Перешкоди в отриманні візи залишаються
Угода про спрощення візового режиму, яку Україна підписала з ЄС торік, активно втілюється. У цьому переконує в коментарі Радіо Свобода радник міністра закордонних справ України Володимир Василенко. Хоча він визнає, що перешкоди залишаються. «Не всі категорії громадян підпадають під цей спрощений візовий режим. До того ж, все ще є незадовільним обслуговування в консульських відділах посольств ЄС. Іноді воно просто жахливе».
Киянка Юлія працює у Польщі й приходить до консульства здавати документи вже четвертий раз. Дівчина скаржиться, що за останній рік одержати візу стало набагато складніше. «Раніше я здавала документи і на наступний день отримувала візу. Сьогодні я приходжу вже вдруге і весь час їм не вистачає якихось документів. Чомусь не дають мультивізу, хоча це грошей коштує. Я, наприклад, їжджу закордон щомісяця і раз на 30 днів мені потрібно платити по 35 євро».
Поїхати в Європу нині легше, ніж у Польщу
У консульствах багатьох європейських країн черг поменшало, і це стало можливим не стільки завдяки угоді про спрощення візового режиму між Україною і Євросоюзом, скільки через запровадження послуг візових центрів, котрі взяли на себе посередницьку функцію у підготовці документів, зазначає Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва. «Якщо говорити про країни, які давно входили в Шенгенську зону, то ситуація дещо покращилася. Зокрема, стало набагато легше отримати багаторазову і довгострокову візу. Крім того, суттєво зросла кількість віз, які видаються безкоштовно до 35% (раніше їх було 5-7%). Але стало важче їхати в наші сусідні країни, які лише півтора року тому приєдналися до Шенгенської зони». За словами Олександра Сушка, ситуація покращилася для тих, хто їздить в Західну Європу, але ускладнилася для тих, хто їздить в Польщу, Угорщину й Балтійські країни.
Чи відчули на собі галичани «спрощення візового режиму»?
Щодня генконсульство Польщі у Львові видає близько 2 – 2, 5 тисяч віз. Окрім цього щоденно 200-300 осіб подають документи для отримання посвідчень учасників малого прикордонного руху. Однак уже тривалий час під стінами генконсульства працюють посередники, які за 300-600гривень проводять людей без черги, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Зараз біля консульства діє жива черга, а шахраї навмисне створюють безлад у ній, нищать списки, щоб люди хотіли проходити поза чергою за окрему оплату.
Як тільки-но виникає скандал у пресі про зловживання, біля консульства настає на день-два порядок.
Питання заробітку під консульством – це лише один із наслідків проблеми, який відволікає від головного, що сьогодні між Україною та Євросоюзом збудована міцна стіна, наголосив у коментарі начальник управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Львівської ОДА Лев Захарчишин. «Це фактично юридична залізна завіса. Європа вибудувала стіну між Сходом і Заходом».
Комітет підприємців Львівщини заявляє, що до нього надходять скарги від бізнесменів, яким відмовляють у візах, вимагають додаткові довідки та документи.
За даними соцопитування консорціуму «Європа без бар’єрів», 54% респондентів стверджують, що від них у консульстві вимагали додаткові документи, які не передбачені положенням угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Серед країн Балтії тільки Литва запровадила безкоштовні візи для українців
Серед країн Балтії поки що тільки Литва запровадила безкоштовні візи для громадян України. А з січня цього року українці також можуть оформлювати безкоштовно довгострокові, так звані національні візи до Латвії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у балтійських країнах Людмила Пилип.
Власники службових паспортів не платять за візу, яка передбачає короткочасне перебування у Латвії до 90 днів протягом року.
У Міністерстві закордонних справ Латвії зазначили Радіо Свобода, що введення безвізового режиму для громадян України є довготерміновою перспективою. Вирішення питання щодо звільнення від сплати громадян України за оформлення латвійської візи вирішуватиметься тільки після відповідних консультацій з міністерством фінансів країни.
