Уряд звертався до Президента з проханням заветувати цей закон. Адже Кабінет Міністрів сьогодні не має достатніх коштів навіть для того, щоб виконувати чинні бюджетні зобов’язання. Додаткове підвищення, обумовлене підписаним законом, взагалі може призвести до колапсу державних фінансів.
Однак Президент Віктор Ющенко висловив переконання, що гроші в державі для підвищення соціальних стандартів є. Голова держави заявив, що «не дозволить нікому спекулювати на цій темі», однак він при цьому забув, що сама ідея ухвалення цього закону була цілком спекулятивною.
Спекулятивне підвищення
У боротьбі з урядом Юлії Тимошенко Партія регіонів вирішила наступити своїм опонентам на найболючіше місце – на соціальні виплати. Віктор Янукович прекрасно знав, що Кабінет Міністрів із останніх сил надривається, щоб своєчасно здійснювати платежі з державного бюджету. Це справді важко, адже дефіцит бюджету вже за деякими оцінками складає близько 20 відсотків, тому Юлія Тимошенко постійно закривала фінансові дірки або за рахунок коштів МВФ, або за рахунок емісії грошей.
Попри надзвичайно поганий стан справ, Кабінету Міністрів України вдавалося робити гарний вираз обличчя, що, очевидно, дратувало опонентів Юлії Тимошенко.
Навряд чи Партія регіонів справді турбувалася про підвищення соціальних стандартів. Скоріше це був привід погіршити й без того складне положення уряду.
Розрахунок був наступний. Якщо Юлія Тимошенко виступить проти закону про підвищення соціальних стандартів – фактично, вона виступить проти соціально незахищених верств населення, турботу про які демонструє Віктор Янукович.
Якщо ж вона виконуватиме закон про підвищення соціальних стандартів, то це призведе до краху бюджету та уряду раніше, ніж Юлія Тимошенко дочекається президентських виборів. Як би не сталося, вона опиняється в катастрофічній ситуації, що вигідне як Віктору Януковичу, так і Віктору Ющенко.
Виникає наступне запитання. Президент Віктор Ющенко заявив, що прожитковий мінімум штучно занижений вже як мінімум два роки. Чому ж Партія регіонів раніше не піднімала цю проблему, а згадала про неї лише перед виборами? За цей час, за словами Віктора Ющенка, кожен український пенсіонер через штучне заниження прожиткового мінімуму недоотримав 840 гривень в 2008 році та майже 1750 гривень – у 2009 році!
Опозиція соціальному добробуту
Зважаючи на складний стан державних фінансів, Юлія Тимошенко ризикнула і таки попросила Президента України заветувати проблемний Закон «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати у 2010 році». Аналогічне прохання 25 жовтня спрямував до Віктора Ющенка Міжнародний валютний фонд, який своїми коштами вже тривалий час покриває бюджетний дефіцит України.
На думку першого заступника Міністра праці і соціальної політики Павла Розенка, закон про підвищення соціальних стандартів призведе до катастрофічного безробіття та інфляції. Він зазначив, що збільшення заробітних плат у бюджетній сфері призведе до збільшення рівня зарплат на підприємствах інших форм власності, і роботодавці будуть змушені або звільняти людей, або збільшувати заборгованість. Водночас, Павло Розенко підтвердив, що в бюджеті немає неемісійних ресурсів для покриття підвищених бюджетних виплат, а емісія гривні несе ризик розгону інфляції, і не на 1-2 відсотки, а помітно більшого.
Зважаючи на фактичний стан справ, в. о. міністра фінансів Ігор Уманський рекомендував Кабміну не виконувати закон про підвищення соціальних стандартів. За це урядовець відразу наразився на гнів спікера Верховної Ради Володимира Литвина, який пригрозив Генеральною прокуратурою.
Малоймовірний вихід для уряду змалював депутат від БЮТ Сергій Соболєв – направити до Конституційного суду України подання про визнання неконституційним закону про підвищення соцстандартів, оскільки на його виконання не передбачені бюджетні кошти. Водночас, Соболєв також заявив, що Уряд не буде виконувати проблемний закон.
