Поруч із Україною учасниками «Східного партнерства» стали Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, та Азербайджан. Серед важковаговиків європейської політики у Празі була присутня канцлер Німеччини Анґела Меркель, натомість вдома залишилися президент Франції Ніколя Саркозі і прем’єри Британії та Італії Ґордон Браун і Сильвіо Берлусконі. Не було й керівника іспанського уряду Хосе Луїса Сапатеро. Через це дехто охрестив празьку зустріч напівсамітом. Але господар форуму, чеський прем’єр Мірек Тополанек образився на подібні зауваження. Натомість він радить звернути увагу на те, що до Праги завітали 4 президенти і 17 керівників урядів європейських держав.
Українську делегацію очолював Президент Віктор Ющенко. Він задоволений новою регіональною ініціативою, яка, на його думку, наближує Україну до Євросоюзу. Ющенко бачить нову програму як шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції в рамках ЄС.
«Це дорожня карта для наших відносин. Це дуже добре, що Європейська комісія побачила необхідність окремої теми спілкування з країнами Східної Європи», – заявив Президент України.
Віктор Ющенко також окремо говорив з представниками Єврокомісії про спільний проект із розвитку Криму. Подробиць про цю ініціативу наразі немає.
У Європі помітили відсутність Тимошенко
Ще у четвер вранці в програмі празького форуму була заявлена Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Але вона залишилася в Україні через трагедію в Дніпропетровську, де через пожежу загинули люди. Жаль з приводу відсутності Тимошенко у розмові з Радіо Свобода висловив голова закордонного комітету Європарламенту Яцек Саріюш-Вольський. «Вона є важливим українським лідером і ми розраховуємо на її динамізм», – сказав Яцек Саріюш-Вольський. Водночас він зауважив, що минулого тижня і Тимошенко, і Ющенко пропустили з’їзд Європейської народної партії в Польщі. Польський політик із цього приводу зауважив, що «Україна проводить політику «порожнього стільця», яка насправді не є політикою».
Для ЄС ідея «Східного партнерства» важлива передовсім для того, щоб гарантувати стабільність у сусідніх державах. Європейські дипломати з острахом говорять про недавні заворушення в Молдові, спробу можливого військового заколоту в Грузії і глибокі економічні проблеми в Україні, які підживлюють політичні чвари. Євросоюз збирається виділити на східну програму 600 мільйонів євро протягом чотирьох років. Для порівняння, це набагато менше ніж отримують південні сусіди ЄС. Наразі неясно скільки грошей перепаде українцям, це буде залежати від конкретних проектів. Оптимісти вірять, що у майбутньому фінансування східної ініціативи може суттєво зрости.
У Європі не вщухають дебати про європейськість
Стосовно віз, то українцям як партнерам Євросоюзу поки не стане легше їздити до Європи. Це буде залежати від двосторонніх переговорів. У декларації саміту йдеться про полегшення візового тягаря для партнерів ЄС, але як про далеку перспективу.
Президент Віктор Ющенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель на саміті «Східного партнерства»«Східне партнерство» також не обіцяє перепустки до європейського клубу. У проекті декларації саміту учасниць нової програми спершу назвали «європейськими державами». Врешті-решт, слово «європейські» зникло, натомість ідеться про партнерів ЄС. Як сказали Радіо Свобода дипломатичні джерела, на цьому наполягли Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія і Португалія – там зараз найбільше євроскептиків щодо сходу континенту.
Тим часом Росія критично поставилася до ініціативи Євросоюзу. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав «Східне партнерство» спробою Брюсселя розбудувати свою сферу впливу. Зі свого боку, верховний комісар ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана вкотре запевнив, що регіональна співпраця не піде на шкоду росіянам.
«Ця ініціатива не спрямована проти Росії. Можливо Росія і Туреччина будуть брати участь у деяких проектах. Це ті засади на яких ми починаємо цей процес», – заявив Солана.
Дорогу в Європу – насамперед народу, а не владі
Німецький політолог Іріс Кемпе у розмові з Радіо Свобода також порадила не ігнорувати Росії. «Потрібно залучати Росію до програми, не Кремль, а громадянське суспільство. У Росії воно слабке, але там є демократичні діячі і тому варто з ними проводити діалог. Просто ігнорувати російський чинник – набагато небезпечніше», – каже німецький оглядач.
Загалом увага до неурядових організацій є новим акцентом європейської політики. Карл Шварценберґ, міністр закордонних справ Чехії, яка нині головує в ЄС, спілкувався з представниками громадянського суспільства з держав-учасниць нової програми.
Шварценберґ визнав, що «цілий експеримент «Східного партнерства» залишиться порожньою оболонкою, якщо це буде лише угода між урядами, які змінюються». Йдеться про те, щоб ідея «Східного партнерства» стала ініціативою пересічних людей. Тому серед важливих проектів, які обговорюють, є народна дипломатія, наприклад, збільшення програм обміну між студентами і молоддю, регулярні зустрічі представників громадянського суспільства.
ЄС розморожує кавказькі конфлікти, але не хоче підігрівати офіційний Мінськ
У чеській столиці в кулуарах саміту «Східного партнерства» також зустрілися лідери Азербайджану і Вірменії, які запекло конфліктують через Нагірний Карабах. Порозуміння вони так і не знайшли, але європейські дипломати вважають успіхом уже той факт, що зустріч відбулася.
Європейські дипломати не дуже хотіли тиснути руку в Празі президентові Білорусі, який послав замість себе заступника голови уряду. Дехто жартує, що Бацька таким чином зробив подарунок ЄС, який наразився на критику правозахисників через запрошення офіційному Мінську.
