Міністр внутрішніх справ Роберто Мароні – затятий борець із нелегальною імміграцією – ще тиждень тому різко відкидав критику Католицької церкви стосовно закону про безпеку. Конференція Єпископів Італії пропонувала легалізувати перебування іноземних робітників, зайнятих у сфері догляду за літніми і хворими людьми. Таких незаконних іммігрантів налічується в країні понад півмільйона, повідомляє місцева преса.
«Жодної легалізації, будь-яка незаконна праця є злочином!» – наполягав міністр Мароні і його соратники з ультраправої партії «Північна ліга». Як тоді бути з численною армією італійських пенсіонерів, котрими вдень і вночі опікуються жінки з України, Молдови і Білорусі? Адже система будинків для літніх людей у країні не популярна. Рідні діти через професійну зайнятість чи з інших причин не спроможні доглядати за немічними батьками.
Поміркованіша частина правоцентристського уряду таки переконала «легістів», що домашні асистенти – особлива категорія робітників. Міністр праці та соціального захисту Мауріціо Сакконі повідомив: «Ухвалений закон про безпеку тепер дозволяє нам легалізувати перебування доглядальниць і домашніх працівників. Найближчими днями уряд підготує текст поправки і представить його на розгляд парламенту».
За попередньою інформацією з парламентських джерел, запити на легалізацію роботодавець має подати з 1 по 30 вересня. Легалізуватися зможуть доглядальниці та хатні робітниці, які працюють у даному секторі не пізніше від 30 червня цього року. Це нововведення не стосуватиметься тих осіб, які в минулому отримували лист на видворення з країни. За оформлення легалізації свого робітника господар-працедавець має сплатити 500 євро. Докладніший механізм поки що невідомий. Питання, як зрозуміло, залишається відкритим.
Українці-нелегали стримано реагують на заплановане нововведення
Українка Віра, яка вже законно працює у південному місті Салерно, розповіла Радіо Свобода, що її знайомі українці-нелегали стримано реагують на таку, здавалось би, гарну новину.
Через відсутність конкретної інформації люди побоюються, що італійська влада за цю легалізацію вимагатиме сплати податків за попередні роки роботи. У такому разі, каже Віра, ніхто на це не погодиться. З іншого боку, багато залежить від господарів: чи готові вони заплатити півтисячі євро або ж замість українки візьмуть на роботу румунку, а їй як громадянці євроспільноти італійське «пермессо» (дозвіл на проживання) не потрібне.
Якщо обіцяна легалізація обійдеться без суттєвих фінансових витрат для заробітчан, тоді українці дійсно мають шанс. «Я думаю, що люди будуть легалізуватися, – каже Віра. – Дуже важко працювати без документів. Я перші чотири роки не могла поїхати додому, не маючи італійського дозволу на проживання. Можна було збожеволіти. Навіть заради цього жінки будуть легалізуватися, щоб поїхати додому, побачити дітей, а потім знову повернутися спокійно і працювати тут».
(Рим – Прага – Київ)
«Жодної легалізації, будь-яка незаконна праця є злочином!» – наполягав міністр Мароні і його соратники з ультраправої партії «Північна ліга». Як тоді бути з численною армією італійських пенсіонерів, котрими вдень і вночі опікуються жінки з України, Молдови і Білорусі? Адже система будинків для літніх людей у країні не популярна. Рідні діти через професійну зайнятість чи з інших причин не спроможні доглядати за немічними батьками.
Поміркованіша частина правоцентристського уряду таки переконала «легістів», що домашні асистенти – особлива категорія робітників. Міністр праці та соціального захисту Мауріціо Сакконі повідомив: «Ухвалений закон про безпеку тепер дозволяє нам легалізувати перебування доглядальниць і домашніх працівників. Найближчими днями уряд підготує текст поправки і представить його на розгляд парламенту».
За попередньою інформацією з парламентських джерел, запити на легалізацію роботодавець має подати з 1 по 30 вересня. Легалізуватися зможуть доглядальниці та хатні робітниці, які працюють у даному секторі не пізніше від 30 червня цього року. Це нововведення не стосуватиметься тих осіб, які в минулому отримували лист на видворення з країни. За оформлення легалізації свого робітника господар-працедавець має сплатити 500 євро. Докладніший механізм поки що невідомий. Питання, як зрозуміло, залишається відкритим.
Українці-нелегали стримано реагують на заплановане нововведення
Українка Віра, яка вже законно працює у південному місті Салерно, розповіла Радіо Свобода, що її знайомі українці-нелегали стримано реагують на таку, здавалось би, гарну новину.
Через відсутність конкретної інформації люди побоюються, що італійська влада за цю легалізацію вимагатиме сплати податків за попередні роки роботи. У такому разі, каже Віра, ніхто на це не погодиться. З іншого боку, багато залежить від господарів: чи готові вони заплатити півтисячі євро або ж замість українки візьмуть на роботу румунку, а їй як громадянці євроспільноти італійське «пермессо» (дозвіл на проживання) не потрібне.
Якщо обіцяна легалізація обійдеться без суттєвих фінансових витрат для заробітчан, тоді українці дійсно мають шанс. «Я думаю, що люди будуть легалізуватися, – каже Віра. – Дуже важко працювати без документів. Я перші чотири роки не могла поїхати додому, не маючи італійського дозволу на проживання. Можна було збожеволіти. Навіть заради цього жінки будуть легалізуватися, щоб поїхати додому, побачити дітей, а потім знову повернутися спокійно і працювати тут».
(Рим – Прага – Київ)