Американський часопис New York Times аналізує можливий сценарій розподілу Європи, коли запрацює російсько-німецький газопровід «Північний потік». Проект несе очевидну енергетичну вигоду для Західної Європи, зазначає коментатор, однак лідери країн Центральної та Східної Європи побоюються, що це призведе до нової ери вже газового панування Росії над державами колишнього радянського блоку.
Через «Північний потік» Росія зможе перекривати газ східним сусідам і водночас забезпечувати безперебійні поставки до багатших країн Західної Європи. За інформацією автора статті, до російсько-німецького проекту вирішила долучитися ще й Франція. Конкуренція двох західноєвропейських краї свідчить про боротьбу між Францією та Німеччиною за лідерство в Європі, продовжує оглядач американського видання. У змаганні за природні ресурси зауваження Євросоюзу чи побоювання Східної Європи бачаться другорядними. Один із експертів називає це вільним ринковим капіталізмом, який хитро використовує посткомуністична Росія.
«Спочатку газу не вистачало, тепер його занадто багато. Можна продавати Києву» – це заголовок в італійському економічному часописі Il Sole 24 Ore. Йдеться про те, що в газосховищах країни приблизно 10 мільярдів кубометрів палива і невідомо, куди його дівати. За час економічної кризи енергетичні потреби Італії зменшилися і відповідно споживання газу, але не зменшилося його постачання. За невикористаний газ також треба платити. Тому з’явилася ідея продавати паливо до країн Центральної чи Східної Європи. Автор статті робить припущення, що покупці знайшлися б в Україні, яка хронічно потерпає від нестачі блакитного палива.
Німецька газета Berliner Zeitung звертає увагу на відносини між Росією, Китаєм і США. Вирушаючи до Пекіна, російський прем’єр Володимир Путін намагається створити враження, що Росія і Китай можуть сформувати противагу США, зазначає журналіст. Але, на його думку, Китай не зацікавлений у надто тісних відносинах із Москвою. В економічному контексті Китай розглядає Росію як постачальника сировини, політично Китай тримається міцно. Колишні радянські республіки Середньої Азії дивляться на Схід, нові країни на півдні радянської імперії орієнтуються на Європу. Така тенденція, підсумовує німецький оглядач, вигідна і Пекіну, й Вашингтону.
Як боротися із невихованими туристами, а саме галасливими італійцями і п’яними британцями? Мешканці історичного центру іспанської Барселони створили «Антитуристичну бригаду» і спеціальний блог в інтернеті, повідомляє італійська газета La Repubblica. Барселонці просять іноземців не спати на вулицях, не смітити, не напиватися і не співати під вікнами жахливим голосом «Макарену». Проблема виникла через надмірну пропозицію дешевих турів low cost, йдеться у статті. Італійці й британці платять за рейс до столиці Каталонії 30 євро. Не йдуть у готелі, сплять просто неба і роблять, що їм заманеться, нарікають мешканці Барселони. Започаткувавши кампанію проти туристів, вони не забороняють їхній доступ до міста, пояснює журналістка, але щонайменше вимагають цивілізованої поведінки. Наразі, щоб почуватися спокійніше у рідному кварталі, жителі виходять на вулицю у майках із написом: «Я не турист! Дай мені спокій!»
(Рим – Прага – Київ)
Через «Північний потік» Росія зможе перекривати газ східним сусідам і водночас забезпечувати безперебійні поставки до багатших країн Західної Європи. За інформацією автора статті, до російсько-німецького проекту вирішила долучитися ще й Франція. Конкуренція двох західноєвропейських краї свідчить про боротьбу між Францією та Німеччиною за лідерство в Європі, продовжує оглядач американського видання. У змаганні за природні ресурси зауваження Євросоюзу чи побоювання Східної Європи бачаться другорядними. Один із експертів називає це вільним ринковим капіталізмом, який хитро використовує посткомуністична Росія.
«Спочатку газу не вистачало, тепер його занадто багато. Можна продавати Києву» – це заголовок в італійському економічному часописі Il Sole 24 Ore. Йдеться про те, що в газосховищах країни приблизно 10 мільярдів кубометрів палива і невідомо, куди його дівати. За час економічної кризи енергетичні потреби Італії зменшилися і відповідно споживання газу, але не зменшилося його постачання. За невикористаний газ також треба платити. Тому з’явилася ідея продавати паливо до країн Центральної чи Східної Європи. Автор статті робить припущення, що покупці знайшлися б в Україні, яка хронічно потерпає від нестачі блакитного палива.
Німецька газета Berliner Zeitung звертає увагу на відносини між Росією, Китаєм і США. Вирушаючи до Пекіна, російський прем’єр Володимир Путін намагається створити враження, що Росія і Китай можуть сформувати противагу США, зазначає журналіст. Але, на його думку, Китай не зацікавлений у надто тісних відносинах із Москвою. В економічному контексті Китай розглядає Росію як постачальника сировини, політично Китай тримається міцно. Колишні радянські республіки Середньої Азії дивляться на Схід, нові країни на півдні радянської імперії орієнтуються на Європу. Така тенденція, підсумовує німецький оглядач, вигідна і Пекіну, й Вашингтону.
Як боротися із невихованими туристами, а саме галасливими італійцями і п’яними британцями? Мешканці історичного центру іспанської Барселони створили «Антитуристичну бригаду» і спеціальний блог в інтернеті, повідомляє італійська газета La Repubblica. Барселонці просять іноземців не спати на вулицях, не смітити, не напиватися і не співати під вікнами жахливим голосом «Макарену». Проблема виникла через надмірну пропозицію дешевих турів low cost, йдеться у статті. Італійці й британці платять за рейс до столиці Каталонії 30 євро. Не йдуть у готелі, сплять просто неба і роблять, що їм заманеться, нарікають мешканці Барселони. Започаткувавши кампанію проти туристів, вони не забороняють їхній доступ до міста, пояснює журналістка, але щонайменше вимагають цивілізованої поведінки. Наразі, щоб почуватися спокійніше у рідному кварталі, жителі виходять на вулицю у майках із написом: «Я не турист! Дай мені спокій!»
(Рим – Прага – Київ)
