В економічному вимірі президентство Віктора Ющенка ознаменувалося скасуванням Сполученими Штатами Америки поправки Джексона-Веніка щодо України і долученням до Світової організації торгівлі. Це дало можливість світовій спільноті визнати Україну країною з ринковою економікою.
На перший рік президентства Ющенка припав рекордний з часів незалежності обсяг іноземних інвестицій , щоправда, у кризовий 2009 рік –інвестування української економіки вже рекордно зменшилося.
Сам Віктор Ющенко, економіст за фахом, академік Академії економічних наук України, вважає, що має чим пишатися.
«Україна прожила п’ять найбільш економічно розвинутих років. Цього не було у жодного Президента. Я думаю, що у наближчі роки ви теж цього не побачите», – сказав Президент Ющенко.
Не було повноважень
Зміни до Конституції, що набули чинності з січня 2006 відібрали у Президента повноваження прямо впливати на роботу Уряду, а відтак й на економічну політику. Проте, залишився опосередкований вплив.
На думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера –– Віктор Ющенко обрав невірну форму такого впливу.
«Він ліберал…. Він стежив за прем'єром. Він має ліберальні погляди, тому завжди не погоджувався з позицією прем'єра, яка є радикалом і застосовує методи прямого адміністративного впливу . І він заважав їй. Це була не найкраща пара і не найкращий метод співпраці. Якщо мене спитати – чи близькі мені погляди Ющенка? – так близькі. А от чи можна так співпрацювати? Ні!».
Йдеться про прем’єра Юлію Тимошенко. Саме її дії (а не двох інших прем’єрів – Віктора Януковича та Юрія Єханурова) невтомно критикував Президент та його Секретаріат.
Не згуртував фахівців
Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ вважає, що Віктор Ющенко не використав свого авторитету та впливу, щоб згуртувати фахівців й ініціювати пошук найкращих моделей економічного розвитку.
«Уряд – це менеджери, які виконують конкретні завдання. А от такого зваженого погляду, такого об’єднання, такої інтеграції зусиль української еліти, на жаль, не відбулося. Це були роки запаморочення від успіху, коли здавалося, що можна швидко все змінити. Але економіка не терпить насилля», – сказав Лановий
Найбільшим спільним прорахунком влади за останні 5 років він називає «штучне надування споживчого кошика», зокрема, й за рахунок короткострокових кредитів в іноземній валюті.
У рейтингу економічних свобод від інституту Heritage Foundation та видання The Wall Street Journal Україна посідає 162 місце серед 183 країн світу і демонструє негативну динаміку. В країні досі немає сприятливого середовища для підприємництва через недосконале законодавство та високий рівень корупції.
На перший рік президентства Ющенка припав рекордний з часів незалежності обсяг іноземних інвестицій , щоправда, у кризовий 2009 рік –інвестування української економіки вже рекордно зменшилося.
Сам Віктор Ющенко, економіст за фахом, академік Академії економічних наук України, вважає, що має чим пишатися.
«Україна прожила п’ять найбільш економічно розвинутих років. Цього не було у жодного Президента. Я думаю, що у наближчі роки ви теж цього не побачите», – сказав Президент Ющенко.
Не було повноважень
Зміни до Конституції, що набули чинності з січня 2006 відібрали у Президента повноваження прямо впливати на роботу Уряду, а відтак й на економічну політику. Проте, залишився опосередкований вплив.
На думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера –– Віктор Ющенко обрав невірну форму такого впливу.
«Він ліберал…. Він стежив за прем'єром. Він має ліберальні погляди, тому завжди не погоджувався з позицією прем'єра, яка є радикалом і застосовує методи прямого адміністративного впливу . І він заважав їй. Це була не найкраща пара і не найкращий метод співпраці. Якщо мене спитати – чи близькі мені погляди Ющенка? – так близькі. А от чи можна так співпрацювати? Ні!».
Йдеться про прем’єра Юлію Тимошенко. Саме її дії (а не двох інших прем’єрів – Віктора Януковича та Юрія Єханурова) невтомно критикував Президент та його Секретаріат.
Не згуртував фахівців
Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ вважає, що Віктор Ющенко не використав свого авторитету та впливу, щоб згуртувати фахівців й ініціювати пошук найкращих моделей економічного розвитку.
«Уряд – це менеджери, які виконують конкретні завдання. А от такого зваженого погляду, такого об’єднання, такої інтеграції зусиль української еліти, на жаль, не відбулося. Це були роки запаморочення від успіху, коли здавалося, що можна швидко все змінити. Але економіка не терпить насилля», – сказав Лановий
Найбільшим спільним прорахунком влади за останні 5 років він називає «штучне надування споживчого кошика», зокрема, й за рахунок короткострокових кредитів в іноземній валюті.
У рейтингу економічних свобод від інституту Heritage Foundation та видання The Wall Street Journal Україна посідає 162 місце серед 183 країн світу і демонструє негативну динаміку. В країні досі немає сприятливого середовища для підприємництва через недосконале законодавство та високий рівень корупції.
