Вступаючи до Світової організації торгівлі, Україна ставила насамперед за мету активізувати свої торгівельні зв’язки і отримати додаткові можливості для залучення інвестицій. Але через світову фінансову кризу, каже заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, зараз фактично неможливо говорити про позитивний чи негативний ефекти від вступу до СОТ.
За словами експерта, членство в організації дало Україні додаткові можливості, якими Україна поки що не користається в повній мірі. «Це взагалі, в правилах України – вона отримує певну потенцію, а потім думає – що з нею робити», – зауважив Ярослав Жаліло.
Із цією думкою погоджується заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, зазначаючи, що можливостями, які дає членство в СОТ, можна скористатися по-різному – як отриманою освітою.
Членство в СОТ – як стимул до модернізації
За словами урядовця, вступ до СОТ не призвів до занепаду якихось галузей української економіки, а радше спричинив їхню реструктуризацію, змушуючи витримувати конкуренцію із закордонним виробником. «Зникне не галузь, повинна вдосконалюватися технологія виробництва», – наголошує Валерій П’ятницький.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зазначає, що вступ до СОТ призвів зо зняття обмежень на український металургійний експорт до ЄС, а також сприяв дерегуляції українського бізнесу. Серед негативних наслідків експерт відзначив наплив неякісних товарів на український ринок. Однак це проблема українських стандартів, а не членства в СОТ.
«Зараз говорять про те, що ми знижаємо торговельні бар’єри – і сюди йде неякісна риба, неякісне м'ясо і таке інше, – зауважує Ігор Бураковський. – І з цього роблять висновок, що це начебто наслідок вступу до СОТ, що нас почали закидати мотлохом. Одразу хочу зауважити, що це не проблема вступу до Світової організації торгівлі, а проблема захисту нашого споживача».
Про адаптацію забули
У СОТ виграє той, хто вміє краще використати на свою користь загальні для всіх правила. Політолог Костянтин Матвієнко вважає, що вступ України до СОТ став інтелектуальним викликом, на який українська влада – ані попередня, ані теперішня – не мають відповіді.
«Цей виклик влада не намагалася подолати, а просто проігнорувала, – зазначає експерт. – Таким чином, з одного боку, ті, хто отримав можливість вільнішого доступу на українські ринки, отримав свій зиск. З іншого боку, Україна, безумовно, теж отримала певні преференції, але не такі, які б вона могла».
За словами заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, рік тому, підбиваючи наслідки вступу України до СОТ, на засіданні РНБО ухвалили рішення підготувати стратегію адаптації української економіки до нових умов. Проте цієї концепції й досі немає.
Утім, зазначають експерти, формат СОТ часто й не передбачає швидких рішень. Скажімо, суперечка Гватемали і Євросоюзу щодо експорту гватемальських бананів точилася майже 20 років і закінчилася мировою угодою.
За словами експерта, членство в організації дало Україні додаткові можливості, якими Україна поки що не користається в повній мірі. «Це взагалі, в правилах України – вона отримує певну потенцію, а потім думає – що з нею робити», – зауважив Ярослав Жаліло.
Із цією думкою погоджується заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, зазначаючи, що можливостями, які дає членство в СОТ, можна скористатися по-різному – як отриманою освітою.
Членство в СОТ – як стимул до модернізації
За словами урядовця, вступ до СОТ не призвів до занепаду якихось галузей української економіки, а радше спричинив їхню реструктуризацію, змушуючи витримувати конкуренцію із закордонним виробником. «Зникне не галузь, повинна вдосконалюватися технологія виробництва», – наголошує Валерій П’ятницький.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зазначає, що вступ до СОТ призвів зо зняття обмежень на український металургійний експорт до ЄС, а також сприяв дерегуляції українського бізнесу. Серед негативних наслідків експерт відзначив наплив неякісних товарів на український ринок. Однак це проблема українських стандартів, а не членства в СОТ.
«Зараз говорять про те, що ми знижаємо торговельні бар’єри – і сюди йде неякісна риба, неякісне м'ясо і таке інше, – зауважує Ігор Бураковський. – І з цього роблять висновок, що це начебто наслідок вступу до СОТ, що нас почали закидати мотлохом. Одразу хочу зауважити, що це не проблема вступу до Світової організації торгівлі, а проблема захисту нашого споживача».
Про адаптацію забули
У СОТ виграє той, хто вміє краще використати на свою користь загальні для всіх правила. Політолог Костянтин Матвієнко вважає, що вступ України до СОТ став інтелектуальним викликом, на який українська влада – ані попередня, ані теперішня – не мають відповіді.
«Цей виклик влада не намагалася подолати, а просто проігнорувала, – зазначає експерт. – Таким чином, з одного боку, ті, хто отримав можливість вільнішого доступу на українські ринки, отримав свій зиск. З іншого боку, Україна, безумовно, теж отримала певні преференції, але не такі, які б вона могла».
За словами заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, рік тому, підбиваючи наслідки вступу України до СОТ, на засіданні РНБО ухвалили рішення підготувати стратегію адаптації української економіки до нових умов. Проте цієї концепції й досі немає.
Утім, зазначають експерти, формат СОТ часто й не передбачає швидких рішень. Скажімо, суперечка Гватемали і Євросоюзу щодо експорту гватемальських бананів точилася майже 20 років і закінчилася мировою угодою.
