На так званий «мюнхенський момент» під час останньої зустрічі канцлера Німеччини Анґели Меркель із російським президентом Дмитром Медведєвим звертає увагу лондонське видання Times. Тоді на тезу Медведєва про складні відносини Росії з нинішнім керівництвом України Меркель не відповіла. «Реакцією Меркель, – читаємо в щоденнику, – було мовчання. – Лідер найбільшої в Європейському Союзі країни не підтримала Україну як демократичного партнера, не захистила право її народу самому обирати своїх керівників».
Автор статті Тоні Галпін звертається, зокрема, до листа президента Росії українському президентові з переліком усіх нанесених Росії «кривд», включно з висилкою двох російських дипломатів. Однак, як з’ясував Times, українські спецслужби встановили, що один із видворених російських дипломатів роздавав по 100 тисяч доларів щомісячно проросійським організаціям, а другий вербував охочих інформаторів із місцевого населення. Щоб не повторилась мюнхенська історія, коли в 1938 році європейські держави віддали Чехословаччину агресивному сусідові. У Грузії Росія показала свою готовність вжити силу, підсумовує Times, і щоб часом не зосередила вона тепер свою увагу на Україні.
Північний Кавказ, як Гордіїв вузол. Що з ним робити? Відповідь на запитання шукає австрійський часопис Die Presse. Жодного дня без людських жертв чи то в Чечні, чи в Інгушетії чи в Дагестані. Це, на думку аналітиків, свідчить, що вузол насильства затягується. Офіційна Москва звинувачує ісламських найманців, які в інтересах Заходу прагнуть Росію дестабілізувати. Якщо цей фактор припустити, до нього потрібно додати також повний розвал економіки, безробіття і корупцію, які все більше віддаляють цей регіон від Росії. Кавказький вузол не вдалося розв’язати радянському керівництву. Безперспективний шлях, на думку газети, обрали й нинішні лідери Росії. Відповідь насильством на насильство свідчить про безвихідність ситуації.
А польський щоденник Gazeta Wyborcza аналізує причини аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. Ймовірно, було потрібно вчасно й оперативно відреагувати на потужну масу води, яка пливла Єнісеєм упродовж останніх місяців, зменшити виробництво енергії, а також систематично проводити ремонти агрегатів. Досі рятівники не знайшли, пише газета, 60 працівників станції.
Братиславська газета Pravda повідомляє про українську перемогу у словацько-українському прикордонному протистоянні. «Словаччина поступилася Україні» – це заголовок статті, яка свідчить, що словаки таки вимкнули сканер у прикордонному містечку Матьовске-Юріковіче, через який проходили вантажні поїзди в Україну. Сканер, на думку українських фахівців, шкодив здоров’ю, тоді як на думку словацьких – повністю відповідав нормам ЄС. Тепер вантажі перевіряють вручну.
Чеське видання Mladá Fronta Dnes розповідає про події 20-літньої давнини, коли впала залізна завіса і тисячі чехів та словаків намагались вирватись із комуністичної Чехословаччини. Тоді багатьом із них дало тимчасовий притулок Посольство Західної Німеччини в Празі. Зараз Посольство Німеччини хотіло б придбати у свою власність історичну будівлю, пропонуючи чехам подібний об’єкт у центрі Берліна.
(Прага – Київ)
Автор статті Тоні Галпін звертається, зокрема, до листа президента Росії українському президентові з переліком усіх нанесених Росії «кривд», включно з висилкою двох російських дипломатів. Однак, як з’ясував Times, українські спецслужби встановили, що один із видворених російських дипломатів роздавав по 100 тисяч доларів щомісячно проросійським організаціям, а другий вербував охочих інформаторів із місцевого населення. Щоб не повторилась мюнхенська історія, коли в 1938 році європейські держави віддали Чехословаччину агресивному сусідові. У Грузії Росія показала свою готовність вжити силу, підсумовує Times, і щоб часом не зосередила вона тепер свою увагу на Україні.
Північний Кавказ, як Гордіїв вузол. Що з ним робити? Відповідь на запитання шукає австрійський часопис Die Presse. Жодного дня без людських жертв чи то в Чечні, чи в Інгушетії чи в Дагестані. Це, на думку аналітиків, свідчить, що вузол насильства затягується. Офіційна Москва звинувачує ісламських найманців, які в інтересах Заходу прагнуть Росію дестабілізувати. Якщо цей фактор припустити, до нього потрібно додати також повний розвал економіки, безробіття і корупцію, які все більше віддаляють цей регіон від Росії. Кавказький вузол не вдалося розв’язати радянському керівництву. Безперспективний шлях, на думку газети, обрали й нинішні лідери Росії. Відповідь насильством на насильство свідчить про безвихідність ситуації.
А польський щоденник Gazeta Wyborcza аналізує причини аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. Ймовірно, було потрібно вчасно й оперативно відреагувати на потужну масу води, яка пливла Єнісеєм упродовж останніх місяців, зменшити виробництво енергії, а також систематично проводити ремонти агрегатів. Досі рятівники не знайшли, пише газета, 60 працівників станції.
Братиславська газета Pravda повідомляє про українську перемогу у словацько-українському прикордонному протистоянні. «Словаччина поступилася Україні» – це заголовок статті, яка свідчить, що словаки таки вимкнули сканер у прикордонному містечку Матьовске-Юріковіче, через який проходили вантажні поїзди в Україну. Сканер, на думку українських фахівців, шкодив здоров’ю, тоді як на думку словацьких – повністю відповідав нормам ЄС. Тепер вантажі перевіряють вручну.
Чеське видання Mladá Fronta Dnes розповідає про події 20-літньої давнини, коли впала залізна завіса і тисячі чехів та словаків намагались вирватись із комуністичної Чехословаччини. Тоді багатьом із них дало тимчасовий притулок Посольство Західної Німеччини в Празі. Зараз Посольство Німеччини хотіло б придбати у свою власність історичну будівлю, пропонуючи чехам подібний об’єкт у центрі Берліна.
(Прага – Київ)
