Близько 20 відсотків коштів втрачає держава через непрозору систему державних закупівель, каже голова Рахункової палати Валентин Симоненко.
За його словами, після скасування закону про систему держзакупівель у березні 2008 року діяльність у цій сфері стала регулюватися рішеннями Кабінету Міністрів, у тому числі протокольними дорученнями, в яких, всупереч вимогам Конституції, надається можливість замовникам здійснювати закупівлі в одного учасника – без проведення конкурсу. Як наголосив голова Рахункової палати, керування системою держзакупівель у ручному режимі створює ґрунт для корупції.
Попередній закон про державні закупівлі депутати скасували через те, що він створював передумови для корупційних схем. Натомість Валентин Симоненко стверджує, що теперішній стан справ у сфері нічим не кращий. Хіба що гроші осідають в інших кишенях, та на інших рахунках. «На цей гігантський потік бюджетних коштів прийшли одні люди, пішли з нього інші... Та до 20 відсотків від суми укладених угод – це елементарні «відкати», – зазначає голова Рахункової палати.
Законопроект заблоковано у парламенті
Депутати з проурядових фракцій до певної міри погоджуються з даними про незадовільний стан справ у сфері держзакупівель. Проте уряд подав відповідний законопроект, але через постійне блокування парламенту він досі не ухвалений.
«Уряд вніс декілька нових законопроектів, із урахуванням світового досвіду того, яким чином це робиться, але нажаль до розгляду це так і не дійшло, – каже депутат від БЮТу Сергій Соболєв. – Та оскільки державні закупівлі не можна було зупинити, деякі питання ключові були врегульовані постановами Кабінету Міністрів. Та дію цих постанов було зупинено Президентом і направлено в Конституційний Суд. І тому зараз фактично є прогалина, коли урядові постанови не діють, а закон не ухвалений».
Інший депутат-бютівець Сергій Терьохін каже, що зволікати з ухваленням відповідного закону почали ще за спікерства Арсенія Яценюка. «Тодішній голова Верховної Ради пан Яценюк сказав, що нічого не треба приймати. Давайте ми скасуємо закон і віддамо повноваження по управлінню державними закупівлями уряду», – зауважив Терьохін.
Між тим, підприємці кажуть, що після скасування закону, процедура державних закупівель стала для них простішою і дешевшою. Щоправда, зараз постала інша проблема – затримка з оплатою та нестабільність курсу гривні. Адже буває, що гроші за наданий товар підприємець отримує через три місяці.
(Київ – Прага)
За його словами, після скасування закону про систему держзакупівель у березні 2008 року діяльність у цій сфері стала регулюватися рішеннями Кабінету Міністрів, у тому числі протокольними дорученнями, в яких, всупереч вимогам Конституції, надається можливість замовникам здійснювати закупівлі в одного учасника – без проведення конкурсу. Як наголосив голова Рахункової палати, керування системою держзакупівель у ручному режимі створює ґрунт для корупції.
Попередній закон про державні закупівлі депутати скасували через те, що він створював передумови для корупційних схем. Натомість Валентин Симоненко стверджує, що теперішній стан справ у сфері нічим не кращий. Хіба що гроші осідають в інших кишенях, та на інших рахунках. «На цей гігантський потік бюджетних коштів прийшли одні люди, пішли з нього інші... Та до 20 відсотків від суми укладених угод – це елементарні «відкати», – зазначає голова Рахункової палати.
Законопроект заблоковано у парламенті
Депутати з проурядових фракцій до певної міри погоджуються з даними про незадовільний стан справ у сфері держзакупівель. Проте уряд подав відповідний законопроект, але через постійне блокування парламенту він досі не ухвалений.
«Уряд вніс декілька нових законопроектів, із урахуванням світового досвіду того, яким чином це робиться, але нажаль до розгляду це так і не дійшло, – каже депутат від БЮТу Сергій Соболєв. – Та оскільки державні закупівлі не можна було зупинити, деякі питання ключові були врегульовані постановами Кабінету Міністрів. Та дію цих постанов було зупинено Президентом і направлено в Конституційний Суд. І тому зараз фактично є прогалина, коли урядові постанови не діють, а закон не ухвалений».
Інший депутат-бютівець Сергій Терьохін каже, що зволікати з ухваленням відповідного закону почали ще за спікерства Арсенія Яценюка. «Тодішній голова Верховної Ради пан Яценюк сказав, що нічого не треба приймати. Давайте ми скасуємо закон і віддамо повноваження по управлінню державними закупівлями уряду», – зауважив Терьохін.
Між тим, підприємці кажуть, що після скасування закону, процедура державних закупівель стала для них простішою і дешевшою. Щоправда, зараз постала інша проблема – затримка з оплатою та нестабільність курсу гривні. Адже буває, що гроші за наданий товар підприємець отримує через три місяці.
(Київ – Прага)
