(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Панове, чи справді, на вашу думку, людство так навантажило природу, що ми вже увійшли, як дехто каже, в період відторгнення?
Це кажуть найбільші песимісти. Вони кажуть, що і клімат змінюється, і стихійних лих стає більше, і віруси нас атакують більше.
Пане Комісаренко?
Сергій Комісаренко: Давайте спочатку почнемо з вірусів.
По-перше, я не думаю, що зміна клімату, зокрема потепління, призвело до збільшення частоти вірусів. Свинячий вірус грипу – це дуже поширена хвороба у тварин, у свиней. Але сьогоднішня інфекція відрізняється від тієї, що була раніше.
По-перше, це відбулося, мабуть, за рахунок того, що у тварин відбулося злиття частини геному, тобто частини генетичної інформації, притаманної свинячому вірусу, з людським і пташиним грипом. Тому, по-перше, не існує вакцини проти нього, і ліки, як правило, які використовують для лікування вірусу звичайного грипу, неефективні.
Тільки двоє ліків: одні фірми«Хоффман ля Рош», друга – (фраза незрозуміла) використовуються зараз. Деякі країни вже почали закуповувати саме ці ліки.
Я думаю, що Україні теж треба звернути на це увагу, тому що у нас ліків, які могли б протидіяти цьому вірусу поки що немає. Зокрема «Ремантидин», який дуже популярний у нас, як правило, неефективний проти цього вірусу.
Але підняття температури, яке відбулося, незначне, я не думаю, що в Мексиці відбулося таке велике потепління, яке призвело, то це не є причини, зрозуміло, мутації вірусу.
- Пане Руденко, наскільки людство вже насправді навантажило природу своєю присутністю?
Геннадій Руденко: Я думаю, що сумнівів немає, що людство навантажило. Безумовно це відбувалося на фоні промислових підйомів, які супроводжували зокрема і 19 століття, і 20 століття.
Сьогодні ми з вами зустрічаємося на фоні економічної кризи, яка, мабуть, всім вже набридла. Тому це добре, що розвинуті країни не забувають на відміну від нашої країни, на жаль, і про те, що окрім кризи є питання глобального потепління.
Я вважаю, що Україна «внесла» теж свій вклад в те, щоби навантаження на глобальну екосистему відбулося в гіршу сторону.
На користь нам зіграв загальний спад виробництва після розпаду СРСР. Тому ми сьогодні, якщо брати засади Кіотського протоколу, виглядаємо непогано…
- Продаємо квоти, отримуємо гроші.
Геннадій Руденко: Так.
Але повторюю, що це гірка така пілюля. Це не те, що ми мали б зробити своїми руками. Це те, що так випадково сталося.
Головне (я хотів би зробити такі оптимістичні висновки), що, тим паче на фоні сьогоднішньої економічної кризи, потрібно задуматися над тим, щоб змінювати структуру ВВП. І дискусії, я думаю, будуть продовжуватися і сьогодні, і завтра, і післязавтра, чи відбувається потепління, чи це…
- Про це ми якраз й будемо говорити.
Геннадій Руденко: Нам потрібно займатися своєю справою – змінювати в екологічно кращих зразках структуру економіки.
- Що стосується світової думки, то тут є абсолютно полярні позиції.
Є вчені, які кажуть, що насправді ніяких глобальних змін з кліматом на планеті не відбувається, це лише циклічні зміни.
А є вчені, які кажуть насправді, що людство вже ступило в період страшної небезпеки, тому що почалися процеси, які можуть бути незворотними…
Пане Комісаренко, чи маємо ми прямі підтвердження того, що ми стоїмо на порозі великих проблем?
Сергій Комісаренко: Це масштабні явища, які потрібно спостерігати не просто століттями, а протягом значно більшого проміжку часу, щоб побачити якісь зміни. Ми можемо зараз просто перебувати на якісь частині синусоїди, яка, звичайно, то підвищується, то зменшується.
Я хотів би навести приклад інший, який для мене є дуже об’єктивний. Справа в тім, що у світі існують конкретні об’єктивні дані, які свідчать про зміну клімату і температури на нашій планеті.
Зокрема, в Антарктиді є товстий шар льоду, біля 4 км товщиною. І коли отримують стрижень після буріння і аналізують, там температуру можна спостерігати і газовий склад, то можна зробити висновки, які були зміни в кліматі і в концентрації цих газів протягом великого проміжку часу, ну приблизно тисячу років.
Зараз в Кембриджі в Британії, в Британському антарктичному дослідницькому центрі є стрижень, який довжиною понад 3 км отриманий, який відображає зміни клімату впродовж 800 тисяч років. І чітко видно, що майже кожні 100 тисяч років відбувалися зміни клімату: потепління, потім поступове зменшення температури і, зрештою, потім льодовий період.
І ось останні 100 років цього зменшення температури, який мав би спостерігатися (ці вісім циклів абсолютно ідентичні), немає.