Фінансова катастрофа
На думку експертів, закон про підвищення соціальних стандартів не дарма ухвалили наприкінці року. І справа не лише в наближенні президентської кампанії. Наприкінці року виснажилися джерела наповнення бюджету, за рахунок яких Уряд весь рік звітував про виконання та перевиконання. Відтак, і Президент, і опозиція напевне знали, що закон про підвищення соціальних стандартів не буде виконаний належним чином – для цього просто відсутні ресурси.
За даними Віктора Ющенка, для виконання закону про підвищення соціальних стандартів в 2009 році уряду додатково знадобиться 1,3 мільярда гривень. Натомість розрахунок Мінфіну свідчить про потребу додаткових 8,1 мільярда гривень до кінця поточного року.
У цей час на єдиному казначейському рахунку уряд має всього лише 750 мільйонів гривень, що не вистачає для здійснення навіть поточних платежів. Для порівняння, в найгірші часи залишок складав 2-3 мільярди гривень. Відтак вже поговорюють про припинення всіх казначейських платежів на рівні сіл і селищ.
Вичерпані й надходження бюджету, які забезпечувалися за рахунок переплати податків та невідшкодування ПДВ. До того ж Національний банк категорично обмежив емісію грошей і тепер відмовляється купувати в уряду Облігації внутрішньої державної позики. Відтак, Кабмін більше не має емісійного джерела фінансування бюджетного дефіциту.
Міжнародний валютний фонд затвердив для України виділення 2 мільярдів доларів чергового траншу замість 4 мільярдів, про які просила Юлія Тимошенко. Добре, що хоч Євросоюз погодив виділення кредиту в 500 мільйонів євро, які, однак, навряд чи врятують ситуацію – і то в разі, якщо справді будуть надані Україні, оскільки західна преса пише про те, що кредити для України взагалі можуть бути заморожені, щоб не фінансувати чийсь передвиборний популізм.
Передвиборче диво
На сьогодні Юлія Тимошенко має лише два реальні варіанти своєї поведінки. Або під тим чи іншим приводом не виконувати закон про підвищення соціальних стандартів, або здійснити передвиборче диво.
Очевидно, на перший варіант Кабінет Міністрів не наважиться, оскільки це суттєво підірве позиції кандидата в Президенти Юлії Тимошенко. Залишається другий шлях – триматися з усіх сил, знаходячи альтернативні джерела коштів для покриття бюджетного дефіциту.
Такий шлях вже знайдено, і він практикується з вересня цього року. Коли Національний банк відмовився друкувати гривню під забезпечення урядових Облігацій внутрішньої державної позики, мінфін почав продавати ОВДП комерційним банкам. Фактично, йдеться про позику коштів у приватного сектору.
Зважаючи на низький рівень довіри до держави, комерційні банки не поспішали купувати ОВДП, тому довелося зацікавити банкірів високим відсотком.
У вересні держава пропонувала по короткострокових ОВДП 20-22 відсотки річних, але це не забезпечило достатніх надходжень коштів. Відтак, до кінця жовтня уряд вже почав продавати ОВДП із не підйомним для держави відсотком прибутковості – до 30 відсотків.
Для того, щоб ситуативно залучити необхідні кошти, уряд пропонує комерційним банкам такі надприбутки, які можуть обіцяти лише фінансові піраміди.
При цьому, залучені кошти йдуть не лише на покриття дефіциту бюджету, але й на виплату відсотків по раніше проданих ОВДП.
Значну кількість боргів і відсотків по ОВДП, які уряд зараз продає, доведеться покривати відразу після президентських виборів – у квітні-серпні 2010 року. Хоча вже наперед зрозуміло, що коштів на це не буде, адже прогнозований в 2010 році рівень зростання ВВП складає не більше 3 відсотків.
Необхідність Юлії Тимошенко протриматися до виборів та виконувати закон про підвищення соціальних стандартів змусить активніше залучати кошти приватного сектору і продавати більше ОВДП під ще вищі відсотки.