Тим часом Президент України бачився з Олександром Лукашенком у Гомелі якраз перед празьким самітом. На запитання Радіо Свобода, чи він не шкодує через те, що Лукашенка немає в Празі, Ющенко відповів: «Чесно кажучи, я жалкую, бо Білорусь повинна брати участь у європейських проектах».
Зі свого боку, представники ЄС наголошують, що запрошення Білорусі до нової регіональній програми не означає підтримки білоруської влади. Задля цього, зокрема, прем’єр Чехії Мірек Тополанек окремо зустрічався в Празі з низкою діячів білоруської опозиції.
(Прага – Київ)
Українську делегацію очолював Президент Віктор Ющенко. Він задоволений новою регіональною ініціативою, яка, на його думку, наближує Україну до Євросоюзу. Ющенко бачить нову програму як шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції в рамках ЄС.
«Це дорожня карта для наших відносин. Це дуже добре, що Європейська комісія побачила необхідність окремої теми спілкування з країнами Східної Європи», – заявив Президент України.
Віктор Ющенко також окремо говорив з представниками Єврокомісії про спільний проект із розвитку Криму. Подробиць про цю ініціативу наразі немає.
У Європі помітили відсутність Тимошенко
Ще у четвер вранці в програмі празького форуму була заявлена Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Але вона залишилася в Україні через трагедію в Дніпропетровську, де через пожежу загинули люди. Жаль з приводу відсутності Тимошенко у розмові з Радіо Свобода висловив голова закордонного комітету Європарламенту Яцек Саріюш-Вольський. «Вона є важливим українським лідером і ми розраховуємо на її динамізм», – сказав Яцек Саріюш-Вольський. Водночас він зауважив, що минулого тижня і Тимошенко, і Ющенко пропустили з’їзд Європейської народної партії в Польщі. Польський політик із цього приводу зауважив, що «Україна проводить політику «порожнього стільця», яка насправді не є політикою».
Для ЄС ідея «Східного партнерства» важлива передовсім для того, щоб гарантувати стабільність у сусідніх державах. Європейські дипломати з острахом говорять про недавні заворушення в Молдові, спробу можливого військового заколоту в Грузії і глибокі економічні проблеми в Україні, які підживлюють політичні чвари. Євросоюз збирається виділити на східну програму 600 мільйонів євро протягом чотирьох років. Для порівняння, це набагато менше ніж отримують південні сусіди ЄС. Наразі неясно скільки грошей перепаде українцям, це буде залежати від конкретних проектів. Оптимісти вірять, що у майбутньому фінансування східної ініціативи може суттєво зрости.
У Європі не вщухають дебати про європейськість
Стосовно віз, то українцям як партнерам Євросоюзу поки не стане легше їздити до Європи. Це буде залежати від двосторонніх переговорів. У декларації саміту йдеться про полегшення візового тягаря для партнерів ЄС, але як про далеку перспективу.
Тим часом Росія критично поставилася до ініціативи Євросоюзу. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав «Східне партнерство» спробою Брюсселя розбудувати свою сферу впливу. Зі свого боку, верховний комісар ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана вкотре запевнив, що регіональна співпраця не піде на шкоду росіянам.
«Ця ініціатива не спрямована проти Росії. Можливо Росія і Туреччина будуть брати участь у деяких проектах. Це ті засади на яких ми починаємо цей процес», – заявив Солана.
Дорогу в Європу – насамперед народу, а не владі
Німецький політолог Іріс Кемпе у розмові з Радіо Свобода також порадила не ігнорувати Росії. «Потрібно залучати Росію до програми, не Кремль, а громадянське суспільство. У Росії воно слабке, але там є демократичні діячі і тому варто з ними проводити діалог. Просто ігнорувати російський чинник – набагато небезпечніше», – каже німецький оглядач.
Загалом увага до неурядових організацій є новим акцентом європейської політики. Карл Шварценберґ, міністр закордонних справ Чехії, яка нині головує в ЄС, спілкувався з представниками громадянського суспільства з держав-учасниць нової програми.
Шварценберґ визнав, що «цілий експеримент «Східного партнерства» залишиться порожньою оболонкою, якщо це буде лише угода між урядами, які змінюються». Йдеться про те, щоб ідея «Східного партнерства» стала ініціативою пересічних людей. Тому серед важливих проектів, які обговорюють, є народна дипломатія, наприклад, збільшення програм обміну між студентами і молоддю, регулярні зустрічі представників громадянського суспільства.
ЄС розморожує кавказькі конфлікти, але не хоче підігрівати офіційний Мінськ
У чеській столиці в кулуарах саміту «Східного партнерства» також зустрілися лідери Азербайджану і Вірменії, які запекло конфліктують через Нагірний Карабах. Порозуміння вони так і не знайшли, але європейські дипломати вважають успіхом уже той факт, що зустріч відбулася.
Європейські дипломати не дуже хотіли тиснути руку в Празі президентові Білорусі, який послав замість себе заступника голови уряду. Дехто жартує, що Бацька таким чином зробив подарунок ЄС, який наразився на критику правозахисників через запрошення офіційному Мінську.
Тим часом Президент України бачився з Олександром Лукашенком у Гомелі якраз перед празьким самітом. На запитання Радіо Свобода, чи він не шкодує через те, що Лукашенка немає в Празі, Ющенко відповів: «Чесно кажучи, я жалкую, бо Білорусь повинна брати участь у європейських проектах».
Зі свого боку, представники ЄС наголошують, що запрошення Білорусі до нової регіональній програми не означає підтримки білоруської влади. Задля цього, зокрема, прем’єр Чехії Мірек Тополанек окремо зустрічався в Празі з низкою діячів білоруської опозиції.
(Прага – Київ)
