Росія відмовилась надати Україні обіцяний раніше кредит у сумі 5 мільярдів доларів та скасувала виплату Білорусі останнього траншу кредиту в обсязі півмільярда доларів для подолання економічної кризи. На щорічній сесії МВФ і Світового банку цими днями у Стамбулі міністр фінансів Росії Олексій Кудрін висловив сумнів, що ці кошти будуть повернені.
Заява російського посадовця змусила європейських фінансистів засумніватись, чи зможуть країни Центральної та Східної Європи повернути й МВФ та Світовому банкові мільярди доларів уже наданих кредитів. Керівництво цих фінансових інституцій поки що не бачить підстав для припинення видачі позик. Більше того, як повідомив Радіо Свобода керівник одного з департаментів МВФ Лоренцо Джорджанні, Фонд вирішив пом’якшити вимоги кредитування.
«Нинішні умови кредитування відрізняються від минулих. Зараз їх менше, і вони стосуються тих пунктів, де важливо бути впевненим у позитивному результаті – йдеться переважно про фінансовий сектор, податкову систему. Зміни передбачають по суті відмову від того, що ми раніше називали «структурними критеріями виконання». Зараз структурні реформи розглядаються в ширшому контексті виконання програми, і вони не використовуються з метою блокувати якийсь окремий транш кредиту», – каже один із чільників МВФ.
«Диктату» буде менше
Раніше Міжнародний валютний фонд та Світовий банк неодноразово бували звинувачені у надто суворих вимогах при наданні кредитів. Зокрема, ці інституції зобов’язували країни-позичальники зменшувати дефіцит бюджету, проводити приватизацію або ж лібералізувати ринки.
Нові ж умови кредитування дадуть урядам свободу у реалізації власних реформ, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода директор департаменту з питань стратегії, політики та аналізу МВФ Реза Могадам.
«Для нас було дуже важливо критично оцінити зроблене в минулому і переконатись, що ми можемо чути не тільки слова, але й те, що під час дуже, дуже глибокої економічної кризи дасть можливість знайти спільну мову з владою цих країн і водночас буде також ефективне. Врешті-решт, саме баланс між зосередженістю та проведенням реформ і допоможе країнам пройти через фінансову кризу», – каже один із високих представників МВФ.
Країни, що отримали мільярдні кредити від Світового банку та МВФ, – це Білорусь, Боснія та Герцеговина, Грузія, Вірменія, Латвія, Румунія, Сербія, Угорщина та Україна. Остання серед тих, що ведуть перед за сумою позики.
Україна викликає побоювання
Місія МВФ має намір відвідати Київ у середині жовтня, щоб оцінити стан виконання меморандуму між Україною та МВФ, після чого ухвалить рішення про надання наступного траншу кредиту.
Втім, міжнародні фінансові інституції мають серйозні побоювання щодо України. Головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Берґлеф в інтерв’ю Радіо Свобода назвав роботу головної фінансової установи України, Національного банку, неефективною.
«Справедливо сказати, що в Україні багато політичних суперечок, але мало ухвалених рішень. Деякі ключові інституції, зокрема, Національний банк, діють не дуже ефективно. У цій країні дуже складно виконати умови Міжнародного валютного фонду. Звісно, можна сперечатись, чи повинен МВФ скасувати наступний транш, чи ні. Але я думаю, що, врешті, вже складно не продовжувати, адже ситуація в країні дуже серйозна. Зараз Україна є тією країною, через яку ми дуже тривожимось», – каже один із головних діячів ЄБРР.
У листопаді минулого року МВФ ухвалив рішення надати Україні кредит в обсязі 16,43 мільярда американських доларів для подолання економічної кризи. З цієї суми Києву відразу дали в користування 4,5 мільярди доларів.
Через півроку до України надійшов другий транш позики МВФ у півтора мільярда. Третій транш кредиту склав 3,3 мільярда доларів. І до кінця цього року Київ надіється отримати ще 3,8 мільярда – четвертий транш кредиту МВФ. Більшість отриманих Україною коштів пішли на погашення зовнішніх боргових зобов’язань уряду та оплату російського газу.
