Як відомо, нині у Кишиневі триває засідання Ради глав держав СНД. Водночас напередодні українське видання «Главред» оприлюднило архівні записи, які проливають світло на закулісні домовленості двадцятирічної давнини. Бесіди першого президента СРСР Михайла Горбачова з лідерами Європи та США безпосередньо стосувалися розвалу Радянського Союзу і утворення Союзу незалежних держав. І, зокрема, ролі у всьому цьому процесі України.
«Ми досі сподіваємося на те, що Україна залишиться з нами», – сказав Михайло Горбачов Джорджу Бушу у жовтні 1991 року. Сподіваннями радянського президента і побоюваннями світових лідерів пронизані усі оприлюднені бесіди періоду кінця 80-х – початку 90-х років.
Розпаду СРСР боявся весь світ
Напередодні британська газета «Таймс» надрукувала стенограму бесіди 1989 року між колишнім британським прем’єром Маргарет Тетчер та радянським лідером Михайлом Горбачовим. Під час розмови Тетчер просить Горбачова не погоджуватися на об’єднання Німеччини.
Після цього скандалу у Британії українське видання звернулося безпосередньо до автора публікації – британського історика російського походження Павла Строїлова. Саме він протягом кількох років копіював записи бесід з архівів Фонду Горбачова. На прохання українського видання, він надіслав до редакції стенограми розмов президента СРСР зі світовими лідерами, у яких обговорювалися події початку 90-х в Україні.
Тематика і характер оприлюднених записів свідчать про тривогу у європейських та американських колах щодо майбутнього Радянського Союзу. Наприклад, під час бесіди з Михайлом Горбачовим у липні 1991 року у Києві німецький канцлер Гельмут Коль наголошує, що у розмові з українським керівництвом наполягатиме на уникненні українською стороною таких дій, які б створювали на Заході враження близького розпаду СРСР.
Горбачов недооцінював події в Україні
Завідувач відділу Інституту історії України НАН Станіслав Кульчицький каже: після ознайомлення із записами бесід був вражений «примітивним» ставленням Михайла Горбачова до подій того періоду в Україні. «Судячи із записів, він вважав, що Україна – це лише 14 млн. росіян, що це не країна взагалі. Горбачов не знав про Центральну Раду, про історію української держави... І він недооцінював той національно-визвольний рух, який для нього, як і для його співрозмовників, був сепаратизмом», – додає історик.
Український дипломат Юрій Щербак переконує: Україна і досі часто потрапляє в епіцентр переговорів між світовими лідерами. За його словами, в Україні недооцінюють роль держави на світовій арені. «Подібні розмови ведуться і зараз. Можете не сумніватися, що в Обами була розмова з Путіним чи Медведєвим щодо України. Водночас ми самі часто недооцінюємо Україну, ми звикли до обпльовування, самоїдства. Ми зовсім не розуміємо значення такої величезної держави», – зазначає український дипломат Юрій Щербак.
Історик Павло Строїлов спростовує будь-які закиди на свою адресу щодо фальсифікації оприлюднених розмов. Він наголошує: правдивість їх була доведена у британському суді. До того ж, каже історик, досі ніяк не відреагував на оприлюднені матеріали Фонд Горбачова.
(Київ – Прага)
«Ми досі сподіваємося на те, що Україна залишиться з нами», – сказав Михайло Горбачов Джорджу Бушу у жовтні 1991 року. Сподіваннями радянського президента і побоюваннями світових лідерів пронизані усі оприлюднені бесіди періоду кінця 80-х – початку 90-х років.
Розпаду СРСР боявся весь світ
Напередодні британська газета «Таймс» надрукувала стенограму бесіди 1989 року між колишнім британським прем’єром Маргарет Тетчер та радянським лідером Михайлом Горбачовим. Під час розмови Тетчер просить Горбачова не погоджуватися на об’єднання Німеччини.
Після цього скандалу у Британії українське видання звернулося безпосередньо до автора публікації – британського історика російського походження Павла Строїлова. Саме він протягом кількох років копіював записи бесід з архівів Фонду Горбачова. На прохання українського видання, він надіслав до редакції стенограми розмов президента СРСР зі світовими лідерами, у яких обговорювалися події початку 90-х в Україні.
Тематика і характер оприлюднених записів свідчать про тривогу у європейських та американських колах щодо майбутнього Радянського Союзу. Наприклад, під час бесіди з Михайлом Горбачовим у липні 1991 року у Києві німецький канцлер Гельмут Коль наголошує, що у розмові з українським керівництвом наполягатиме на уникненні українською стороною таких дій, які б створювали на Заході враження близького розпаду СРСР.
Горбачов недооцінював події в Україні
Завідувач відділу Інституту історії України НАН Станіслав Кульчицький каже: після ознайомлення із записами бесід був вражений «примітивним» ставленням Михайла Горбачова до подій того періоду в Україні. «Судячи із записів, він вважав, що Україна – це лише 14 млн. росіян, що це не країна взагалі. Горбачов не знав про Центральну Раду, про історію української держави... І він недооцінював той національно-визвольний рух, який для нього, як і для його співрозмовників, був сепаратизмом», – додає історик.
Український дипломат Юрій Щербак переконує: Україна і досі часто потрапляє в епіцентр переговорів між світовими лідерами. За його словами, в Україні недооцінюють роль держави на світовій арені. «Подібні розмови ведуться і зараз. Можете не сумніватися, що в Обами була розмова з Путіним чи Медведєвим щодо України. Водночас ми самі часто недооцінюємо Україну, ми звикли до обпльовування, самоїдства. Ми зовсім не розуміємо значення такої величезної держави», – зазначає український дипломат Юрій Щербак.
Історик Павло Строїлов спростовує будь-які закиди на свою адресу щодо фальсифікації оприлюднених розмов. Він наголошує: правдивість їх була доведена у британському суді. До того ж, каже історик, досі ніяк не відреагував на оприлюднені матеріали Фонд Горбачова.
(Київ – Прага)