Відтак, держава ризикує перетворитися в одну велику фінансову піраміду, борги якої будуть нічим не забезпечені. А все населення – заручником президентських перегонів та спекулятивної турботи політиків про підвищення соціальних стандартів.
(Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Однак Президент Віктор Ющенко висловив переконання, що гроші в державі для підвищення соціальних стандартів є. Голова держави заявив, що «не дозволить нікому спекулювати на цій темі», однак він при цьому забув, що сама ідея ухвалення цього закону була цілком спекулятивною.
Спекулятивне підвищення
У боротьбі з урядом Юлії Тимошенко Партія регіонів вирішила наступити своїм опонентам на найболючіше місце – на соціальні виплати. Віктор Янукович прекрасно знав, що Кабінет Міністрів із останніх сил надривається, щоб своєчасно здійснювати платежі з державного бюджету. Це справді важко, адже дефіцит бюджету вже за деякими оцінками складає близько 20 відсотків, тому Юлія Тимошенко постійно закривала фінансові дірки або за рахунок коштів МВФ, або за рахунок емісії грошей.
Попри надзвичайно поганий стан справ, Кабінету Міністрів України вдавалося робити гарний вираз обличчя, що, очевидно, дратувало опонентів Юлії Тимошенко.
Навряд чи Партія регіонів справді турбувалася про підвищення соціальних стандартів. Скоріше це був привід погіршити й без того складне положення уряду.
Розрахунок був наступний. Якщо Юлія Тимошенко виступить проти закону про підвищення соціальних стандартів – фактично, вона виступить проти соціально незахищених верств населення, турботу про які демонструє Віктор Янукович.
Якщо ж вона виконуватиме закон про підвищення соціальних стандартів, то це призведе до краху бюджету та уряду раніше, ніж Юлія Тимошенко дочекається президентських виборів. Як би не сталося, вона опиняється в катастрофічній ситуації, що вигідне як Віктору Януковичу, так і Віктору Ющенко.
Виникає наступне запитання. Президент Віктор Ющенко заявив, що прожитковий мінімум штучно занижений вже як мінімум два роки. Чому ж Партія регіонів раніше не піднімала цю проблему, а згадала про неї лише перед виборами? За цей час, за словами Віктора Ющенка, кожен український пенсіонер через штучне заниження прожиткового мінімуму недоотримав 840 гривень в 2008 році та майже 1750 гривень – у 2009 році!
Опозиція соціальному добробуту
Зважаючи на складний стан державних фінансів, Юлія Тимошенко ризикнула і таки попросила Президента України заветувати проблемний Закон «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати у 2010 році». Аналогічне прохання 25 жовтня спрямував до Віктора Ющенка Міжнародний валютний фонд, який своїми коштами вже тривалий час покриває бюджетний дефіцит України.
На думку першого заступника Міністра праці і соціальної політики Павла Розенка, закон про підвищення соціальних стандартів призведе до катастрофічного безробіття та інфляції. Він зазначив, що збільшення заробітних плат у бюджетній сфері призведе до збільшення рівня зарплат на підприємствах інших форм власності, і роботодавці будуть змушені або звільняти людей, або збільшувати заборгованість. Водночас, Павло Розенко підтвердив, що в бюджеті немає неемісійних ресурсів для покриття підвищених бюджетних виплат, а емісія гривні несе ризик розгону інфляції, і не на 1-2 відсотки, а помітно більшого.
Зважаючи на фактичний стан справ, в. о. міністра фінансів Ігор Уманський рекомендував Кабміну не виконувати закон про підвищення соціальних стандартів. За це урядовець відразу наразився на гнів спікера Верховної Ради Володимира Литвина, який пригрозив Генеральною прокуратурою.
Малоймовірний вихід для уряду змалював депутат від БЮТ Сергій Соболєв – направити до Конституційного суду України подання про визнання неконституційним закону про підвищення соцстандартів, оскільки на його виконання не передбачені бюджетні кошти. Водночас, Соболєв також заявив, що Уряд не буде виконувати проблемний закон.