(Прага – Київ)
Заява російського посадовця змусила європейських фінансистів засумніватись, чи зможуть країни Центральної та Східної Європи повернути й МВФ та Світовому банкові мільярди доларів уже наданих кредитів. Керівництво цих фінансових інституцій поки що не бачить підстав для припинення видачі позик. Більше того, як повідомив Радіо Свобода керівник одного з департаментів МВФ Лоренцо Джорджанні, Фонд вирішив пом’якшити вимоги кредитування.
«Нинішні умови кредитування відрізняються від минулих. Зараз їх менше, і вони стосуються тих пунктів, де важливо бути впевненим у позитивному результаті – йдеться переважно про фінансовий сектор, податкову систему. Зміни передбачають по суті відмову від того, що ми раніше називали «структурними критеріями виконання». Зараз структурні реформи розглядаються в ширшому контексті виконання програми, і вони не використовуються з метою блокувати якийсь окремий транш кредиту», – каже один із чільників МВФ.
«Диктату» буде менше
Раніше Міжнародний валютний фонд та Світовий банк неодноразово бували звинувачені у надто суворих вимогах при наданні кредитів. Зокрема, ці інституції зобов’язували країни-позичальники зменшувати дефіцит бюджету, проводити приватизацію або ж лібералізувати ринки.
Нові ж умови кредитування дадуть урядам свободу у реалізації власних реформ, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода директор департаменту з питань стратегії, політики та аналізу МВФ Реза Могадам.
«Для нас було дуже важливо критично оцінити зроблене в минулому і переконатись, що ми можемо чути не тільки слова, але й те, що під час дуже, дуже глибокої економічної кризи дасть можливість знайти спільну мову з владою цих країн і водночас буде також ефективне. Врешті-решт, саме баланс між зосередженістю та проведенням реформ і допоможе країнам пройти через фінансову кризу», – каже один із високих представників МВФ.
Країни, що отримали мільярдні кредити від Світового банку та МВФ, – це Білорусь, Боснія та Герцеговина, Грузія, Вірменія, Латвія, Румунія, Сербія, Угорщина та Україна. Остання серед тих, що ведуть перед за сумою позики.
Україна викликає побоювання
Місія МВФ має намір відвідати Київ у середині жовтня, щоб оцінити стан виконання меморандуму між Україною та МВФ, після чого ухвалить рішення про надання наступного траншу кредиту.
Втім, міжнародні фінансові інституції мають серйозні побоювання щодо України. Головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Берґлеф в інтерв’ю Радіо Свобода назвав роботу головної фінансової установи України, Національного банку, неефективною.
«Справедливо сказати, що в Україні багато політичних суперечок, але мало ухвалених рішень. Деякі ключові інституції, зокрема, Національний банк, діють не дуже ефективно. У цій країні дуже складно виконати умови Міжнародного валютного фонду. Звісно, можна сперечатись, чи повинен МВФ скасувати наступний транш, чи ні. Але я думаю, що, врешті, вже складно не продовжувати, адже ситуація в країні дуже серйозна. Зараз Україна є тією країною, через яку ми дуже тривожимось», – каже один із головних діячів ЄБРР.
У листопаді минулого року МВФ ухвалив рішення надати Україні кредит в обсязі 16,43 мільярда американських доларів для подолання економічної кризи. З цієї суми Києву відразу дали в користування 4,5 мільярди доларів.
Через півроку до України надійшов другий транш позики МВФ у півтора мільярда. Третій транш кредиту склав 3,3 мільярда доларів. І до кінця цього року Київ надіється отримати ще 3,8 мільярда – четвертий транш кредиту МВФ. Більшість отриманих Україною коштів пішли на погашення зовнішніх боргових зобов’язань уряду та оплату російського газу.
(Прага – Київ)
