Вчорашня демонстрація спершу розпочалася тихо, без скандування і криків. Люди зібралися, щоб відзначити 10-річчя студентських протестів 1999 року, котрі іранська влада брутально придушила. Але згодом цей марш пам’яті перетворився на черговий протест проти результату нещодавніх президентських виборів, який опозиція вважає сфальсифікованим. Люди почали сигналити, свистіти, плескати – мовляв, ми тут і будемо далі протестувати.
Придушення попередніх демонстрацій лише додало відваги іншим, зазначила у розмові з Радіо Свобода одна з учасниць протесту. «Нам не потрібен їхній дозвіл, – каже жінка. – Вони управляють, як хочуть, а ми живемо і воюємо. Мого племінника заарештували через два дні після виборів лише за те, що він мав заяву опозиційного кандидата Мусаві. Мусаві що, з Місяця? Його ж затвердила Рада охоронців Конституції Ірану. Молодий студент перебуває в тюрмі майже місяць. Я ж мати, я це все страшно переживаю. Вони всі мої діти».
Новим Верховним лідером буде син старого?
Моджтаба Хаменеї (в центрі). Архівне фото
Уперше на цій демонстрації люди скандували гасла проти Моджтаби Хаменеї, сина Верховного лідера Ірану. Подейкують, що він відіграв ключову роль в перемозі, за офіційними даними, Махмуда Ахмадінеджада та в придушенні післявиборчих демонстрацій. Лунають чутки, що Моджтабу готують на місце його батька.
«Помри, Моджтабо, щоб ти не став Верховним лідером!», – скандували демонстранти.
Верховний лідер – це найавторитетніша особа в Ірані. Його обирає Асамблея експертів, до якої входять найвпливовіші ісламські діячі країни. Верховний лідер має бути людиною з глибоким релігійним знанням та досвідом. Моджтаба Хаменеї не має ані такого знання, ані досвіду.
Але Іран – це країна чудес, зазначає іранський журналіст Хоссейн Бастані, зазначаючи, що в нормальних умовах ніхто б не подумав, що Хаменеї-молодший міг би претендувати на місце Верховного лідера. В Ірані гіркі жарти перетворюються на дійсність, каже він. «Після цих президентських виборів люди почали вірити, що в Ірані неможливе є абсолютно можливим, – каже Бастані. – Люди виступають проти спадкоємництва Моджтаби Хаменеї, бо бачать, що те, що минулого місяця звучало як жарт, може стати дійсністю».
«Аллах Акбар» та «Смерть диктаторові» – ці гасла тисячі іранців скандують вечорами з дахів своїх домівок. Кажуть, що ці скандування стають усе голоснішими.
(Прага – Київ)
Придушення попередніх демонстрацій лише додало відваги іншим, зазначила у розмові з Радіо Свобода одна з учасниць протесту. «Нам не потрібен їхній дозвіл, – каже жінка. – Вони управляють, як хочуть, а ми живемо і воюємо. Мого племінника заарештували через два дні після виборів лише за те, що він мав заяву опозиційного кандидата Мусаві. Мусаві що, з Місяця? Його ж затвердила Рада охоронців Конституції Ірану. Молодий студент перебуває в тюрмі майже місяць. Я ж мати, я це все страшно переживаю. Вони всі мої діти».
Новим Верховним лідером буде син старого?
Уперше на цій демонстрації люди скандували гасла проти Моджтаби Хаменеї, сина Верховного лідера Ірану. Подейкують, що він відіграв ключову роль в перемозі, за офіційними даними, Махмуда Ахмадінеджада та в придушенні післявиборчих демонстрацій. Лунають чутки, що Моджтабу готують на місце його батька.
«Помри, Моджтабо, щоб ти не став Верховним лідером!», – скандували демонстранти.
Верховний лідер – це найавторитетніша особа в Ірані. Його обирає Асамблея експертів, до якої входять найвпливовіші ісламські діячі країни. Верховний лідер має бути людиною з глибоким релігійним знанням та досвідом. Моджтаба Хаменеї не має ані такого знання, ані досвіду.
Але Іран – це країна чудес, зазначає іранський журналіст Хоссейн Бастані, зазначаючи, що в нормальних умовах ніхто б не подумав, що Хаменеї-молодший міг би претендувати на місце Верховного лідера. В Ірані гіркі жарти перетворюються на дійсність, каже він. «Після цих президентських виборів люди почали вірити, що в Ірані неможливе є абсолютно можливим, – каже Бастані. – Люди виступають проти спадкоємництва Моджтаби Хаменеї, бо бачать, що те, що минулого місяця звучало як жарт, може стати дійсністю».
«Аллах Акбар» та «Смерть диктаторові» – ці гасла тисячі іранців скандують вечорами з дахів своїх домівок. Кажуть, що ці скандування стають усе голоснішими.
(Прага – Київ)
