будуть використані 300 мільйонів євро, отримані від останнього продажу квот.
Боротьба зі змінами клімату глибша за обсяги викидів
Проте згаданих заходів недостатньо для реального впливу на зміни клімату з боку України, переконаний колишній директор департаменту Національного агентства екологічних інвестицій, а нині незалежний експерт зі зміни клімату Тарас Бебешко.
«Нинішня позиція України залишається незмінною з 2007 року. Настав час потіснитися і погодитися зменшити свої квоти на 30%. Україна не дуже раціонально поводиться з цими надлишками. Але питання не лише в обсягах викидів. Держава має вести активнішу національну і міжнародну політику зі зміни клімату, а цього, на жаль, немає», – каже експерт.
Переговори у Бонні були підготовчим етапом до підписання нових угод із протидії глобальному потеплінню. Конкретні рішення щодо зменшення квот на викиди парникових газів та збільшення площі лісів мають бути ухвалені упродовж цього року.