Фінансова катастрофа
На думку експертів, закон про підвищення соціальних стандартів не дарма ухвалили наприкінці року. І справа не лише в наближенні президентської кампанії. Наприкінці року виснажилися джерела наповнення бюджету, за рахунок яких Уряд весь рік звітував про виконання та перевиконання. Відтак, і Президент, і опозиція напевне знали, що закон про підвищення соціальних стандартів не буде виконаний належним чином – для цього просто відсутні ресурси.
За даними Віктора Ющенка, для виконання закону про підвищення соціальних стандартів в 2009 році уряду додатково знадобиться 1,3 мільярда гривень. Натомість розрахунок Мінфіну свідчить про потребу додаткових 8,1 мільярда гривень до кінця поточного року.
У цей час на єдиному казначейському рахунку уряд має всього лише 750 мільйонів гривень, що не вистачає для здійснення навіть поточних платежів. Для порівняння, в найгірші часи залишок складав 2-3 мільярди гривень. Відтак вже поговорюють про припинення всіх казначейських платежів на рівні сіл і селищ.
Вичерпані й надходження бюджету, які забезпечувалися за рахунок переплати податків та невідшкодування ПДВ. До того ж Національний банк категорично обмежив емісію грошей і тепер відмовляється купувати в уряду Облігації внутрішньої державної позики. Відтак, Кабмін більше не має емісійного джерела фінансування бюджетного дефіциту.
Міжнародний валютний фонд затвердив для України виділення 2 мільярдів доларів чергового траншу замість 4 мільярдів, про які просила Юлія Тимошенко. Добре, що хоч Євросоюз погодив виділення кредиту в 500 мільйонів євро, які, однак, навряд чи врятують ситуацію – і то в разі, якщо справді будуть надані Україні, оскільки західна преса пише про те, що кредити для України взагалі можуть бути заморожені, щоб не фінансувати чийсь передвиборний популізм.
Передвиборче диво
На сьогодні Юлія Тимошенко має лише два реальні варіанти своєї поведінки. Або під тим чи іншим приводом не виконувати закон про підвищення соціальних стандартів, або здійснити передвиборче диво.
Очевидно, на перший варіант Кабінет Міністрів не наважиться, оскільки це суттєво підірве позиції кандидата в Президенти Юлії Тимошенко. Залишається другий шлях – триматися з усіх сил, знаходячи альтернативні джерела коштів для покриття бюджетного дефіциту.
Такий шлях вже знайдено, і він практикується з вересня цього року. Коли Національний банк відмовився друкувати гривню під забезпечення урядових Облігацій внутрішньої державної позики, мінфін почав продавати ОВДП комерційним банкам. Фактично, йдеться про позику коштів у приватного сектору.
Зважаючи на низький рівень довіри до держави, комерційні банки не поспішали купувати ОВДП, тому довелося зацікавити банкірів високим відсотком.
У вересні держава пропонувала по короткострокових ОВДП 20-22 відсотки річних, але це не забезпечило достатніх надходжень коштів. Відтак, до кінця жовтня уряд вже почав продавати ОВДП із не підйомним для держави відсотком прибутковості – до 30 відсотків.
Для того, щоб ситуативно залучити необхідні кошти, уряд пропонує комерційним банкам такі надприбутки, які можуть обіцяти лише фінансові піраміди.
При цьому, залучені кошти йдуть не лише на покриття дефіциту бюджету, але й на виплату відсотків по раніше проданих ОВДП.
Значну кількість боргів і відсотків по ОВДП, які уряд зараз продає, доведеться покривати відразу після президентських виборів – у квітні-серпні 2010 року. Хоча вже наперед зрозуміло, що коштів на це не буде, адже прогнозований в 2010 році рівень зростання ВВП складає не більше 3 відсотків.
Необхідність Юлії Тимошенко протриматися до виборів та виконувати закон про підвищення соціальних стандартів змусить активніше залучати кошти приватного сектору і продавати більше ОВДП під ще вищі відсотки.
Відтак, держава ризикує перетворитися в одну велику фінансову піраміду, борги якої будуть нічим не забезпечені. А все населення – заручником президентських перегонів та спекулятивної турботи політиків про підвищення соціальних стандартів.
(Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
