Гомінке портове місто уздовж Лігурійського узбережжя розтяглося майже на 40 кілометрів. Із півночі арку Генуезької затоки щільно затуляють Апеннінські гори. «Сама природа подарувала Генуї прекрасну й безпечну гавань для стоянки кораблів», – писав у XIX столітті німецький поет Генріх Ґейне.
Кажуть, колись самого міста ще не існувало, а порт уже був. Маяк «Лантерна» – його давній символ, що майже дев’ять віків сигналізує мореплавцям наближення міста. Це найвищий маяк у Середземномор’ї, заввишки 77 метрів. Попри сучасні електронні системи навігаційного контролю у генуезькому порту – найбільшому в Італії – існує досі романтична професія сторожа маяка.
Історичний генуезький маяк оберігає синьйор Анджело Де Каро. «Для мене цей маяк, ніби член моєї родини, я його відчуваю своїм, – каже сторож. – Він завжди має бути у робочому стані. Часом він вередує, я повинен його лагодити, змазувати. Я постійно його контролюю, адже цей маяк не лише морський, а й авіаційно-морський, бо слугує також для авіаційних функцій. На верхівку маяка ведуть 365 сходинок».
Не тільки море
Та у Генуї є популярніша морська приманка. Там щороку бувають понад півтора мільйона малих і великих відвідувачів. Маю на увазі найбільший у Європі генуезький акваріум, де живуть і множаться понад 5 тисяч видів риб, рептилій та різних морських істот. Поблизу акваріума розташований перший музей моря, що з’явився на берегах Середземного моря.
Становлення Генуї як потужної морської республіки почалося з XII століття. Але ще раніше місто славилося розвиненим суднобудуванням. Щороку в Генуї проходить Міжнародний морський салон. Це відома у Європі виставка елітних яхт, у будівництві і дизайні яких Італія утримує лідерську позицію.
Романтика Генуї не обмежується морем. Це місто з населенням понад 600 тисяч жителів розкинулося на мальовничих пагорбах. Тут багато сходів, підземних переходів і тунелів. Мандруючи красивими площами і зеленими парками, відкриваєш чари іншої, земної Генуї. А з висоти фунікулера вона постає ще більш привабливою.
Місто багате на розкішні пам’ятки архітектури. На площі Банкі є цікавий палац Лоджія деї Мерканті. У XIX столітті там відкрили першу в Італії товарну біржу. А собор Святого Лоренцо відомий тим, що у ньому зберігаються мощі двоюрідного брата Ісуса Христа. Войовничі предки генуезців привезли рештки тіла після одного з Хрестових походів.
Українці в Генуї
Українському серцю дорога церква Святого Стефана недалеко від головної площі Феррарі. Це місце зустрічі трудових мігрантів із України, а їх у Генуї , лише за даними міської комуни, понад тисяча осіб. Голова громади Олег Сагайдак розповів: «Під церквою є приміщення, наша українська світлиця. Туди щонеділі приходять 150-200 наших людей. Зараз ми працюємо над тим, щоб одну кімнату обладнати технічно, де б заробітчани могли спілкуватися зі своїми родичами в Україні через систему Skype. Головне, що будемо бачити рідних через веб-камери: внуки, сльози – це словами не передати».
До речі, у церкві Святого Стефана хрестили Христофора Колубма (Коломбо), знаменитого мореплавця, уродженця Генуї. Це місто подарувало світові також геніального скрипаля і композитора Нікколо Паганіні.
(Рим – Прага – Київ)
Кажуть, колись самого міста ще не існувало, а порт уже був. Маяк «Лантерна» – його давній символ, що майже дев’ять віків сигналізує мореплавцям наближення міста. Це найвищий маяк у Середземномор’ї, заввишки 77 метрів. Попри сучасні електронні системи навігаційного контролю у генуезькому порту – найбільшому в Італії – існує досі романтична професія сторожа маяка.
Історичний генуезький маяк оберігає синьйор Анджело Де Каро. «Для мене цей маяк, ніби член моєї родини, я його відчуваю своїм, – каже сторож. – Він завжди має бути у робочому стані. Часом він вередує, я повинен його лагодити, змазувати. Я постійно його контролюю, адже цей маяк не лише морський, а й авіаційно-морський, бо слугує також для авіаційних функцій. На верхівку маяка ведуть 365 сходинок».
Не тільки море
Та у Генуї є популярніша морська приманка. Там щороку бувають понад півтора мільйона малих і великих відвідувачів. Маю на увазі найбільший у Європі генуезький акваріум, де живуть і множаться понад 5 тисяч видів риб, рептилій та різних морських істот. Поблизу акваріума розташований перший музей моря, що з’явився на берегах Середземного моря.
Становлення Генуї як потужної морської республіки почалося з XII століття. Але ще раніше місто славилося розвиненим суднобудуванням. Щороку в Генуї проходить Міжнародний морський салон. Це відома у Європі виставка елітних яхт, у будівництві і дизайні яких Італія утримує лідерську позицію.
Романтика Генуї не обмежується морем. Це місто з населенням понад 600 тисяч жителів розкинулося на мальовничих пагорбах. Тут багато сходів, підземних переходів і тунелів. Мандруючи красивими площами і зеленими парками, відкриваєш чари іншої, земної Генуї. А з висоти фунікулера вона постає ще більш привабливою.
Місто багате на розкішні пам’ятки архітектури. На площі Банкі є цікавий палац Лоджія деї Мерканті. У XIX столітті там відкрили першу в Італії товарну біржу. А собор Святого Лоренцо відомий тим, що у ньому зберігаються мощі двоюрідного брата Ісуса Христа. Войовничі предки генуезців привезли рештки тіла після одного з Хрестових походів.
Українці в Генуї
Українському серцю дорога церква Святого Стефана недалеко від головної площі Феррарі. Це місце зустрічі трудових мігрантів із України, а їх у Генуї , лише за даними міської комуни, понад тисяча осіб. Голова громади Олег Сагайдак розповів: «Під церквою є приміщення, наша українська світлиця. Туди щонеділі приходять 150-200 наших людей. Зараз ми працюємо над тим, щоб одну кімнату обладнати технічно, де б заробітчани могли спілкуватися зі своїми родичами в Україні через систему Skype. Головне, що будемо бачити рідних через веб-камери: внуки, сльози – це словами не передати».
До речі, у церкві Святого Стефана хрестили Христофора Колубма (Коломбо), знаменитого мореплавця, уродженця Генуї. Це місто подарувало світові також геніального скрипаля і композитора Нікколо Паганіні.
(Рим – Прага – Київ)