Члени згаданих організацій у минулому неодноразово були причетні до інцидентів у різних містах Сербії. Останній з них трапився 10 днів тому, коли в Белграді був важко поранений вболівальник французької футбольної команди. Побитий досі перебуває в лікарні в критичному стані.
Організацію «1389» названо на згадку року, коли відбулася важлива для сербів битва з турецьким військом. У битві турецька армія розгромила сербських феодалів. Докладних даних про цю подію немає, за винятком факту, що тоді загинули і сербський князь Лазар, і турецький султан Мурат. Внаслідок поразки Сербія упродовж наступних п’яти століть перебувала під владою Туреччини. Все інше оповите легендою й міфом. У сербській народній пам’яті битва символізує героїчний опір християн ісламським наїзникам.
Головний прокурор Сербії Слободан Радованович зазначає: «Встановлено, що вони порушують права, які гарантовані Конституцією та міжнародними конвенціями. Це основна причина. Крім цього, сталися інциденти на вулицях міста, в котрих було й брутальне фізичне насильство над іноземними громадянами. Так що, на мою думку, існують всі умови, щоб їх розпустити й оголосити такими, що перебувають поза законом».
Слово за Конституційним судом
Важко сказати, скільки членів мають згадані організації, оскільки в них немає чіткого обліку та членських квитків. Під їхніми гаслами виступають групи студентів та вболівальників столичних футбольних команд. Вони, як правило, беруть участь у демонстраціях консервативних сил та ультранаціоналістичної Сербької радикальної партії.
Голова Конституційного суду Сербії Боса Ненадич каже, що в Конституції чітко визначено, яка діяльність дозволена в країні та на підставі яких законодавчих норм можна заборонити їхню діяльність.
«Суд повинен все проаналізувати... Необхідно провести привселюдні слухання та заслухати обидві сторони: як державні органи, котрі вимагають заборони, так і організації, стосовно котрих розглядається справа. Конституційний суд винесе рішення тільки після цієї фази», – наголошує Боса Ненадич.
Екстремісти називають себе патріотами
Партії правлячої коаліції підтримують вимогу головного прокурора щодо заборони організацій «Лице» та «1389». Водночас деякі опозиційні партії заявляють, що ця заборона може викликати небажані наслідки, оскільки йдеться переважно про енергійних молодих людей, які упевнені, що вони є щирими патріотами та бійцями за національну справу.
Процедура в Конституційному суді триває, як правило, кілька місяців. Утім, минулого року до суду надійшла вимога заборонити діяльність у Сербії екстремістської організації під назвою «Національна лава». Її лідера засудили на рік ув’язнення, однак рішення щодо самої організації досі не винесене. Хоча Конституційний суд в країні формально незалежний, його ефективність іноді залежить від політичних чинників, а саме – від виконавчої влади.
(Белград – Прага – Київ)
Організацію «1389» названо на згадку року, коли відбулася важлива для сербів битва з турецьким військом. У битві турецька армія розгромила сербських феодалів. Докладних даних про цю подію немає, за винятком факту, що тоді загинули і сербський князь Лазар, і турецький султан Мурат. Внаслідок поразки Сербія упродовж наступних п’яти століть перебувала під владою Туреччини. Все інше оповите легендою й міфом. У сербській народній пам’яті битва символізує героїчний опір християн ісламським наїзникам.
Головний прокурор Сербії Слободан Радованович зазначає: «Встановлено, що вони порушують права, які гарантовані Конституцією та міжнародними конвенціями. Це основна причина. Крім цього, сталися інциденти на вулицях міста, в котрих було й брутальне фізичне насильство над іноземними громадянами. Так що, на мою думку, існують всі умови, щоб їх розпустити й оголосити такими, що перебувають поза законом».
Слово за Конституційним судом
Важко сказати, скільки членів мають згадані організації, оскільки в них немає чіткого обліку та членських квитків. Під їхніми гаслами виступають групи студентів та вболівальників столичних футбольних команд. Вони, як правило, беруть участь у демонстраціях консервативних сил та ультранаціоналістичної Сербької радикальної партії.
Голова Конституційного суду Сербії Боса Ненадич каже, що в Конституції чітко визначено, яка діяльність дозволена в країні та на підставі яких законодавчих норм можна заборонити їхню діяльність.
«Суд повинен все проаналізувати... Необхідно провести привселюдні слухання та заслухати обидві сторони: як державні органи, котрі вимагають заборони, так і організації, стосовно котрих розглядається справа. Конституційний суд винесе рішення тільки після цієї фази», – наголошує Боса Ненадич.
Екстремісти називають себе патріотами
Партії правлячої коаліції підтримують вимогу головного прокурора щодо заборони організацій «Лице» та «1389». Водночас деякі опозиційні партії заявляють, що ця заборона може викликати небажані наслідки, оскільки йдеться переважно про енергійних молодих людей, які упевнені, що вони є щирими патріотами та бійцями за національну справу.
Процедура в Конституційному суді триває, як правило, кілька місяців. Утім, минулого року до суду надійшла вимога заборонити діяльність у Сербії екстремістської організації під назвою «Національна лава». Її лідера засудили на рік ув’язнення, однак рішення щодо самої організації досі не винесене. Хоча Конституційний суд в країні формально незалежний, його ефективність іноді залежить від політичних чинників, а саме – від виконавчої влади.
(Белград – Прага – Київ)
