Екуменічна подорож до проблемного острова виявилася знаковою з кількох мотивів. Вселенський архієрей вперше побував на батьківщині Афродіти, де живе переважно православне населення. Там мешкають також приблизно 20 відсотків мусульман і абсолютна меншість – понад 3 відсотки – католиків.
Бенедикт XVI вибрався до Кіпру в період чергового ускладнення процесу об’єднання острова. Майже чотири десятиліття ця земля розділена на південну, визнану територію з греками-кіпріотами, і північну – самопроголошену частину, заселену турками-кіпріотами. Так поділена і релігія: на півдні острова стоять християнські храми, а на півночі – турецькі мечеті.
Візит затьмарило убивство в Туреччині італійського священика
Та найбільше, що саме напередодні затьмарило папський візит, стало убивство в Туреччині італійського священика Луїджі Падовезе, який очолював Конференцію турецьких католицьких єпископів. Як відомо, останніми роками у тій же Туреччині сталося кілька трагічних нападів на представників християнської меншини.
Бенедикт XVI прокоментував напад на католицького єпископа так: «Трагічний факт ніяк не стосується нагальних тем мого візиту на Кіпр, і не слід покладати відповідальність за це на Туреччину чи на турків. Поки що маємо замало інформації з приводу того, що сталося. Але я впевнений, що це убивство не стосується ні політичних, ні релігійних мотивів».
Попереднє розслідування правоохоронців також підтвердило відсутність ідеологічних мотивів убивства. Тож офіційно Ватикан не пов’язує напад на священика із гоніннями та переслідуваннями християн у мусульманських країнах.
Однак тема чергового нападу так чи інакше виринала під час апостольської подорожі. Понтифік наголосив, що убивство Луїджі Падовезе не кидає тіні на встановлення необхідного діалогу між християнами і братами-мусульманами. Папа також закликав католиків і православних шукати злагоди і точок сопричастя.
«Від стосунків з Ісламом залежить наше майбутнє»
На підтвердження цих намагань в останній день візиту римський первосвященик проголосив у Нікосії робочий документ Синоду єпископів у справах Близького Сходу. Це базова праця спеціальної асамблеї Синоду, яка відбудеться в жовтні у Ватикані, вона присвячена темі: «Католицька Церква на Близькому Сході: спільність та свідчення». З огляду на конфліктну ситуацію в регіоні, зібрання покликане зміцнити християнську самобутність на Сході, оживити відносини з іншими конфесіями.
Від стосунків з Ісламом, мовиться у документі, залежить наше майбутнє. Важливий, але нелегкий діалог із євреями. Християни захищають мир, та чимдалі їх стає менше і вони більш одинокі.
Над документом працював і покійний Апостольський вікарій Анатолії Луїджі Падовезе, який мав зустрітися з Папою на Кіпрі й розповісти про становище християн на Сході. Його думку Радіо Ватикан навело з архівного інтерв’ю напередодні папського візиту до Туреччини у 2006 році.
«Як християни, ми переживаємо тут ті самі труднощі, які трапляються і в Європі, однак відмінність у тому, що ми живемо поза християнським середовищем, ми є християнською меншиною серед мусульман. А бути меншиною у мусульманському світі не одне й те саме, що бути меншиною у Європі», – сказав тоді католицький священнослужитель Луїджі Падовезе.
Бенедикт XVI вибрався до Кіпру в період чергового ускладнення процесу об’єднання острова. Майже чотири десятиліття ця земля розділена на південну, визнану територію з греками-кіпріотами, і північну – самопроголошену частину, заселену турками-кіпріотами. Так поділена і релігія: на півдні острова стоять християнські храми, а на півночі – турецькі мечеті.
Візит затьмарило убивство в Туреччині італійського священика
Та найбільше, що саме напередодні затьмарило папський візит, стало убивство в Туреччині італійського священика Луїджі Падовезе, який очолював Конференцію турецьких католицьких єпископів. Як відомо, останніми роками у тій же Туреччині сталося кілька трагічних нападів на представників християнської меншини.
Бенедикт XVI прокоментував напад на католицького єпископа так: «Трагічний факт ніяк не стосується нагальних тем мого візиту на Кіпр, і не слід покладати відповідальність за це на Туреччину чи на турків. Поки що маємо замало інформації з приводу того, що сталося. Але я впевнений, що це убивство не стосується ні політичних, ні релігійних мотивів».
Попереднє розслідування правоохоронців також підтвердило відсутність ідеологічних мотивів убивства. Тож офіційно Ватикан не пов’язує напад на священика із гоніннями та переслідуваннями християн у мусульманських країнах.
Однак тема чергового нападу так чи інакше виринала під час апостольської подорожі. Понтифік наголосив, що убивство Луїджі Падовезе не кидає тіні на встановлення необхідного діалогу між християнами і братами-мусульманами. Папа також закликав католиків і православних шукати злагоди і точок сопричастя.
«Від стосунків з Ісламом залежить наше майбутнє»
На підтвердження цих намагань в останній день візиту римський первосвященик проголосив у Нікосії робочий документ Синоду єпископів у справах Близького Сходу. Це базова праця спеціальної асамблеї Синоду, яка відбудеться в жовтні у Ватикані, вона присвячена темі: «Католицька Церква на Близькому Сході: спільність та свідчення». З огляду на конфліктну ситуацію в регіоні, зібрання покликане зміцнити християнську самобутність на Сході, оживити відносини з іншими конфесіями.
Від стосунків з Ісламом, мовиться у документі, залежить наше майбутнє. Важливий, але нелегкий діалог із євреями. Християни захищають мир, та чимдалі їх стає менше і вони більш одинокі.
Над документом працював і покійний Апостольський вікарій Анатолії Луїджі Падовезе, який мав зустрітися з Папою на Кіпрі й розповісти про становище християн на Сході. Його думку Радіо Ватикан навело з архівного інтерв’ю напередодні папського візиту до Туреччини у 2006 році.
«Як християни, ми переживаємо тут ті самі труднощі, які трапляються і в Європі, однак відмінність у тому, що ми живемо поза християнським середовищем, ми є християнською меншиною серед мусульман. А бути меншиною у мусульманському світі не одне й те саме, що бути меншиною у Європі», – сказав тоді католицький священнослужитель Луїджі Падовезе.
