Починаючи з минулої осені, Київ отримав три черги позики stand-by від Міжнародного валютного фонду на суму понад 10 мільярдів доларів. Очікувалося, що до кінця цього місяця МВФ надасть і четверту чергу позики у розмірі майже 4 мільярди.
Однак цього не буде як мінімум до завершення президентської кампанії. За словами директора-розпорядника Фонду Домініка Стросс-Кана, лише після цього МВФ зможе поновити роботу з українським урядом.
У своєму суботньому інтерв’ю керівник МВФ заявив: «Коли люди перебувають у стані передвиборних перегонів, їхні рішення можуть відрізнятися від того, про що з ними домовлялися рік тому, коли програму співпраці затверджували».
Умови, які ставив Міжнародний валютний фонд, Україна порушувала і раніше, однак, попри це, МВФ таки надавав гроші. Цього ж разу, після ухвалення в Україні закону про підвищення соцстандартів, МВФ прямо висловив «сподівання», що Президент ветує його. Однак Президент підписав цей документ. Як кажуть оглядачі, це й стало підставою для МВФ припинити співпрацю з Україною.
Економічний рикошет
Четверту чергу позики МВФ уряд планував використати на погашення дефіциту цьогорічного бюджету. Тож відсутність цих коштів ударить перш за все по бюджетниках, каже Радіо Свобода економіст Володимир Лановий.
«Виникнуть заборгованості по виплаті бюджетникам зарплат, соціального страхування, субвенцій щодо покриття різниці у цінах на паливо для комунальних підприємств. І виникнуть, мабуть, заборгованості по виплатах пенсій», – вважає Лановий.
Неотримання четвертого траншу негативно відіб’ється і на розрахунках української сторони за російський газ, а також на валютному ринку, зазначає директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Окрім цього, вважає експерт, це може призвести і до перегляду програм співпраці з Україною інших міжнародних фінансових інституцій.
«Ціна питання є дуже високою. Моменти, які ми сьогодні спостерігаємо в Україні, – це зниження довіри до української економічної політики і української економіки. А це означатиме, що з кризи ми виходитимемо значно довше, ніж інші країни, з більшими втратами, – говорить Бураковський. – Хоча частково ці втрати можна було мінімізувати за рахунок залучення коштів і МВФ, і інших міжнародних організацій».
На чию користь відмовив МВФ?
Тож факт, що до кінця року Україна більше не отримає коштів від МВФ, потягне за собою низку економічних проблем. Відтак це вплине і на передвиборну кампанію, вважає політичний експерт Андрій Єрмолаєв, – насамперед, дасть опозиції підстави для критики уряду Юлії Тимошенко.
«У будь-якому разі, це є фактом провалу уряду. Найближчим часом це буде використано опозицією для критики Тимошенко. Якщо ж через місяць-півтора ми зіткнемося з тромбами невиконання бюджетних статей, особливо захищених, то це може вплинути і на рейтинг Тимошенко. Адже це характеризуватиме її в очах виборця як неефективного менеджера», – зазначає Єрмолаєв.
Але, зазначають оглядачі, це також дасть можливість і Юлії Тимошенко критикувати Президента та Національний банк, мотивуючи ці невдачі їхнім «перешкоджанням політиці уряду».
(Київ – Прага)
Однак цього не буде як мінімум до завершення президентської кампанії. За словами директора-розпорядника Фонду Домініка Стросс-Кана, лише після цього МВФ зможе поновити роботу з українським урядом.
У своєму суботньому інтерв’ю керівник МВФ заявив: «Коли люди перебувають у стані передвиборних перегонів, їхні рішення можуть відрізнятися від того, про що з ними домовлялися рік тому, коли програму співпраці затверджували».
Умови, які ставив Міжнародний валютний фонд, Україна порушувала і раніше, однак, попри це, МВФ таки надавав гроші. Цього ж разу, після ухвалення в Україні закону про підвищення соцстандартів, МВФ прямо висловив «сподівання», що Президент ветує його. Однак Президент підписав цей документ. Як кажуть оглядачі, це й стало підставою для МВФ припинити співпрацю з Україною.
Економічний рикошет
Четверту чергу позики МВФ уряд планував використати на погашення дефіциту цьогорічного бюджету. Тож відсутність цих коштів ударить перш за все по бюджетниках, каже Радіо Свобода економіст Володимир Лановий.
«Виникнуть заборгованості по виплаті бюджетникам зарплат, соціального страхування, субвенцій щодо покриття різниці у цінах на паливо для комунальних підприємств. І виникнуть, мабуть, заборгованості по виплатах пенсій», – вважає Лановий.
Неотримання четвертого траншу негативно відіб’ється і на розрахунках української сторони за російський газ, а також на валютному ринку, зазначає директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Окрім цього, вважає експерт, це може призвести і до перегляду програм співпраці з Україною інших міжнародних фінансових інституцій.
«Ціна питання є дуже високою. Моменти, які ми сьогодні спостерігаємо в Україні, – це зниження довіри до української економічної політики і української економіки. А це означатиме, що з кризи ми виходитимемо значно довше, ніж інші країни, з більшими втратами, – говорить Бураковський. – Хоча частково ці втрати можна було мінімізувати за рахунок залучення коштів і МВФ, і інших міжнародних організацій».
На чию користь відмовив МВФ?
Тож факт, що до кінця року Україна більше не отримає коштів від МВФ, потягне за собою низку економічних проблем. Відтак це вплине і на передвиборну кампанію, вважає політичний експерт Андрій Єрмолаєв, – насамперед, дасть опозиції підстави для критики уряду Юлії Тимошенко.
«У будь-якому разі, це є фактом провалу уряду. Найближчим часом це буде використано опозицією для критики Тимошенко. Якщо ж через місяць-півтора ми зіткнемося з тромбами невиконання бюджетних статей, особливо захищених, то це може вплинути і на рейтинг Тимошенко. Адже це характеризуватиме її в очах виборця як неефективного менеджера», – зазначає Єрмолаєв.
Але, зазначають оглядачі, це також дасть можливість і Юлії Тимошенко критикувати Президента та Національний банк, мотивуючи ці невдачі їхнім «перешкоджанням політиці уряду».
(Київ – Прага)