Тобто, ми можемо сказати, що потепління, яке відбулося за останні 100 років, це суто антропогенний ефект. Зараз температура і концентрація вуглекислого газу вища в 3 рази, ніж та, яка мала би бути згідно цих даних, екстрапольованих майже на мільйон років в глибину нашої історії.
- Пане Руденко, в той час, коли Ви працювали в парламенті, Ви активно займалися усіма екологічними проблемами. На Вашу думку…
Глобально майже нічого не змінилося, можна сказати. І які найбільші забруднювачі повітря в нас в Україні? Що це за структури…?
Геннадій Руденко: Транспорт, енергетика, промисловість.
Ви правильно сказали, на жаль, нічого на краще не змінилося…
- Автівок стало більше.
Геннадій Руденко: Автівок стало більше. Можливо, час від часу виникаючі кризи нам роблять, людям, які переймаються екологічними питаннями, добру послугу, тому що зменшуються викиди.
Але це, повторюю, повертаючись до першого питання, на жаль, не рукотворні процеси. Тому ті люди, які інколи собі беруть ці такі нагороди, пишуть, що ми ось там щось зробили, це перш за все відноситься до урядовців, на жаль, майже нічого не зроблено.
Але я до чого хочу довести? Що дискусія наукова, вона цікава з точки зору того, чи впливає потепління, чи людина впливає, чи це Сонце, чи це Марс, чи там якісь…? Версій дуже багато. Є завжди оптимісти, песимісти.
Але що далі? Завжди виникає питання. Тому що вже всі дискусії були там: чи безпечно куріння, чи небезпечно…? Ну визначилися. Небезпечно!
- Що робити?
Геннадій Руденко: Тому я вважаю, що питання в імплементації. Тобто, наука підтверджує, що так, дійсно, людина, промисловість впливають. Отже, безумовно промисловість для України буде залишатися, автомобілі будуть залишатися, енергетика буде залишатися.
Єдине, що ми можемо вимагати як суспільство, як громадськість від політичних діячів, що, панове, впроваджуйте більш жорсткі екологічні стандарти.
На жаль, у нас щодо автомобілів завжди такі пролонгуючи заходив відбуваються. Київ, який мав би бути зразком європейської столиці, готується до «Євро-2012», на жаль, в тому числі показує і по транспорту, і по енергетиці, що ми пасемо задніх, що ми ніяких нових стандартів…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Панове, чи справді, на вашу думку, людство так навантажило природу, що ми вже увійшли, як дехто каже, в період відторгнення?
Це кажуть найбільші песимісти. Вони кажуть, що і клімат змінюється, і стихійних лих стає більше, і віруси нас атакують більше.
Пане Комісаренко?
Сергій Комісаренко: Давайте спочатку почнемо з вірусів.
По-перше, я не думаю, що зміна клімату, зокрема потепління, призвело до збільшення частоти вірусів. Свинячий вірус грипу – це дуже поширена хвороба у тварин, у свиней. Але сьогоднішня інфекція відрізняється від тієї, що була раніше.
Сергій Комісаренко: Сьогоднішня інфекція відрізняється від тієї, що була раніше. У тварин відбулося злиття частини геному, тобто частини генетичної інформації, притаманної свинячому вірусу, з людським і пташиним грипом. Тому не існує вакцини проти нього.
Тільки двоє ліків: одні фірми«Хоффман ля Рош», друга – (фраза незрозуміла) використовуються зараз. Деякі країни вже почали закуповувати саме ці ліки.
Я думаю, що Україні теж треба звернути на це увагу, тому що у нас ліків, які могли б протидіяти цьому вірусу поки що немає. Зокрема «Ремантидин», який дуже популярний у нас, як правило, неефективний проти цього вірусу.
Але підняття температури, яке відбулося, незначне, я не думаю, що в Мексиці відбулося таке велике потепління, яке призвело, то це не є причини, зрозуміло, мутації вірусу.
- Пане Руденко, наскільки людство вже насправді навантажило природу своєю присутністю?
Геннадій Руденко: Я думаю, що сумнівів немає, що людство навантажило. Безумовно це відбувалося на фоні промислових підйомів, які супроводжували зокрема і 19 століття, і 20 століття.
Сьогодні ми з вами зустрічаємося на фоні економічної кризи, яка, мабуть, всім вже набридла. Тому це добре, що розвинуті країни не забувають на відміну від нашої країни, на жаль, і про те, що окрім кризи є питання глобального потепління.
Я вважаю, що Україна «внесла» теж свій вклад в те, щоби навантаження на глобальну екосистему відбулося в гіршу сторону.
На користь нам зіграв загальний спад виробництва після розпаду СРСР. Тому ми сьогодні, якщо брати засади Кіотського протоколу, виглядаємо непогано…
- Продаємо квоти, отримуємо гроші.
Геннадій Руденко: Так.
Але повторюю, що це гірка така пілюля. Це не те, що ми мали б зробити своїми руками. Це те, що так випадково сталося.
