– Україна юридично робить все, що потрібно для аргументації необхідності перегляду старих контрактів. На жаль, попередня делегація під керівництвом пана Діденка, не зуміла це зробити. Тому сьогодні йде рутинна важка робота , яка має підготувати все, щоб потім Путін і Тимошенко поставили свої підписи під тим, що вже напрацювали Дубина та Міллер.
– Пане Гудима, чи означає це, що сподівання на перегляд контрактів із «Газпромом» таки є? Навіть попри те, що Олексій Міллер у своїй доповіді на зборах акціонерів вкотре сьогодні наголосив, що «Газпром» не має наміру нічого змінювати?
– Так. Рівно як і на те, що Європейський Союз надасть кредити. Якби це рішення про надання кредитів вже було, то на наступний день росіяни вже б підписали зміни до контракту. Маючи кредит Україна могла би в літній період купити в Росії газу на суму – приблизно від 4 до 5 мільярдів (15 мільярдів кубів по ціні 300 доларів). Росіяни були б тоді задоволені, вони б продали той газ, який вони нікому не можуть продати і для них вже б не було так актуально тримати Україну «на гачку» запровадження штрафних санкцій.
– «Газпром» цього тижня вустами заступника голови правління компанії Олександра Медвєдєва висловив сумнів у надійності українських підземних сховищ газу. Як ви можете прокоментувати цю заяву?
– Цими заявами, що десь пропало 8 мільярдів кубометрів газу, Росія «відлякує» Євросоюз від того, щоб він сам купив собі газ і сховав до українських сховищ. Йде велика геополітична гра, в якій Україна є заручницею. Але ми поводимо себе чесно, ми хочемо змін до контракту і подали усі документи. І ми розуміємо, що те, чи зміни будуть – залежить виключно від Росії і від того, чи буде Євросоюз фінансувати закупівлю газу для закачування у підземні сховища.
– Чинними контрактами між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» не передбачено прямої залежності між закачуванням газу до підземних сховищ та транзитом російського газу. Чому «Газпром» робить такий акцент саме на закачуванні газу?
– Це питання актуалізувалося лише завдяки Росії, яка знає, що більше нікуди подіти додаткові обсяги газу у літній період, окрім наших підземних газових сховищ (ПГС). Якби не фінансова криза, Україна спокійно би відбирала і закачувала газ. Але не 31 мільярд кубів, бо це нам не потрібно. Можливо би залишили на рівні минулого року, тобто 22 мільярди кубометрів. Зараз ми маємо 19 мільярдів, то ще максимум би взяли 3 мільярди. Але росіяни кричать: «Ґвалт! Ви порушуєте умови контрактів. Ми не будемо з вас брати штрафи, але якщо Європейський Союз дасть гроші, то ви, будь-ласка, купуйте!». А ми кажемо: «Добре! Ми його візьмемо, хоч він нам не потрібний, а потрібний ЄС». А Європейський Союз мовчить.
(Київ – Прага)
– Пане Гудима, чи означає це, що сподівання на перегляд контрактів із «Газпромом» таки є? Навіть попри те, що Олексій Міллер у своїй доповіді на зборах акціонерів вкотре сьогодні наголосив, що «Газпром» не має наміру нічого змінювати?
– Так. Рівно як і на те, що Європейський Союз надасть кредити. Якби це рішення про надання кредитів вже було, то на наступний день росіяни вже б підписали зміни до контракту. Маючи кредит Україна могла би в літній період купити в Росії газу на суму – приблизно від 4 до 5 мільярдів (15 мільярдів кубів по ціні 300 доларів). Росіяни були б тоді задоволені, вони б продали той газ, який вони нікому не можуть продати і для них вже б не було так актуально тримати Україну «на гачку» запровадження штрафних санкцій.
– «Газпром» цього тижня вустами заступника голови правління компанії Олександра Медвєдєва висловив сумнів у надійності українських підземних сховищ газу. Як ви можете прокоментувати цю заяву?
– Цими заявами, що десь пропало 8 мільярдів кубометрів газу, Росія «відлякує» Євросоюз від того, щоб він сам купив собі газ і сховав до українських сховищ. Йде велика геополітична гра, в якій Україна є заручницею. Але ми поводимо себе чесно, ми хочемо змін до контракту і подали усі документи. І ми розуміємо, що те, чи зміни будуть – залежить виключно від Росії і від того, чи буде Євросоюз фінансувати закупівлю газу для закачування у підземні сховища.
– Чинними контрактами між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» не передбачено прямої залежності між закачуванням газу до підземних сховищ та транзитом російського газу. Чому «Газпром» робить такий акцент саме на закачуванні газу?
– Це питання актуалізувалося лише завдяки Росії, яка знає, що більше нікуди подіти додаткові обсяги газу у літній період, окрім наших підземних газових сховищ (ПГС). Якби не фінансова криза, Україна спокійно би відбирала і закачувала газ. Але не 31 мільярд кубів, бо це нам не потрібно. Можливо би залишили на рівні минулого року, тобто 22 мільярди кубометрів. Зараз ми маємо 19 мільярдів, то ще максимум би взяли 3 мільярди. Але росіяни кричать: «Ґвалт! Ви порушуєте умови контрактів. Ми не будемо з вас брати штрафи, але якщо Європейський Союз дасть гроші, то ви, будь-ласка, купуйте!». А ми кажемо: «Добре! Ми його візьмемо, хоч він нам не потрібний, а потрібний ЄС». А Європейський Союз мовчить.
(Київ – Прага)
