Світова організація торгівлі виокремила Україну й Казахстан як країни, в яких небезпека банківських дефолтів створює загрозу ринкам зовнішньоторговельного фінансування.
Цю заяву експертів СОТ критично сприйняли в Асоціації Українських банків та Кабінеті Міністрів.
«На сьогодні загрози банкрутства банківської системи України немає, проте є ризик банкрутства ряду комерційних банків», – заявив виконувач обов’язків міністра фінансів України Ігор Уманський.
Україна не Казахстан
«Немає підстав порівнювати Україну з Казахстаном, адже фінансова ситуація у цих країнах суттєво різниться», – наголошує радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.
Зовнішні запозичення банківської системи Казахстану дорівнюють розміру внутрішнього валового продукту країни та й криза у фінансовій системі цієї країни розпочалася значно раніше.
Українські ж банки мають борг у 40 мільярдів доларів, але до цієї суми входять і кошти акціонерів та внески материнських банків. А частка саме ринкових запозичень, які обов’язково треба повертати, невелика, стверджує Олексій Кущ.
СОТ стимулює уряд України до підтримки банків?
Експерти СОТ просто позначили можливі «болючі точки» з метою заохочення урядів Казахстану та України до підтримки їхніх фінансових установ, впевнені в Асоціації українських банків.
Олексій Кущ запевняє, що 10 мільярдів гривень, виділених на рекапіталізацію трьох великих банків, це лише «перша крапля».
Рефінансування, на думку радника президента Асоціації українських банків, має бути мінімум у 4 рази більшим і системнішим. Саме цього вимагав Міжнародний валютний фонд.
Поки ж державна підтримка не торкнулася ні середніх, ні малих банків. А банківська система, прогнозує Олексій Кущ, може протриматися протягом 2009 року й, можливо, частини 2010 року, але внутрішніх ресурсів може й не вистачити.
Натомість президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що для української економіки було б корисніше дати банкам можливість самостійно розібратися зі власними проблемами, хоча державне рефінансування проблемних фінансових установ і «може заспокоїти СОТ».
Кому потрібні такі панічні заяви?
Олександр Пасхавер згодний, що дефолти загрожують окремим українським банкам, але запевняє, що це ні в якому разі не складає глобальної проблеми для міжнародних ринків
«Це просто смішно! У міжнародній організації щодо України панічні настрої. Я не розумію, кому потрібні такі заяви?! За минулими заявами ми вже чотири рази повинні були мати суверенний дефолт. Але цього не сталося! І нам пояснили, що це просто спекуляції», – зазначає президент Центру економічного розвитку Пасхавер.
СОТ вдається до попереджувальних заходів, вважають експерти, щоб зберегти найпростіші й найтрадиційніші різновиди кредитування зовнішньоторговельних операцій.
Зменшення кількості таких кредитів підняло їхню вартість на понад 5 відсотків. Це ж у свою чергу призвело до різкого скорочення обсягів торгівлі – за прогнозами СОТ, цього року на 10 відсотків.
(Київ – Прага)
Цю заяву експертів СОТ критично сприйняли в Асоціації Українських банків та Кабінеті Міністрів.
«На сьогодні загрози банкрутства банківської системи України немає, проте є ризик банкрутства ряду комерційних банків», – заявив виконувач обов’язків міністра фінансів України Ігор Уманський.
Україна не Казахстан
«Немає підстав порівнювати Україну з Казахстаном, адже фінансова ситуація у цих країнах суттєво різниться», – наголошує радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.
Зовнішні запозичення банківської системи Казахстану дорівнюють розміру внутрішнього валового продукту країни та й криза у фінансовій системі цієї країни розпочалася значно раніше.
Українські ж банки мають борг у 40 мільярдів доларів, але до цієї суми входять і кошти акціонерів та внески материнських банків. А частка саме ринкових запозичень, які обов’язково треба повертати, невелика, стверджує Олексій Кущ.
СОТ стимулює уряд України до підтримки банків?
Експерти СОТ просто позначили можливі «болючі точки» з метою заохочення урядів Казахстану та України до підтримки їхніх фінансових установ, впевнені в Асоціації українських банків.
Олексій Кущ запевняє, що 10 мільярдів гривень, виділених на рекапіталізацію трьох великих банків, це лише «перша крапля».
Рефінансування, на думку радника президента Асоціації українських банків, має бути мінімум у 4 рази більшим і системнішим. Саме цього вимагав Міжнародний валютний фонд.
Поки ж державна підтримка не торкнулася ні середніх, ні малих банків. А банківська система, прогнозує Олексій Кущ, може протриматися протягом 2009 року й, можливо, частини 2010 року, але внутрішніх ресурсів може й не вистачити.
Натомість президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що для української економіки було б корисніше дати банкам можливість самостійно розібратися зі власними проблемами, хоча державне рефінансування проблемних фінансових установ і «може заспокоїти СОТ».
Кому потрібні такі панічні заяви?
Олександр Пасхавер згодний, що дефолти загрожують окремим українським банкам, але запевняє, що це ні в якому разі не складає глобальної проблеми для міжнародних ринків
«Це просто смішно! У міжнародній організації щодо України панічні настрої. Я не розумію, кому потрібні такі заяви?! За минулими заявами ми вже чотири рази повинні були мати суверенний дефолт. Але цього не сталося! І нам пояснили, що це просто спекуляції», – зазначає президент Центру економічного розвитку Пасхавер.
СОТ вдається до попереджувальних заходів, вважають експерти, щоб зберегти найпростіші й найтрадиційніші різновиди кредитування зовнішньоторговельних операцій.
Зменшення кількості таких кредитів підняло їхню вартість на понад 5 відсотків. Це ж у свою чергу призвело до різкого скорочення обсягів торгівлі – за прогнозами СОТ, цього року на 10 відсотків.
(Київ – Прага)
