Легше пережити кризу сімейних стосунків чи кризу економічну? Над цим запитанням частіше починають замислюватися одинокі парубки і дівчата, яких в Італії понад 5 мільйонів. В суворий час фінансових потрясінь і нестабільного ринку праці легковажні витрати на харчі та забаганки hi tech, схоже, виходять з моди. Інша справа – жити в парі: двоє під одним дахом, можливо, і сваряться, але розділяють між собою домашні обов’язки та головним чином грошові витрати в очікуванні, що фінансовий буревій угамується.
Сімона, 29-річна фармацевт із Равенни, каже, що її покоління змушене повертатися до давніх цінностей, коли надавали пріоритет духовним стосункам, а не матеріальному благополуччю. «Якщо не шикувати, а задовольнятися необхідним, тоді витрати не такі вже й великі. Мені непогано живеться самій і в період кризи», – оптимістично додала дівчина.
35-літній Алессандро, приватний підприємець із Турина, живе сам кілька років і вважає, що «перебути кризу без партнера важче, насамперед, через відсутність психологічної підтримки у разі звільнення з роботи». Молодий чоловік зазначив: «Витрати у мене великі, навіть, щоб запросити дівчину на вечерю, доводиться добре подумати про вміст гаманця. Тож намагаюся бути обережнішим із цією економічною кризою».
За даними останнього аналізу Національної спілки підприємців, хто живе сам, витрачає на 60 відсотків більше, ніж один член родини з трьох осіб. На користь сімейного життя свідчать підсумки іншого дослідження під заголовком «Кохання і Криза», яке провело онлайнове агентство знайомств «Меетіс», опитавши 5 тисяч осіб у п’яти європейських країнах. 78 відсотків респондентів вважають фундаментальною наявність партнера з точки зору психологічної, і 72 відсотки з погляду фінансового.
Ще до кризи збільшення одиноких людей викликало занепокоєння
Ще задовго до нинішньої кризи факт збільшення одиноких людей викликав занепокоєння в європейських економістів, соціологів і навіть екологів. Доведено, що особа, яка живе сама, споживає удвічі більше природних ресурсів і відповідно більше виснажує та забруднює довкілля.
Не дивно, що в Італії серед одиноких людей або неповних сімей набуває популярності модель житлових комун cohousing, коли кілька будинків чи квартир мають простір для спільного використання: кухня, пральня, спортзал, кімнати для гостей і спільне авто. На думку менеджера сайту сohousing.it Наді Сіміонато, така модель задовольняє дві нагальні вимоги сьогодення: заощадження коштів та енергоресурсів і ширша можливість для нових знайомств. А в Болоньї, як повідомляє видання «Corriere della Sera», стартує проект cohousing для матерів-одиночок. Кожна жінка матиме графік догляду за своїми і сусідськими дітьми – у такий спосіб буде зручніше поєднувати роботу і материнство.
Тим часом, щоб вилити емоції холостяцького і дівочого життя, у Мілані влаштували марафон. Три тисячі молодих людей пробігли вулицями ломбардійської столиці в полюванні за можливим партнером. Ввечері відбулася галаслива вечірка, щоб потеревенити і порахувати, що залишилося в кишені, якщо щось залишилося. Одна з учасниць забігу зауважила: «Коли живеш сама, то думаєш лише про себе, про розваги... Будучи в парі, вже треба думати про двох, а до цього не всі готові. Необхідно використовувати період одинокого життя, щоб краще підготуватися до життя у парі».
(Рим – Прага – Київ)
Сімона, 29-річна фармацевт із Равенни, каже, що її покоління змушене повертатися до давніх цінностей, коли надавали пріоритет духовним стосункам, а не матеріальному благополуччю. «Якщо не шикувати, а задовольнятися необхідним, тоді витрати не такі вже й великі. Мені непогано живеться самій і в період кризи», – оптимістично додала дівчина.
35-літній Алессандро, приватний підприємець із Турина, живе сам кілька років і вважає, що «перебути кризу без партнера важче, насамперед, через відсутність психологічної підтримки у разі звільнення з роботи». Молодий чоловік зазначив: «Витрати у мене великі, навіть, щоб запросити дівчину на вечерю, доводиться добре подумати про вміст гаманця. Тож намагаюся бути обережнішим із цією економічною кризою».
За даними останнього аналізу Національної спілки підприємців, хто живе сам, витрачає на 60 відсотків більше, ніж один член родини з трьох осіб. На користь сімейного життя свідчать підсумки іншого дослідження під заголовком «Кохання і Криза», яке провело онлайнове агентство знайомств «Меетіс», опитавши 5 тисяч осіб у п’яти європейських країнах. 78 відсотків респондентів вважають фундаментальною наявність партнера з точки зору психологічної, і 72 відсотки з погляду фінансового.
Ще до кризи збільшення одиноких людей викликало занепокоєння
Ще задовго до нинішньої кризи факт збільшення одиноких людей викликав занепокоєння в європейських економістів, соціологів і навіть екологів. Доведено, що особа, яка живе сама, споживає удвічі більше природних ресурсів і відповідно більше виснажує та забруднює довкілля.
Не дивно, що в Італії серед одиноких людей або неповних сімей набуває популярності модель житлових комун cohousing, коли кілька будинків чи квартир мають простір для спільного використання: кухня, пральня, спортзал, кімнати для гостей і спільне авто. На думку менеджера сайту сohousing.it Наді Сіміонато, така модель задовольняє дві нагальні вимоги сьогодення: заощадження коштів та енергоресурсів і ширша можливість для нових знайомств. А в Болоньї, як повідомляє видання «Corriere della Sera», стартує проект cohousing для матерів-одиночок. Кожна жінка матиме графік догляду за своїми і сусідськими дітьми – у такий спосіб буде зручніше поєднувати роботу і материнство.
Тим часом, щоб вилити емоції холостяцького і дівочого життя, у Мілані влаштували марафон. Три тисячі молодих людей пробігли вулицями ломбардійської столиці в полюванні за можливим партнером. Ввечері відбулася галаслива вечірка, щоб потеревенити і порахувати, що залишилося в кишені, якщо щось залишилося. Одна з учасниць забігу зауважила: «Коли живеш сама, то думаєш лише про себе, про розваги... Будучи в парі, вже треба думати про двох, а до цього не всі готові. Необхідно використовувати період одинокого життя, щоб краще підготуватися до життя у парі».
(Рим – Прага – Київ)
