За новим даними американських військових, нині більшу небезпеку для Заходу становлять іранські ракети короткого і середнього радіусу дії ніж міжконтинентальні ракети. Оголошуючи про перегляд оборонної політики, президент США Барак Обама заявив, що йдеться про зміцнення безпеки у Європі.
«Наша нова протиракетна архітектура оборони у Європі буде краще захищати американські сили і союзників США. Вона більш всеосяжна ніж попередня програма. Вона враховує потужності, які пройшли перевірку і є економними», – наголосив Барак Обама.
Президент Сполучених Штатів запевнив, що США і надалі будуть тісно співпрацювати з Польщею та Чехією.
Іран розробляє не балістичні ракети, а ракети середньої далекосяжності, тому США змінили свої плани щодо ПРО в Європі. На фото: іранська ракета середньої далекосяжності «Седжіл-2», травень 2009 рокуА шеф Пентагону Роберт Ґейтс розповів, що американці хотіли би розмістити у Європі, орієнтовно в 2015 році, ракети наземного базування типу SM-3. Ці ракети мають оборонну мету. За словами Ґейтса, консультації з чехами і поляками з цього приводу вже почалися.
«Ті, хто кажуть, що ми відмовилися від антиракетної оборони у Європі або погано поінформовані, або хибно подають те, що ми робимо», – наголосив Ґейтс.
Першою повідомила про можливу зміну політики Білого Дому газета The Wall Street Journal, яка таки назвала її відмовою від антиракетного щита. Перед офіційними роз’ясненнями американської адміністрації вдень у четвер цю інформацію підтвердив прем’єр Чехії Ян Фішер.
«Сьогодні, десь після півночі до мене зателефонував президент США Барак Обама, щоб повідомити, що його уряд відмовляється від намірів збудувати антиракетний радар на території Чеської Республіки», – повідомив голова чеського уряду.
У Москві бачать, що Обама починає розуміти росіян
Проти намірів американців розгорнути антиракетний щит у Європі рішуче виступає Москва, яка вважає, що така програма спрямована проти Росії. Ще до того, як Вашингтон підтвердив зміну планів, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва буде розглядати таке рішення не як поступку, а як відмову від хибної політики. При цьому офіційна Москва наполягає, що жодної угоди з американцями у справі протиракетної оборони не було.
Коментуючи перші повідомлення преси, голова закордонного комітету Державної думи Росії Костянтин Косачов привітав рішення Вашингтона. «Нас починає розуміти адміністрація Обами, – зазначив він. – Це ще не фінал, це ще не повна гармонія і повна згода, але точно, що це діалог, сприйняття Росії та її аргументів не менш серйозно, ніж міркувань власної національної безпеки».
Натомість колишній чеський прем’єр Мірек Тополанек, який раніше агітував співвітчизників за розміщення американського радару, висловив побоювання, що зміна американської політики поставить під удар незалежність Чехії. «Я думаю, що це погана новина, передовсім тому, що після того, як 20 років ми рухалися до євроатлантичних структур і брали там активну участь, цей процес уповільнюється», – заявив Тополанек ще до пояснень американських урядовців.
Тарасюк очікує від Обами заяв на підтримку України в НАТО
На противагу Росії, Україна офіційно заявляла, що не відчуває загрози від розташування американської системи протиракетної оборони у Європі. Київ навіть пропонував бути посередником у конфлікті між Вашингтоном і Москвою. Коментуючи зміну американських оборонних планів, колишній міністр закордонних справ України, а нині голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк сказав Радіо Свобода, що «Сполучені Штати грають у велику гру з Росією і ціною цієї гри є, зокрема, ПРО у Чехії й Польщі». Тарасюк виловив сподівання, що таке «перезавантаження» відносин не буде відбуватися коштом центральних європейців, включно з українцями.
«Якщо такі зміни варті геополітичним змінам на краще, то можливо, це є та ціна, яку треба платити. Мені це не відомо. У будь-якому разі, я вважаю, що дії США без достатніх пояснень чеському уряду і польському уряду, без достатніх пояснень партнерам по НАТО можуть видатися здачею позицій нової адміністрації перед російською владою», – заявив Борис Тарасюк.
