Те, що нині відбувається у різних країнах Євросоюзу, чимось схоже на рух автотранспорту на автомагістралі. Одні – Франція та Німеччина – вирвалися вперед на спільному шляху до економічного відновлення. Тим часом, інші, скажімо, Італія, чи Великобританія, випростовуються повільнішими темпами.
Найпотужніші європейські економіки Франції та Німеччини останнім часом піднесли європейській спільноті приємні сюрпризи. Саме так висловився єврокомісар з економічної та монетарної політики Хоакін Альмунья, додаючи, що ці результати мають вплинути і на інші країни Європи.
Брюссель рекомендує..
Проте, як зазначає Альмунья, аби процес не припинявся, нині як ніколи потрібна поглиблена координація роботи всіх економічних лідерів та установ Євросоюзу. Рішення, що ухвалюються у фінансовому секторі чи у бюджетній політиці повинні служити одній загальноєвропейській і навіть глобальній стратегії виходу з кризи. Тому Брюссель не перестає давати рекомендації країнам-членам ЄС.
«Ми даємо особливі рекомендації владам стосовно кожної окремої національної економіки, – зазначає комісар ЄС з економічної та монетарної політики. – Адже всі не повинні робити одне і те ж. Деякі країни у минулому досягли сталої моделі росту, інші були більш розбалансованими. Є держави, що потребують подальших структурних реформ ринків праці чи послуг. Тим часом, як інші ще до кризи чинили так, що нині це дало їм можливість бути краще підготовленими».
Проте, виглядає, що загалом на споживчому ринку європейських країн помічене чимале пожвавлення. Також ознакою повернення до втрачених позицій є зростання експорту, особливо, до азійських країн. Проте, за оцінками експертів, найтяжчі часи настають для європейського ринку праці.
Безробіття далі зростатиме
Основна причина цього – те, що компанії різних величин (від інтернаціональних – до невеликих приватних підприємств) нині, у боротьбі за виживання, намагаються заощаджувати на всьому. У першу чергу, жертвами реструктуризацій стають люди. Чи не щодня у різних куточках Європи точаться справжні баталії між профспілками та роботодавцями. Одні намагаються відстояти права робітників, інші – врятувати компанії такими непопулярними серед працівників методами, як масові скорочення.
Тому, найближче майбутнє більшість експертів пов’язують саме з поглибленням кризи, що відображатиметься на ринку праці.
«В економічній ситуації Європи помічаються деякі зміни, – коментує міністр фінансів Швеції, яка зараз очолює Раду Євросоюзу, Андерс Борґ. – Ми бачимо, так би мовити, позитивні зелені спалахи, ніби знаки весняного відродження. Але проблеми ще залишатимуться на дуже ослабленому ринку праці, бо там все ще панує «зимове заціпеніння».
Стратегії економічного відновлення не мінятимуть
Позитивні новини з європейських ринків могли б вплинути на подальші європейські плани виходу з кризи. Проте, порівняно з попередніми стратегіями нічого істотно не зміниться. Щойно це підтвердив голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. Він заявив, що всі заходи для повернення довіри та відновлення нормального життя фінансових ринків були спрограмовані так, аби зробити цей вихід із кризи якомога безболісним та поступовим.
«Всі бачать, що (стратегії виходу з кризи) були технічно створені для легкого повернення до нормального стану, коли для цього настане час, – заявив голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. – Ми повинні продовжувати, особливо стримувати всі інфляційні рухи на середній та тривалий період. Наразі ж я можу сказати тільки те, що час виходу з кризи ще не настав».
(Брюссель – Прага – Київ)
Найпотужніші європейські економіки Франції та Німеччини останнім часом піднесли європейській спільноті приємні сюрпризи. Саме так висловився єврокомісар з економічної та монетарної політики Хоакін Альмунья, додаючи, що ці результати мають вплинути і на інші країни Європи.
Брюссель рекомендує..
Проте, як зазначає Альмунья, аби процес не припинявся, нині як ніколи потрібна поглиблена координація роботи всіх економічних лідерів та установ Євросоюзу. Рішення, що ухвалюються у фінансовому секторі чи у бюджетній політиці повинні служити одній загальноєвропейській і навіть глобальній стратегії виходу з кризи. Тому Брюссель не перестає давати рекомендації країнам-членам ЄС.
«Ми даємо особливі рекомендації владам стосовно кожної окремої національної економіки, – зазначає комісар ЄС з економічної та монетарної політики. – Адже всі не повинні робити одне і те ж. Деякі країни у минулому досягли сталої моделі росту, інші були більш розбалансованими. Є держави, що потребують подальших структурних реформ ринків праці чи послуг. Тим часом, як інші ще до кризи чинили так, що нині це дало їм можливість бути краще підготовленими».
Проте, виглядає, що загалом на споживчому ринку європейських країн помічене чимале пожвавлення. Також ознакою повернення до втрачених позицій є зростання експорту, особливо, до азійських країн. Проте, за оцінками експертів, найтяжчі часи настають для європейського ринку праці.
Безробіття далі зростатиме
Основна причина цього – те, що компанії різних величин (від інтернаціональних – до невеликих приватних підприємств) нині, у боротьбі за виживання, намагаються заощаджувати на всьому. У першу чергу, жертвами реструктуризацій стають люди. Чи не щодня у різних куточках Європи точаться справжні баталії між профспілками та роботодавцями. Одні намагаються відстояти права робітників, інші – врятувати компанії такими непопулярними серед працівників методами, як масові скорочення.
Тому, найближче майбутнє більшість експертів пов’язують саме з поглибленням кризи, що відображатиметься на ринку праці.
«В економічній ситуації Європи помічаються деякі зміни, – коментує міністр фінансів Швеції, яка зараз очолює Раду Євросоюзу, Андерс Борґ. – Ми бачимо, так би мовити, позитивні зелені спалахи, ніби знаки весняного відродження. Але проблеми ще залишатимуться на дуже ослабленому ринку праці, бо там все ще панує «зимове заціпеніння».
Стратегії економічного відновлення не мінятимуть
Позитивні новини з європейських ринків могли б вплинути на подальші європейські плани виходу з кризи. Проте, порівняно з попередніми стратегіями нічого істотно не зміниться. Щойно це підтвердив голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. Він заявив, що всі заходи для повернення довіри та відновлення нормального життя фінансових ринків були спрограмовані так, аби зробити цей вихід із кризи якомога безболісним та поступовим.
«Всі бачать, що (стратегії виходу з кризи) були технічно створені для легкого повернення до нормального стану, коли для цього настане час, – заявив голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. – Ми повинні продовжувати, особливо стримувати всі інфляційні рухи на середній та тривалий період. Наразі ж я можу сказати тільки те, що час виходу з кризи ще не настав».
(Брюссель – Прага – Київ)
