Представники цих рад, судячи з усього, невдоволені нинішнім рівнем комунікації з Белградом і бажають підняти її на вищий рівень. Хоча в згаданих округах мешкають і серби, декларацію підтримали лише етнічні албанці, котрі там становлять більшість населення. Це свідчить про глибокий поділ на півдні країни.
У декларації мовиться, що створення регіону сприятиме процесові реінтеграції албанського населення в політичну систему Сербії.
Представники албанців вимагають виведення з трьох округів підрозділів збройних сил, призупинення акцій спецполіції, звільнення групи заарештованих осіб та визнання дипломів, виданих університетом у Пріштині, головному місті Косова, котре минулого року проголосило незалежність.
«На мою думку, в процесі евроінтеграції необхідно брати до уваги всі особливості однієї меншини та ухвалити такі рішення, які забезпечать права національних меншин, в тому числі – їхні людські права», – каже мер Буяновца Шаіп Камбері.
Преса: це – сепаратизм
Деякі белградські газети стверджують, що в цьому випадку йдеться про сепаратизм.
Офіційної реакції досі не надходило. Точніше, реагував лише Ненад Дюрдєвич, співробітник Координаційного центру в справах півдня Сербії. Він – не політичний діяч, а чиновник.
«Незалежно від того, про котру етнічну громаду йдеться, тут запропонована стара, неактуальна концепція. Така концепція веде до поділів та потенційних конфліктів», – каже Дюрдєвич.
Складна ситуація вздовж косовського кордону
Неофіційно можна почути, що Белград не погодиться з демілітаризацією прикордонних округів та з вимогою щодо спецполіції, котра в регіоні розташована з метою боротьби проти організованої злочинності, зокрема торгівлі людьми й наркотиками.
Саме ці питання з представниками місцевих органів влади минулого тижня обговорював сербський міністр поліції Івица Дачич. Його співрозмовники тоді не висували жодних вимог.
Белградська влада, на думку оглядачів, не буде прямо відкидати вимог албанців, щоб не ускладнювати делікатну ситуацію на півдні країни. А в разі, якщо вони будуть наполягати, буде, ймовірно, необхідне посередництво міжнародного співтовариства.
(Белград – Прага – Київ)
У декларації мовиться, що створення регіону сприятиме процесові реінтеграції албанського населення в політичну систему Сербії.
Представники албанців вимагають виведення з трьох округів підрозділів збройних сил, призупинення акцій спецполіції, звільнення групи заарештованих осіб та визнання дипломів, виданих університетом у Пріштині, головному місті Косова, котре минулого року проголосило незалежність.
«На мою думку, в процесі евроінтеграції необхідно брати до уваги всі особливості однієї меншини та ухвалити такі рішення, які забезпечать права національних меншин, в тому числі – їхні людські права», – каже мер Буяновца Шаіп Камбері.
Преса: це – сепаратизм
Деякі белградські газети стверджують, що в цьому випадку йдеться про сепаратизм.
Офіційної реакції досі не надходило. Точніше, реагував лише Ненад Дюрдєвич, співробітник Координаційного центру в справах півдня Сербії. Він – не політичний діяч, а чиновник.
«Незалежно від того, про котру етнічну громаду йдеться, тут запропонована стара, неактуальна концепція. Така концепція веде до поділів та потенційних конфліктів», – каже Дюрдєвич.
Складна ситуація вздовж косовського кордону
Неофіційно можна почути, що Белград не погодиться з демілітаризацією прикордонних округів та з вимогою щодо спецполіції, котра в регіоні розташована з метою боротьби проти організованої злочинності, зокрема торгівлі людьми й наркотиками.
Саме ці питання з представниками місцевих органів влади минулого тижня обговорював сербський міністр поліції Івица Дачич. Його співрозмовники тоді не висували жодних вимог.
Белградська влада, на думку оглядачів, не буде прямо відкидати вимог албанців, щоб не ускладнювати делікатну ситуацію на півдні країни. А в разі, якщо вони будуть наполягати, буде, ймовірно, необхідне посередництво міжнародного співтовариства.
(Белград – Прага – Київ)
