Американські посадовці досить скупі на коментарі. Переговори з харківськими науковцями відбувалися за зачиненими дверима. Після них для журналістів – лише загальні фрази і ніяких подробиць.
«Мене супроводжує делегація, до складу якої входять технічні та політичні експерти, які проводять переговори, спрямовані на реалізацію домовленостей, що були досягнуті нашими Президентами Обамою та Януковичем у квітні на ядерному саміті у Вашингтоні. Переговори ще тривають, тому ми не можемо говорити про їхній результат», – сказав Надзвичайний та Повноважний посол США в Україні Джон Теффт.
Харківські вчені натомість додають: усі домовленості стануть відомі на початку липня під час візиту до України державного секретаря Сполучених Штатів Гілларі Клінтон. Тоді, як сподіваються в Харківському фізико-технічному інституті, вони, мабуть, уже знатимуть, коли отримають гроші на нову дослідну установку і як швидко зможуть розпочати будівництво.
«Я впевнений, що у відведений нашими урядами час ми зможемо за допомогою американської сторони побудувати нову установку, нове джерело так званої підкритичної складки, який буде прообразом найбезпечнішого ядерного реактора майбутнього», – заявив генеральний директор Харківського фізико-технічного інституту Іван Неклюдов.
Від збагачення урану до медицини майбутнього
Така установка дасть Україні можливість самій виробляти медичні ізотопи, які використовують, зокрема, для діагностики онкозахворювань. Зараз такі ізотопи (їх загалом 50 різновидів) Україна закуповує у Польщі та Узбекистану, але в майбутньому зможе й сама їх продавати.
Вартість установки – кілька десятків мільйонів доларів. За домовленістю, в обмін на відмову від високозбагаченого урану Україна отримає від США більшу частину грошей, необхідних на її будівництво, а також надсучасне обладнання. Решту має профінансувати сама держава.
За словами заступника генерального директора ХФТІ Володимира Чижова, будівництво дослідної установки може зайняти від двох до чотирьох років. В інституті не виключають також створення тут Центру ядерної медицини.
«Мене супроводжує делегація, до складу якої входять технічні та політичні експерти, які проводять переговори, спрямовані на реалізацію домовленостей, що були досягнуті нашими Президентами Обамою та Януковичем у квітні на ядерному саміті у Вашингтоні. Переговори ще тривають, тому ми не можемо говорити про їхній результат», – сказав Надзвичайний та Повноважний посол США в Україні Джон Теффт.
Харківські вчені натомість додають: усі домовленості стануть відомі на початку липня під час візиту до України державного секретаря Сполучених Штатів Гілларі Клінтон. Тоді, як сподіваються в Харківському фізико-технічному інституті, вони, мабуть, уже знатимуть, коли отримають гроші на нову дослідну установку і як швидко зможуть розпочати будівництво.
«Я впевнений, що у відведений нашими урядами час ми зможемо за допомогою американської сторони побудувати нову установку, нове джерело так званої підкритичної складки, який буде прообразом найбезпечнішого ядерного реактора майбутнього», – заявив генеральний директор Харківського фізико-технічного інституту Іван Неклюдов.
Від збагачення урану до медицини майбутнього
Така установка дасть Україні можливість самій виробляти медичні ізотопи, які використовують, зокрема, для діагностики онкозахворювань. Зараз такі ізотопи (їх загалом 50 різновидів) Україна закуповує у Польщі та Узбекистану, але в майбутньому зможе й сама їх продавати.
Вартість установки – кілька десятків мільйонів доларів. За домовленістю, в обмін на відмову від високозбагаченого урану Україна отримає від США більшу частину грошей, необхідних на її будівництво, а також надсучасне обладнання. Решту має профінансувати сама держава.
За словами заступника генерального директора ХФТІ Володимира Чижова, будівництво дослідної установки може зайняти від двох до чотирьох років. В інституті не виключають також створення тут Центру ядерної медицини.