Головне (я хотів би зробити такі оптимістичні висновки), що, тим паче на фоні сьогоднішньої економічної кризи, потрібно задуматися над тим, щоб змінювати структуру ВВП. І дискусії, я думаю, будуть продовжуватися і сьогодні, і завтра, і післязавтра, чи відбувається потепління, чи це…
- Про це ми якраз й будемо говорити.
Геннадій Руденко: Нам потрібно займатися своєю справою – змінювати в екологічно кращих зразках структуру економіки.
- Що стосується світової думки, то тут є абсолютно полярні позиції.
Є вчені, які кажуть, що насправді ніяких глобальних змін з кліматом на планеті не відбувається, це лише циклічні зміни.
А є вчені, які кажуть насправді, що людство вже ступило в період страшної небезпеки, тому що почалися процеси, які можуть бути незворотними…
Пане Комісаренко, чи маємо ми прямі підтвердження того, що ми стоїмо на порозі великих проблем?
Сергій Комісаренко: Це масштабні явища, які потрібно спостерігати не просто століттями, а протягом значно більшого проміжку часу, щоб побачити якісь зміни. Ми можемо зараз просто перебувати на якісь частині синусоїди, яка, звичайно, то підвищується, то зменшується.
Я хотів би навести приклад інший, який для мене є дуже об’єктивний. Справа в тім, що у світі існують конкретні об’єктивні дані, які свідчать про зміну клімату і температури на нашій планеті.
Зокрема, в Антарктиді є товстий шар льоду, біля 4 км товщиною. І коли отримують стрижень після буріння і аналізують, там температуру можна спостерігати і газовий склад, то можна зробити висновки, які були зміни в кліматі і в концентрації цих газів протягом великого проміжку часу, ну приблизно тисячу років.
Зараз в Кембриджі в Британії, в Британському антарктичному дослідницькому центрі є стрижень, який довжиною понад 3 км отриманий, який відображає зміни клімату впродовж 800 тисяч років. І чітко видно, що майже кожні 100 тисяч років відбувалися зміни клімату: потепління, потім поступове зменшення температури і, зрештою, потім льодовий період.
І ось останні 100 років цього зменшення температури, який мав би спостерігатися (ці вісім циклів абсолютно ідентичні), немає.
Сергій Комісаренко: Зараз температура і концентрація вуглекислого газу вища в 3 рази, ніж та, яка мала би бути згідно цих даних, екстрапольованих майже на мільйон років в глибину нашої історії.
Тобто, ми можемо сказати, що потепління, яке відбулося за останні 100 років, це суто антропогенний ефект. Зараз температура і концентрація вуглекислого газу вища в 3 рази, ніж та, яка мала би бути згідно цих даних, екстрапольованих майже на мільйон років в глибину нашої історії.
- Пане Руденко, в той час, коли Ви працювали в парламенті, Ви активно займалися усіма екологічними проблемами. На Вашу думку…
Глобально майже нічого не змінилося, можна сказати. І які найбільші забруднювачі повітря в нас в Україні? Що це за структури…?
Геннадій Руденко: Транспорт, енергетика, промисловість.
Ви правильно сказали, на жаль, нічого на краще не змінилося…
- Автівок стало більше.
Геннадій Руденко: Автівок стало більше. Можливо, час від часу виникаючі кризи нам роблять, людям, які переймаються екологічними питаннями, добру послугу, тому що зменшуються викиди.
Але це, повторюю, повертаючись до першого питання, на жаль, не рукотворні процеси. Тому ті люди, які інколи собі беруть ці такі нагороди, пишуть, що ми ось там щось зробили, це перш за все відноситься до урядовців, на жаль, майже нічого не зроблено.
Але я до чого хочу довести? Що дискусія наукова, вона цікава з точки зору того, чи впливає потепління, чи людина впливає, чи це Сонце, чи це Марс, чи там якісь…? Версій дуже багато. Є завжди оптимісти, песимісти.
Але що далі? Завжди виникає питання. Тому що вже всі дискусії були там: чи безпечно куріння, чи небезпечно…? Ну визначилися. Небезпечно!
- Що робити?
Геннадій Руденко: Тому я вважаю, що питання в імплементації. Тобто, наука підтверджує, що так, дійсно, людина, промисловість впливають. Отже, безумовно промисловість для України буде залишатися, автомобілі будуть залишатися, енергетика буде залишатися.
Геннадій Руденко: Єдине, що ми можемо вимагати як суспільство, панове, впроваджуйте більш жорсткі екологічні стандарти.
Єдине, що ми можемо вимагати як суспільство, як громадськість від політичних діячів, що, панове, впроваджуйте більш жорсткі екологічні стандарти.
На жаль, у нас щодо автомобілів завжди такі пролонгуючи заходив відбуваються. Київ, який мав би бути зразком європейської столиці, готується до «Євро-2012», на жаль, в тому числі показує і по транспорту, і по енергетиці, що ми пасемо задніх, що ми ніяких нових стандартів…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
