«Гривня: все нижче і нижче». Чому знецінюється національна валюта України?

Прогнози чи провокації?

Економіст Олександр Жолудь не поспішає давати оптимістичних прогнозів щодо зміцнення національної валюти. За його словами, падіння гривні триватиме до кінця року. Однак, якщо Нацбанк найближчим часом втрутиться у ситуацію, то це дозволить стабілізувати курс. «Ми маємо певні об’єктивні причини послаблення гривні, які пов’язані з такими чинниками, як дефіцит зовнішньо-торгівельного балансу, необхідність виплат по зовнішніх запозиченнях, особливо у вересні, певні нервозні дії іноземних інвесторів щодо можливого неотримання Україною четвертого траншу кредиту МВФ», – пояснює економіст. Однак, за його словами, на цьому об’єктивному фоні, можливо, є ті, хто можуть використовувати таку ситуацію, щоб продати валюту за високим курсом.

Наскільки обґрунтовані прогнози песимістів (як серед пересічних людей, так і серед експертів), що нібито гривня може подолати не тільки позначку в 9, а і 10, 12 гривень?

Директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик такі пророкування у коментарі Радіо Свобода не підтвердив. Однак прогнозувати, що буде з гривнею далі, він не став.

«Я ніколи не даю прогнози, бо той, хто дає прогнози, є або непрофесіоналом, або провокатором. Для того, щоб давати прогнози, треба точно знати ситуацію, яка буде на світовому та на українському ринку, який буде попит, яка буде ціна, який буде врожай, як його зберемо, як його продамо, як швидко проведемо всі структурні реформи, як започаткуємо інноваційні програми, як забезпечимо притік іноземних інвестицій», – зазначає співробітник НБУ.

«Люди бояться»

Кореспондентка Радіо Свобода побувала біля кількох обмінних пунктів у Києві та побачила ситуацію на власні очі.

«Щоденний ріст курсу долара не призвів до ажіотажу. Американська валюта в Києві продається вільно. Навіть в центральній обмінці, де зазвичай стоять черги, – майже порожньо. Хоча пару днів тому долар купували активно», – говорить Людмила, касир обміну валют і продовужє: «Купували долари, а зараз вже менше. Сьогодні мало людей, може вже нема за що ті долари купувати. Взагалі люди бояться, що гривня обвалиться, тому скуповують долар».

Валентин, якого я зустріла біля обміну, збирається і сьогодні купити долари. Хлопець також здивований малою кількістю людей та відсутністю черг: «Купили, мабуть, все, що могли. А тепер немає вже за що купувати. Люди думають, що, можливо, щось поміняється на краще».

Валентин упевнений, що в гривні зберігати заощадження не можна: «Якщо якась гривня є, то люди йдуть її міняти. І правильно роблять, вони ж розуміють, що долар буде рости ще і ще...».

Нацбанк запевняє, що приводу для паніки немає. Але, йдучи повз банк чи обмін валют, стримати здивування від щоденних нових змін курсу вдається не всім».

Комплекс причин

Послаблення гривні – наслідок багатьох причин. Зокрема, далося взнаки те, що люди схиляються до зберігання своїх заощаджень в іноземній валюті. Хоча перебільшувати вплив ажіотажу на курс не варто, переконує Сергій Круглик. «Обмінний курс – це мільйон факторів: і політичний, і економічний, і психологічний. А про ажіотаж більше пишуть, ніж він є насправді. Бо люди, які дійсно потребують валюти для погашення кредитних валютних зобов’язань, вони не бігають в кіоски, вони знають, що вони будуть забезпечені валютою. А ті, хто думають, що вони, законсервуючи, накопичать, щоб заробити на різниці, можуть через деякий час і програти на цьому».

Народний депутат від Партії регіонів Ірина Акімова вважає, що у дестабілізації гривні винен уряд. Його політика, мовляв, відлякує інвесторів, суми інвестицій у порівнянні з минулим роком скоротилися на дві третини. А зменшення фінансових потоків послаблює національну валюту, говорить Ірина. «Жодними заходами, пов’язаними з інтервенціями на валютному ринку, знизити хвилю девальваційних очікувань не можна. Уряд має виступити з ясною, чіткою програмою щодо того, як він буде продовжувати, точніше реалізовувати, рекапіталізацію банків, як не допустить другої хвилі банківської кризи. В другій частині програми має буде зазначено, що відбувається з державним боргом і з бюджетним дефіцитом».

Натомість в уряді відкидають твердження, що в дестабілізації гривні винен Кабмін. Як заявив виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор Уманський, об'єктивних причин для такої ситуації на валютному ринку немає. На думку урядовця, дестабілізацію спричинили три чинники: очікування погіршення економічного становища в Україні, паніка та спекуляції.

Зі свого боку, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона, доктор Оксфордського університету Андерс Оcлунд вважає, що будь-якою ціною обмінний курс втримувати не варто; стабілізувати ж його можна шляхом монетарної політики.