Етнічні албанці невдоволені фактом, що їхньої самопроголошеної держави немає в списку тих, перед ким Брюссель відчиняє двері. Косовські урядовці заявляють, що розвиток демократії та процес євроінтеграції обумовлені, між іншим, вільним пересуванням людей. А серби, які живуть у Косові, обурені тим, що не можуть отримати документи від «своєї держави», тобто від Сербії. А косовських документів вони не хочуть.
Справа складна. Косово проголосило незалежність у лютому минулого року. Самопроголошену державу вже визнали понад 60 країн. А Сербія й далі вважає Косово частиною своєї території. Сербська поліція донедавна видавала паспорти та інші документи усім мешканцям Косова, незважаючи на національність. Однак Євросоюз поставив вимогу зупинити цю практику. По-перше, тому, що 22 із-поміж 27 країн-членів ЄС визнають Косово. По-друге, тому, що Белград немає ні влади над Косовом, ні архівів із метричними записами та іншими документами щодо косовців. Отож, кажуть у Брюсселі, сербські органи не спроможні перевірити дані щодо поодиноких косовців, починаючи від дати народження й закінчуючи тим, чи певна людина притягалася до кримінальної відповідальності.
Белград не в змозі впливати на рішення Брюсселя
Європейці, іншими словами, ставлять під сумнів достовірність документів громадян Косова, виданих сербськими органами. А косовські серби вимагають саме таких сербських документів.
Міністр внутрішніх справ Сербії Івіца Дачич пояснює, що Белград не спроможний допомогти косовським сербам. «Ми із жалем сприйняли повідомлення, що візовою лібералізацією не будуть охоплені громадяни Косова й Метохії, – каже він. – Коли йдеться про візову лібералізацію, тут Сербія нічого не підписує. Тут не йдеться про будь-яку угоду. Йдеться про одностороннє рішення Європейської комісії».
Лідери косовських сербів заявляють, що вони ніколи не визнають самопроголошену косовську державу і не будуть користуватися її документами. Часлав Бойович, голова об’єднання сербських біженців із Косова, зазначає: «Сподіваюся, що наша влада знайде рішення, щоб ми жили, працювали й подорожували, як і всі інші громадяни Сербії».
Та попри такі сподівання, Брюссель не збирається іти назустріч. Влада у Белграді запевняє косовських сербів, що вона зробить все для захисту їхніх інтересів. Однак ніхто не гарантує, що Міністерство внутрішніх справ продовжить видавати їм сербські документи. Адже це призвело б до погіршення відносин між Белградом і Брюсселем, а Європейська комісія могла б навіть скасувати своє рішення про запровадження безвізового режиму для всіх громадян Сербії або відкласти його реалізацію.
(Белград – Прага – Київ)
Справа складна. Косово проголосило незалежність у лютому минулого року. Самопроголошену державу вже визнали понад 60 країн. А Сербія й далі вважає Косово частиною своєї території. Сербська поліція донедавна видавала паспорти та інші документи усім мешканцям Косова, незважаючи на національність. Однак Євросоюз поставив вимогу зупинити цю практику. По-перше, тому, що 22 із-поміж 27 країн-членів ЄС визнають Косово. По-друге, тому, що Белград немає ні влади над Косовом, ні архівів із метричними записами та іншими документами щодо косовців. Отож, кажуть у Брюсселі, сербські органи не спроможні перевірити дані щодо поодиноких косовців, починаючи від дати народження й закінчуючи тим, чи певна людина притягалася до кримінальної відповідальності.
Белград не в змозі впливати на рішення Брюсселя
Європейці, іншими словами, ставлять під сумнів достовірність документів громадян Косова, виданих сербськими органами. А косовські серби вимагають саме таких сербських документів.
Міністр внутрішніх справ Сербії Івіца Дачич пояснює, що Белград не спроможний допомогти косовським сербам. «Ми із жалем сприйняли повідомлення, що візовою лібералізацією не будуть охоплені громадяни Косова й Метохії, – каже він. – Коли йдеться про візову лібералізацію, тут Сербія нічого не підписує. Тут не йдеться про будь-яку угоду. Йдеться про одностороннє рішення Європейської комісії».
Лідери косовських сербів заявляють, що вони ніколи не визнають самопроголошену косовську державу і не будуть користуватися її документами. Часлав Бойович, голова об’єднання сербських біженців із Косова, зазначає: «Сподіваюся, що наша влада знайде рішення, щоб ми жили, працювали й подорожували, як і всі інші громадяни Сербії».
Та попри такі сподівання, Брюссель не збирається іти назустріч. Влада у Белграді запевняє косовських сербів, що вона зробить все для захисту їхніх інтересів. Однак ніхто не гарантує, що Міністерство внутрішніх справ продовжить видавати їм сербські документи. Адже це призвело б до погіршення відносин між Белградом і Брюсселем, а Європейська комісія могла б навіть скасувати своє рішення про запровадження безвізового режиму для всіх громадян Сербії або відкласти його реалізацію.
(Белград – Прага – Київ)
