Відповідно до українсько-російського газового контракту, компанія «Нафтогаз» за власні кошти має закачати в підземні сховища паливо, яке зможе продати лише в осінньо-зимовий період. Раніше Кабінет Міністрів планував розрахуватися за цей газ кредитом від Росії. Однак, Москва відмовилася надавати позику самостійно. І звернулася із закликом прокредитувати Україну до Європи. Утім, Європа висунула умови: для отримання кредиту Україна має провести реформи у газовому секторі.
Зараз, насамперед, йдеться про наведення порядку на внутрішньому ринку газу, каже уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
«Нічого несподіваного для української сторони немає. Йдеться про наведення ринкового порядку в нашому газовому господарстві – зазначив пан Соколовський в інтерв’ю Радіо Свобода. – Щоби взаємини між постачальником та споживачем газу були ринковими. Щоби була мотивація підтримувати договірні зобов’язання. У нас сьогодні є парадоксальна ситуація, коли просто не мають жодної мотивації вчасно, і в повному обсязі розраховуватися за отриманий газ».
Вимоги Європи – непосильні?
Але, за словами радника прем’єра з енергетичних питань Олександра Гудими, наразі Європейська комісія хоче, щоб газотранспортне підприємство «Укртрансгаз» стало самостійним, не підпорядкованим «Нафтогазові». Проте, на переконання Гудими, цю вимогу до президентських виборів не виконати.
«Найближчий рік – це неможливо. Тільки новий президент України, який заручиться підтримкою парламенту, зможе дозволити собі радикальні кроки. Отож, Єврокомісія каже, що вона хоче дати Україні кредит, але ставить такі умови, які неможливо виконати», – зауважив Олександр Гудима.
Із тим, що найближчим часом Україна не зможе провести реформи газового сектору, погоджується і директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Тож, із ситуації щодо закачування газу в підземні сховища (ПСГ), Україна має два виходи. «Якщо уряд знайде коштти, він може продовжувати закачувати цей газ у підземні сховища. Скоріш за все, це може відбуватися за рахунок золотовалютних резервів, що є досить небезпечним, оскільки підриває платоспроможність держави загалом. Другий варіант – це просто припинити закачування газу. Оскільки, сьогоднішні обсяги фактично достатні для проходження осінньо-зимового періоду», – вважає експерт.
Але, каже Володимир Саприкін, тут виникає ще одна загроза. Домовленості Прем’єр-міністрів Тимошенко та Путіна про скорочення споживання обсягів газу не були задокументовані. Тож, Москва має всі юридичні підстави висувати Києву штрафні санкції, і на думку Саприкіна, може скористатися цим навіть попри те, що Володимир Путін двічі заявляв, що Росія «не штрафуватиме» Україну.
(Київ – Прага)
Зараз, насамперед, йдеться про наведення порядку на внутрішньому ринку газу, каже уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
«Нічого несподіваного для української сторони немає. Йдеться про наведення ринкового порядку в нашому газовому господарстві – зазначив пан Соколовський в інтерв’ю Радіо Свобода. – Щоби взаємини між постачальником та споживачем газу були ринковими. Щоби була мотивація підтримувати договірні зобов’язання. У нас сьогодні є парадоксальна ситуація, коли просто не мають жодної мотивації вчасно, і в повному обсязі розраховуватися за отриманий газ».
Вимоги Європи – непосильні?
Але, за словами радника прем’єра з енергетичних питань Олександра Гудими, наразі Європейська комісія хоче, щоб газотранспортне підприємство «Укртрансгаз» стало самостійним, не підпорядкованим «Нафтогазові». Проте, на переконання Гудими, цю вимогу до президентських виборів не виконати.
«Найближчий рік – це неможливо. Тільки новий президент України, який заручиться підтримкою парламенту, зможе дозволити собі радикальні кроки. Отож, Єврокомісія каже, що вона хоче дати Україні кредит, але ставить такі умови, які неможливо виконати», – зауважив Олександр Гудима.
Із тим, що найближчим часом Україна не зможе провести реформи газового сектору, погоджується і директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Тож, із ситуації щодо закачування газу в підземні сховища (ПСГ), Україна має два виходи. «Якщо уряд знайде коштти, він може продовжувати закачувати цей газ у підземні сховища. Скоріш за все, це може відбуватися за рахунок золотовалютних резервів, що є досить небезпечним, оскільки підриває платоспроможність держави загалом. Другий варіант – це просто припинити закачування газу. Оскільки, сьогоднішні обсяги фактично достатні для проходження осінньо-зимового періоду», – вважає експерт.
Але, каже Володимир Саприкін, тут виникає ще одна загроза. Домовленості Прем’єр-міністрів Тимошенко та Путіна про скорочення споживання обсягів газу не були задокументовані. Тож, Москва має всі юридичні підстави висувати Києву штрафні санкції, і на думку Саприкіна, може скористатися цим навіть попри те, що Володимир Путін двічі заявляв, що Росія «не штрафуватиме» Україну.
(Київ – Прага)