Спрощений візовий режим має свої плюси і мінуси
Від запровадження спрощеного режиму з державами ЄС Україна нічого не виграла, вважає заступник голови парламентського комітету в закордонних справах, депутат від Партії регіонів Леонід Кожара. І тепер Україна не має аргументів у переговорах із Євросоюзом, стверджує пан Кожара. «Україна однозначно програла від цього кроку. Сьогодні у нас абсолютно відсутні аргументи в переговорах з Євросоюзом щодо безвізового режиму, оскільки ми вже його запровадили. А також ми не можемо повернутися до візового режиму для громадян Євросоюзу, оскільки це буде сприйнято однозначно, як недружній крок».
Натомість перший заступник секретаря РНБО, екс-міністр закордонних справ України Володимиром Огризко зазначає, що Україна виграла від запровадження спрощеного візового режиму з ЄС. І виграла не лише держава в цілому, а й кожен українець, котрий бажає виїхати за кордон. «Поменшала кількість документів, які потрібно здавати. Зараз після одного відвідування країни Шенгенської зони проблем не виникає, і наступна віза видається як довгострокова. Ми зараз поставили питання і про те, щоб скасувати плату за візи».
У Шенгенській зоні, яка об’єднує 28 держав Європи, видають візи двох видів: національні (на довгий термін перебування), а також короткострокові шенгенські – до дев’яноста днів. Видачу шенгенських віз роблять за спільними нормами, а національних – відповідно до законів кожної окремої країни. І ці документи чинні тільки на території цієї держави.
Угода про спрощення візового режиму, яку Україна підписала з ЄС торік, активно втілюється. У цьому переконує в коментарі Радіо Свобода радник міністра закордонних справ України Володимир Василенко. Хоча він визнає, що перешкоди залишаються. «Не всі категорії громадян підпадають під цей спрощений візовий режим. До того ж, все ще є незадовільним обслуговування в консульських відділах посольств ЄС. Іноді воно просто жахливе».
Киянка Юлія працює у Польщі й приходить до консульства здавати документи вже четвертий раз. Дівчина скаржиться, що за останній рік одержати візу стало набагато складніше. «Раніше я здавала документи і на наступний день отримувала візу. Сьогодні я приходжу вже вдруге і весь час їм не вистачає якихось документів. Чомусь не дають мультивізу, хоча це грошей коштує. Я, наприклад, їжджу закордон щомісяця і раз на 30 днів мені потрібно платити по 35 євро».
Поїхати в Європу нині легше, ніж у Польщу
У консульствах багатьох європейських країн черг поменшало, і це стало можливим не стільки завдяки угоді про спрощення візового режиму між Україною і Євросоюзом, скільки через запровадження послуг візових центрів, котрі взяли на себе посередницьку функцію у підготовці документів, зазначає Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва. «Якщо говорити про країни, які давно входили в Шенгенську зону, то ситуація дещо покращилася. Зокрема, стало набагато легше отримати багаторазову і довгострокову візу. Крім того, суттєво зросла кількість віз, які видаються безкоштовно до 35% (раніше їх було 5-7%). Але стало важче їхати в наші сусідні країни, які лише півтора року тому приєдналися до Шенгенської зони». За словами Олександра Сушка, ситуація покращилася для тих, хто їздить в Західну Європу, але ускладнилася для тих, хто їздить в Польщу, Угорщину й Балтійські країни.
Чи відчули на собі галичани «спрощення візового режиму»?
Щодня генконсульство Польщі у Львові видає близько 2 – 2, 5 тисяч віз. Окрім цього щоденно 200-300 осіб подають документи для отримання посвідчень учасників малого прикордонного руху. Однак уже тривалий час під стінами генконсульства працюють посередники, які за 300-600гривень проводять людей без черги, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Зараз біля консульства діє жива черга, а шахраї навмисне створюють безлад у ній, нищать списки, щоб люди хотіли проходити поза чергою за окрему оплату.
Як тільки-но виникає скандал у пресі про зловживання, біля консульства настає на день-два порядок.