Для того, щоб запевнитися у тому, що зміна американських планів у Європі не нашкодить Україні, Борис Тарасюк очікує від США однозначної підтримки подальшого розширення НАТО на схід. «Якщо це буде супроводжуватися такими заявами, то я не бачу ніяких негативних проблем для України», – заявив колишній голова українського зовнішньополітичного відомства.
(Прага – Київ)
«Наша нова протиракетна архітектура оборони у Європі буде краще захищати американські сили і союзників США. Вона більш всеосяжна ніж попередня програма. Вона враховує потужності, які пройшли перевірку і є економними», – наголосив Барак Обама.
Президент Сполучених Штатів запевнив, що США і надалі будуть тісно співпрацювати з Польщею та Чехією.
«Ті, хто кажуть, що ми відмовилися від антиракетної оборони у Європі або погано поінформовані, або хибно подають те, що ми робимо», – наголосив Ґейтс.
Першою повідомила про можливу зміну політики Білого Дому газета The Wall Street Journal, яка таки назвала її відмовою від антиракетного щита. Перед офіційними роз’ясненнями американської адміністрації вдень у четвер цю інформацію підтвердив прем’єр Чехії Ян Фішер.
«Сьогодні, десь після півночі до мене зателефонував президент США Барак Обама, щоб повідомити, що його уряд відмовляється від намірів збудувати антиракетний радар на території Чеської Республіки», – повідомив голова чеського уряду.
У Москві бачать, що Обама починає розуміти росіян
Проти намірів американців розгорнути антиракетний щит у Європі рішуче виступає Москва, яка вважає, що така програма спрямована проти Росії. Ще до того, як Вашингтон підтвердив зміну планів, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва буде розглядати таке рішення не як поступку, а як відмову від хибної політики. При цьому офіційна Москва наполягає, що жодної угоди з американцями у справі протиракетної оборони не було.
Коментуючи перші повідомлення преси, голова закордонного комітету Державної думи Росії Костянтин Косачов привітав рішення Вашингтона. «Нас починає розуміти адміністрація Обами, – зазначив він. – Це ще не фінал, це ще не повна гармонія і повна згода, але точно, що це діалог, сприйняття Росії та її аргументів не менш серйозно, ніж міркувань власної національної безпеки».
Натомість колишній чеський прем’єр Мірек Тополанек, який раніше агітував співвітчизників за розміщення американського радару, висловив побоювання, що зміна американської політики поставить під удар незалежність Чехії. «Я думаю, що це погана новина, передовсім тому, що після того, як 20 років ми рухалися до євроатлантичних структур і брали там активну участь, цей процес уповільнюється», – заявив Тополанек ще до пояснень американських урядовців.
Тарасюк очікує від Обами заяв на підтримку України в НАТО
На противагу Росії, Україна офіційно заявляла, що не відчуває загрози від розташування американської системи протиракетної оборони у Європі. Київ навіть пропонував бути посередником у конфлікті між Вашингтоном і Москвою. Коментуючи зміну американських оборонних планів, колишній міністр закордонних справ України, а нині голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк сказав Радіо Свобода, що «Сполучені Штати грають у велику гру з Росією і ціною цієї гри є, зокрема, ПРО у Чехії й Польщі». Тарасюк виловив сподівання, що таке «перезавантаження» відносин не буде відбуватися коштом центральних європейців, включно з українцями.
«Якщо такі зміни варті геополітичним змінам на краще, то можливо, це є та ціна, яку треба платити. Мені це не відомо. У будь-якому разі, я вважаю, що дії США без достатніх пояснень чеському уряду і польському уряду, без достатніх пояснень партнерам по НАТО можуть видатися здачею позицій нової адміністрації перед російською владою», – заявив Борис Тарасюк.
Для того, щоб запевнитися у тому, що зміна американських планів у Європі не нашкодить Україні, Борис Тарасюк очікує від США однозначної підтримки подальшого розширення НАТО на схід. «Якщо це буде супроводжуватися такими заявами, то я не бачу ніяких негативних проблем для України», – заявив колишній голова українського зовнішньополітичного відомства.
(Прага – Київ)
