В Ірані знову неспокійно. Правоохоронці розганяють опозиціонерів, що протестують проти президента Махмуда Ахмадінеджада. За офіційними даними, чинний глава держави вдруге переміг на президентських виборах у червні цього року.
Протестувальники вигукують ім’я лідера іранської опозиції Мір-Хосейна Мусаві та вимагають звільнити сотні людей, заарештованих під час червневого придушення акцій опозиції, котрі прокотилася Іраном після оголошення результатів виборів.
Атмосфера у столиці Ірану напружена не тільки тому, що протестувальників оточили поліцейські. А ще й тому, що прихильники президента Ахмадінеджада – також на вулицях Тегерана. За повідомленнями очевидців, правоохоронцям не вдалось розділити ворогуючі сторони. Щонайменше десятьох осіб заарештували, двоє зазнали поранень.
Протести супроводжують антиізраїльські гасла
Протести в Тегерані та навколишніх містах відбуваються фактично з дозволу іранської влади. Адже сьогодні в Ірані відзначають започаткований ісламськими «революціонерами» «День Єрусалима» – день солідарності з палестинцями й усілякого засудження Ізраїлю та його союзників.
Мусульмани моляться за повернення палестинцям міста Єрусалима і загалом за всіх «скривджених сіоністами». А прихильники опозиції цього дня мають інші пріоритети. «Не за Смугу Гази, не за Ліван – я пожертвую себе за свій Іран», – вигукують протестувальники.
Під вуличні вигуки гасла «Смерть Ізраїлеві», Махмуд Ахмадінеджад виступив у Тегеранському університеті і вкотре вже знову назвав Голокост «міфом». «Передумови створення сіоністського режиму помилкові. Більше того, вони перекручені, – заявив він. – Це брехня, яка ґрунтується на недостовірних та міфічних твердженнях. Окупація палестинської землі не має нічого спільного з темою Голокосту. Протистояння Ізраїлеві – це національний обов’язок, так як обов’язок віри, релігії, ісламу».
Чимало лідерів іранської опозиції є колишніми представниками політичної верхівки. Саме тому тривалі суперечки між владою та опозицією щодо результатів виборів тільки поглиблюють внутрішню політичну кризу в цій ісламській країні, що триває останні 30 років.
Влітку цього року під час сутичок опозиціонерів із правоохоронцями після червневих президентських виборів, за даними опозиції, загинули щонайменше 72 протестувальники. Натомість поліція повідомила про смерть лише 32 учасників заворушень.
(Прага – Київ)
Протестувальники вигукують ім’я лідера іранської опозиції Мір-Хосейна Мусаві та вимагають звільнити сотні людей, заарештованих під час червневого придушення акцій опозиції, котрі прокотилася Іраном після оголошення результатів виборів.
Атмосфера у столиці Ірану напружена не тільки тому, що протестувальників оточили поліцейські. А ще й тому, що прихильники президента Ахмадінеджада – також на вулицях Тегерана. За повідомленнями очевидців, правоохоронцям не вдалось розділити ворогуючі сторони. Щонайменше десятьох осіб заарештували, двоє зазнали поранень.
Протести супроводжують антиізраїльські гасла
Протести в Тегерані та навколишніх містах відбуваються фактично з дозволу іранської влади. Адже сьогодні в Ірані відзначають започаткований ісламськими «революціонерами» «День Єрусалима» – день солідарності з палестинцями й усілякого засудження Ізраїлю та його союзників.
Мусульмани моляться за повернення палестинцям міста Єрусалима і загалом за всіх «скривджених сіоністами». А прихильники опозиції цього дня мають інші пріоритети. «Не за Смугу Гази, не за Ліван – я пожертвую себе за свій Іран», – вигукують протестувальники.
Під вуличні вигуки гасла «Смерть Ізраїлеві», Махмуд Ахмадінеджад виступив у Тегеранському університеті і вкотре вже знову назвав Голокост «міфом». «Передумови створення сіоністського режиму помилкові. Більше того, вони перекручені, – заявив він. – Це брехня, яка ґрунтується на недостовірних та міфічних твердженнях. Окупація палестинської землі не має нічого спільного з темою Голокосту. Протистояння Ізраїлеві – це національний обов’язок, так як обов’язок віри, релігії, ісламу».
Чимало лідерів іранської опозиції є колишніми представниками політичної верхівки. Саме тому тривалі суперечки між владою та опозицією щодо результатів виборів тільки поглиблюють внутрішню політичну кризу в цій ісламській країні, що триває останні 30 років.
Влітку цього року під час сутичок опозиціонерів із правоохоронцями після червневих президентських виборів, за даними опозиції, загинули щонайменше 72 протестувальники. Натомість поліція повідомила про смерть лише 32 учасників заворушень.
(Прага – Київ)