Питання заробітку під консульством – це лише один із наслідків проблеми, який відволікає від головного, що сьогодні між Україною та Євросоюзом збудована міцна стіна, наголосив у коментарі начальник управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Львівської ОДА Лев Захарчишин. «Це фактично юридична залізна завіса. Європа вибудувала стіну між Сходом і Заходом».
Комітет підприємців Львівщини заявляє, що до нього надходять скарги від бізнесменів, яким відмовляють у візах, вимагають додаткові довідки та документи.
За даними соцопитування консорціуму «Європа без бар’єрів», 54% респондентів стверджують, що від них у консульстві вимагали додаткові документи, які не передбачені положенням угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Серед країн Балтії тільки Литва запровадила безкоштовні візи для українців
Серед країн Балтії поки що тільки Литва запровадила безкоштовні візи для громадян України. А з січня цього року українці також можуть оформлювати безкоштовно довгострокові, так звані національні візи до Латвії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у балтійських країнах Людмила Пилип.
Власники службових паспортів не платять за візу, яка передбачає короткочасне перебування у Латвії до 90 днів протягом року.
У Міністерстві закордонних справ Латвії зазначили Радіо Свобода, що введення безвізового режиму для громадян України є довготерміновою перспективою. Вирішення питання щодо звільнення від сплати громадян України за оформлення латвійської візи вирішуватиметься тільки після відповідних консультацій з міністерством фінансів країни.
Спрощений візовий режим має свої плюси і мінуси
Від запровадження спрощеного режиму з державами ЄС Україна нічого не виграла, вважає заступник голови парламентського комітету в закордонних справах, депутат від Партії регіонів Леонід Кожара. І тепер Україна не має аргументів у переговорах із Євросоюзом, стверджує пан Кожара. «Україна однозначно програла від цього кроку. Сьогодні у нас абсолютно відсутні аргументи в переговорах з Євросоюзом щодо безвізового режиму, оскільки ми вже його запровадили. А також ми не можемо повернутися до візового режиму для громадян Євросоюзу, оскільки це буде сприйнято однозначно, як недружній крок».
Натомість перший заступник секретаря РНБО, екс-міністр закордонних справ України Володимиром Огризко зазначає, що Україна виграла від запровадження спрощеного візового режиму з ЄС. І виграла не лише держава в цілому, а й кожен українець, котрий бажає виїхати за кордон. «Поменшала кількість документів, які потрібно здавати. Зараз після одного відвідування країни Шенгенської зони проблем не виникає, і наступна віза видається як довгострокова. Ми зараз поставили питання і про те, щоб скасувати плату за візи».
У Шенгенській зоні, яка об’єднує 28 держав Європи, видають візи двох видів: національні (на довгий термін перебування), а також короткострокові шенгенські – до дев’яноста днів. Видачу шенгенських віз роблять за спільними нормами, а національних – відповідно до законів кожної окремої країни. І ці документи чинні тільки на території цієї держави.
Чи пробували Ви отримати шенгенську візу протягом цього року? Які складнощі? | |
Інна, стюардеса: Я літаю бортпровідницею і мене оформлює організація. Складно оформити візу дівчині до 25-30 років, тим паче, якщо вона не заміжня. Можуть відкрити візу без особливих труднощів туристичні агенції. | |
Олесь, журналіст: Дуже тяжко. Існує великий фільтраційний бар’єр. Людині треба заповнити низку анкет, доводити, що вона не залишиться там на постійне місце проживання, доводити наявність певної суми грошей. | |
Валентина, інженер-технолог: Взагалі складно. І матеріально досить довго і по часу. Легко отримати лише туристичну візу. | |
Євген, студент: Навряд чи легко виїхати за кордон рядовому українцю. Мати на рахунку певну кількість грошей. Повинні бути там знайомі, які зможуть вислати запрошення. | |
Ольга, швачка: Молодій дівчині можуть не дати дозвіл на виїзд за кордон, якщо у неї немає тут роботи та прописки. |